За інформацією: Суспільне Чернівці.
Ліцей №21 у Чернівцях. Офіційний сайт Ліцею №21
Із 13 ліцеїв, які включили до складу перспективної мережі у Чернівцях 26 лютого, дев'ять матимуть у складі початкову, базову та старшу школу. Один — базову та старшу. І тільки три будуть так званими "чистими" ліцеями — у них з 2027 року профільну освіту здобуватимуть учні 10-12 класів.
Експерт з освіти шведсько-української програми POLARIS Сергій Дятленко у коментарі Суспільному пояснює, що для Чернівців достатньо було б орієнтовно шести ліцеїв. Їхню кількість доцільно вираховувати, залежно від кількості учнів, які наразі навчаються у 8-6 класах.
Водночас начальниця управління освіти Ірина Ткачук називає нинішнє рішення міськради компромісом, оскільки над мережею працювали понад два роки та поступово враховували пропозиції батьків і депутатів.
Суспільне Чернівці розповідає, як освітній експерт оцінює співвідношення ліцеїв та гімназій у місті та як його коментують в управлінні освіти.
13 ліцеїв — забагато для ефективної профільної школи
За словами Сергія Дятленка, аби зрозуміти, скільки саме ліцеїв оптимально створити в громаді, насамперед треба врахувати кількість учнів, які потенційно навчатимуться в старшій школі упродовж 2027-2029 років. Наразі саме вони навчаються у 8-6 класах. З 1 вересня 2027 року нинішні восьмикласники стануть першими учнями профільної школи.
"Якщо рахувати з допомогою математики, а не емоцій, то через рік, коли профільна школа стане обов'язковою, у Чернівцях кількість випускників теперішніх восьмих класів складе приблизно три тисячі. Надалі їхня кількість щороку зменшуватиметься", — каже Дятленко.
Зі слів освітнього експерта, в Україні вже є досвід тих ліцеїв, які впроваджують профільне навчання в рамках передпілоту. Орієнтовно половина випускників 9 класів йдуть у 10 клас. Тому для Чернівців кількість таких учнів у 2027 році сягне приблизно півтори тисячі, у 2028 році — 1400, наступного — 1300.
"Середня наповнюваність класу — 30 учнів. Тому в Чернівецькій громаді можуть мати від понад 40 до 50 старших класів. Ефективно ліцей працюватиме, якщо в ньому буде від шести до десяти класів. Тобто для міста Чернівці достатньо буде п'ять-шість ліцеїв, можливо, ще якісь специфічні, наприклад, науковий чи військово-спортивний", — каже Сергій Дятленко.
Вчителька починає урок у Чернівецькій гімназії «Інтеграл». Суспільне Чернівці
Дев'ять із тринадцяти ліцеїв навчатимуть учнів від 1 до 12 класу
У ліцеї № 9 та ліцеї № 21, відповідно до проєкту рішення, планували залишити базову та старшу школу. Водночас початкову — поступово мали виводити зі складу цих ліцеїв.
"Ті учні початкових класів, які наразі навчаються в цих ліцеях, не повинні були переходити до інших закладів. Вони б ще мали можливість довчитися. Надалі набір до 1 класу вже робити не мали", — пояснила Суспільному очільниця управління освіти Ірина Ткачук.
Правки до проєкту рішення ради внесли у день голосування, за рекомендаціями депутатських комісій. Також до зали засідань прийшли батьки та учні молодших класів обох ліцеїв. Вони просили депутатів залишити початкову школу в складі ліцеїв і надалі.
Представники ліцею № 21 на сесії міськради 26 лютого 2026 року. Суспільне Чернівці/Марія Антоняк
За словами Ірини Ткачук, початкову школу ліцею № 9 планували зробити окремою юридичною особою з окремою адміністрацією, яка більше зусиль могла б спрямовувати саме на управління такою школою. Однак, зважаючи на правки депутатських комісій, від цього плану відмовились.
Обраний профіль має відповідати здібностям і потребам конкретної дитини
За словами Сергія Дятленка, найбільш ефективним є ліцей, який не має в складі початкової школи чи гімназії. Хоч законодавство не забороняє і такий формат.
"Буде просто зміна вивісок, бо якщо там два класи на паралелі, то які профілі можна запровадити, який вибір для дитини це може нести — мінімальний. Дев'ятикласники мають різні нахили і здібності. Хтось хоче бути математиком, комусь подобається біологія, у когось історія чи філологія. А кожна дитина, відповідно до концепції профільного навчання, повинна мати право вибору і можливість вибору саме того, що їй до вподоби", — пояснює Дятленко.
На думку експерта, якщо залишити базову школу в складі ліцею, то після дев'ятого діти всім класом перейдуть у десятий, бо вони разом навчаються, бо їм так зручно чи в них хороший класний керівник. Таке профільне навчання буде формальним, бо цей профіль не відповідатиме здібностям і професійним потребам кожного учня, каже Дятленко.
"Батьки вважають, що дитині краще вчитися в тій самій школі, а переходити з одного класу до іншого — стрес для неї. Але це навпаки — нормально, бо в дорослому житті часто доведеться змінювати колективи, тож краще бути готовою до подібних змін і вміти знаходити себе в різних середовищах. І краще цього навчитися ще в школі, ніж потім мати проблеми в дорослому житті, коли вже треба реалізовувати себе" — говорить Дятленко.
Окрім того, експерт каже, що мотивація до навчання в учнів, які обрали найбільш цікавий для себе профіль, зростає до понад 90 %.
Учні на уроці у ліцеї №1 у Чернівцях. Суспільне Чернівці
Мережу має сформувати саме громада
Водночас жодній громаді, за словами Дятленка, не можуть розписати мережу ліцеїв ззовні — окрім кількості учнів, треба врахувати всі вимоги чинного законодавства, потреби всіх учнів громади та нинішню освітню структуру.
"Не можна цю архітектуру намалювати з Києва — ідеальну мережу для Чернівців. Її можна намалювати тільки тут, бо тут є свої особливості, традиції, приміщення, території, якісь там історичні речі. І це треба обов'язково враховувати. Ми можемо розказувати, яка більш ефективна, а яка менш ефективна, але працюватиме, які допустимі люфти в цьому питанні. Але якщо ми з вами порахували, що має бути п'ять-шість ліцеїв, а їх планують 13, то люфти трохи працюють не в ту сторону" — каже Сергій Дятленко.
Позитивні приклади реформування мережі навчальних закладів, за словами Дятленка, є, зокрема, в Стрию на Львівщині, Володимирі на Волині та Славуті на Хмельниччині, де вже ефективно працююють профільні ліцеї. Там їх один або два на громаду. Інші заклади зробили гімназіями чи початковими школами.
"Гімназія – це повноцінна школа, яка не поступається ліцею за своїми завданнями чи потребою. Кожен заклад повинен виконувати свою функцію і не розпилятися на іншу", — каже експерт.
Чим повільніше громади впроваджують реформування шкіл, тим більше учнів втрачають кращі можливості, пояснює Сергій Дятленко. Тому на місцях мають розуміти, навіщо робиться реформа і які результати вона має дати.
Школа Чернівців. Суспільне Чернівці
Понад два роки формували мережу
За словами Ірини Ткачук, понад два роки фахівці управління спільно з директорами та педагогічними колективами працювали над формуванням нової освітньої мережі. А перші кроки в Чернівцях зробили ще в 2021 році, коли створили тут гімназії та ліцеї. Мережа, яку зрештою затвердили, дуже відрізняється від тієї, яку планували спершу.
"Ухвалили компромісне рішення, ми його приймаємо і розуміємо. Так, цих ліцеїв забагато, але, звісно, робота продовжуватиметься, відповідно до вимог законодавства і демографічної ситуації в нашому місті. Надалі мережа може коригуватися навіть щорічно, аби відповідати потребам громади" — каже Ірина Ткачук.
Затверджений на сесії міськради попередній перелік ліцеїв, за словами начальниці управління освіти, передадуть також на затвердження до ОВА.
