Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
29 жовтня у Черкасах висадили хвойну алею на знак підтримки жителів тимчасово окупованих Олешок, що на Херсонщині. Акція пройшла під гаслом "20 місяців стійкості", бо саме стільки місто перебуває під російською окупацією.
Активісти висадили 20 дерев — по одному за кожен місяць, який жителі Херсонщини провели під російською окупацією, розповіла Суспільному директорка Гончаренко центру Черкаси Анна Драч.
У Черкасах у парку "Сосновний бір" волонтери освітньо-культурного простору "Гончаренко-центр" висадили хвойну алею на підтримку тимчасово окупованого міста Олешки.
Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
За словами директорки Гончаренко центру Черкаси Анни Драч, Олешки — особливе місце для освітньої мережі, адже до вторгнення там також працював один із просторів.
"У нашому центрі працює адміністратором жінка з Олешків. Це місто незламних людей, які навіть під окупацією чинять опір та не схиляють голову перед загарбниками. Місто, яке ми всі любимо й чекаємо вдома, як і десятки інших міст, селищ та сіл, які тимчасово захоплені ворогом. Ця алея — нагадування про українців, які чекають на ЗСУ та попри все залишаються відданими своїй країні. Це подяка за їхню стійкість".
Учасники висадили 20 дерев — кожне символізує один із 20 місяців незламності жителів Олешок та інших населених пунктів, що опинилися під окупацією 24 лютого 2022 року.
Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
Хвойна алея на підтримку жителів Олешок складатиметься з ялинок. Вибір саме цього дерева пов'язаний з тим, що ялина символізує вічне життя та нескореність.
"Для висадки ми обрали ялинки, і це не випадковість. Ці дерева — символ життя, нескореності та стійкості. Вони залишаються вічнозеленими навіть тоді, коли інші дерева скидають листя. І так само жителі тимчасово окупованих міст України залишаються вірними та незламними", — розповіла Анна Драч.
Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
Аліна прийшла на акцію посадити свою ялину. Приїхала до Черкаса із Олешок. Виїхала на початку війни.
"У Черкасах нікого, на жаль, з Олешок не знаю. Спілкуюся переважно із місцевими. Приїхала пожити до знайомих. З ними і підтримую стосунки. Частина мене — це Олешки. Хочеться, щоб ця частина проростала в цих ялинках. Чекаю з нетерпінням, коли мої рідні Олешки деокупують. Хочу поїхати до батьків".
Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
Лариса Борщова приїхала із Дружківки Донецької області.
"Я фахівчиня із озеленення. Прийшла підтримати Херсон. Вони потерпають так само, як і ми на Донбасі. Посадила своє дерево і допомагала іншим".
Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
Світлана Килимчук із Херсона прийшла на підтримку акції. Чоловік залишився вдома, бо паралізований після інсульту. Покаже йому фото із акції, оскільки Олешки — це його батьківщина.
"У мене чоловік і свекруха Антоніна Килимчук з Олешок. 25 років кожні вихідні їздили туди. Його мама зараз там. Не захотіла виїжджати. Із нашого Херсона через Дніпро Олешки видно, як на долоні. Ми навіть бачили з Херсона, де будинок чоловіка у Олешках. Олешки сильно потерпають зараз. Їх дуже обстрілюють, як і Херсон. Інформацію замовчують. Те, що ми чуємо через ЗМІ — це маленький відсоток того, що там відбувається. Останні три тижні дуже руйнують інфраструктуру. Там немає ні світла, ні води. Періодично буває газ. Останнім часомі зв'язку практично немає".
Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
Після затоплення Галина Третяк із Олешків до себе в квартиру з подругою Світланою взяла 12 людей. Упродовж місяця ці люди жили у неї. Волонтери приносили їм їжу і воду.
"Я виїхала місяць тому. Їхала через Росію, через Колотилівку. Важка дорога була. Але усе пройшли. Люди, які виїхали раніше, писали, що там неможливо виїхати. 5-метрова дорога була. Узбіччя було заміноване. Але вийти ми змогли. Важко було в автобусі їхати, тому що дуже вузько місця для сидіння один до одного розташовані. 3,5 доби я їхала в автобусі".
Жінка розповіла, що допомогу від росіян брати відмовлялися. Деякі родини, щоб вижити, мішали дерть і варили обрізки із картоплі.
Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
Керівник "Дирекції парків" Геннадій Шевченко розповів, що у парку відпочиває чимало військових.
"Хочемо якийсь позитив давати місту і тимчасово переміщеним людям, людям, чиї родини зачепила війна".
Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
Марія Коваль — черкащанка. Розповіла, що ходить у "Гончаренко-центр", бо там добра, приємна отмосфера, доброзичливе спілкування
"Років п'ять тому я садила в паруку Перемоги берези, сосни, ялини. Тепер щоразу біжу і зазираю: які там наші дерева, чи підросли. Приємно залишати такий слід після себе. Приємно, що "Гончаренко-центр" може організувати людей".
Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
Після висаджування дерев за алеєю доглядатимуть волонтери "Гончаренко-центру" разом із командою комунального підприємства "Дирекція парків".
Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
Суспільне Черкаси/ Наталі Соколан
