Фото: Марієнко Андрій/УНІАН
Відновлення економіки України після повномасштабного вторгнення РФ коштуватиме 411 млрд доларів, що більш ніж у 2,5 раза перевищує ВВП України у 2022 році.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані Світового банку. Обсяги руйнувань зростають щодня, адже ще у вересні минулого року сума відновлення оцінювалася в 349 млрд доларів.
На яку суму допомоги та інвестицій Україна може реально розраховувати на рік, на скільки років може розтягнутися повоєнне відновлення та які галузі економіки відновлюватимуться насамперед? Ці питання KP.UA обговорила разом із економістами.
Вся надія на власні гроші та емісію
411 млрд доларів – настільки колосальна сума, що видається фантастичною. Де ж братимемо гроші?
– Це дуже великі кошти. Для порівняння: зараз ВВП України близько 140 млрд доларів, то сума в 411 млрд виглядає просто нереальною, — каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — В Україні на руках у населення близько 100 млрд доларів плюс стільки ж – в офшорах українського бізнесу. Ось це і є реальні інвестиції на відновлення, а грошей з-за кордону можна чекати довго та безуспішно. Звісно, невеликі кредити — 4-5 млрд доларів — будуть, але це все крапля у морі.
Крім того, продовжує Охріменко, Україні після війни треба буде думати, як погасити 80 млрд доларів – це кредити під зброю, які потрібно буде погашати, хоч і частинами. Тож буде не до нових інвестицій.
— Ходить багато розмов про відновлення за рахунок репарацій із Росії, але я б поки що на це не сильно розраховував, — каже експерт. – Уся надія на власні гроші та на емісію гривні. Плюс можуть бути інвестиції завдяки ринку землі, але це не сотні мільярдів, а близько 10-15 млрд доларів.
Аналітик компанії Esperio Олександр Болтян вважає, що всі оцінки сьогодні дуже далекі від реальності і в майбутньому в будь-якому випадку будуть переглянуті.
— Обговорювати суму підтримки України в умовах колосального боргового навантаження країни, наявності проблем з інфляцією по всьому світу та неготовністю МВФ співпрацювати без тотальних реформ усередині країни та в період війни навряд чи має сенс, — зазначив Болтян під час бесіди з KP.UA. – Це буде інформація, далека реальності. Світ стикається з різними політичними та економічними труднощами, що створює ризики функціонування системи міжнародних кредитних відносин у звичному форматі навіть через рік, не кажучи про більш тривалі прогнози.
На думку експерта, ми можемо сьогодні називати будь-які суми, але рішення кредиторів, фінансувати проблемні країни в майбутньому чи ні, – це загадка майбутнього, а не завдання прогнозів. Поки що війна в Україні триває. Це означає, що будуть нові руйнування, а демографічна криза погіршиться.
Розтягнеться на роки
Важливим є й питання, на скільки років може розтягнутися повоєнне відновлення. І тут думки економістів розділилися кардинально.
Так, Олександр Охріменко каже, що відновлення економіки займе не роки, а десятиліття, хоча зараз про це вважають за краще не думати і не говорити.
— Зараз складно планувати майбутнє, напевно, вже після Перемоги думатимуть, що і як робити, — зазначив Охріменко. – Але одне можна сказати точно: швидкої відбудови не буде.
Водночас Олександр Болтян вважає, що відновлення України може тривати три-п’ять років, а може — й десять-п’ятнадцять. Все залежатиме від зацікавленості уряду, настрою кредиторів та планів щодо нашої країни.
— Сьогодні важко сказати, чи розміщуватимуть тут заводи та фабрики, чи організовують другу «Силіконову долину», чи зроблять ставку на агросектор. І відповідь на це питання зовсім не очевидна. Адже ми не лише агрокраїна з чорноземами та тривалою історією у цій сфері, а й країна з великою кількістю сучасних фахівців, які працюють в інформаційних технологіях, країна з високим рівнем освіти у тій же медичній сфері.
Тож, стверджує експерт, перспективи у нас дуже хороші, і Україна після закінчення війни може стати однією з найсильніших економік Європи. Але термін відновлення української економіки в основному залежить від планів міжнародних партнерів розвивати нашу країну.
Набагато оптимістичніше налаштований економіст Олександр Гаврутенко.
— Думаю, що це буде ще один захоплюючий приклад української життєстійкості та світової солідарності, — вважає Гаврутенко. – Уже за чотири-п’ять років тут мало що нагадуватиме про війну, як і про те, як виглядала довоєнна Україна.
Та й експерти Світового банку сповнені рішучості.
— Продовження підтримки України — це інвестиції як у країну, так і у світову економіку, — цитують ЗМІ віцепрезидента Світового банку Європи та Центральної Азії Анну Б’єрде. — Підтримка партнерів розвитку для державних інвестицій має бути доповнена значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для відновлення.
Куди та скільки
За даними Світового банку, Україні лише цього року знадобиться 14 млрд доларів для критичних та пріоритетних інвестицій у реконструкцію і відновлення. Це вимагатиме 11 млрд доларів фінансування понад те, що передбачено в українському бюджеті на 2023 рік.
Близько 22% потреб припадає на транспорт, 17% – на житло, 11% – на енергетику, 7% – на сільське господарство.
— Насамперед підтримка потрібна там, де ми найшвидше отримаємо повернення грошей до бюджету, — вважає Олександр Болтян. — Це, перш за все, агросектор. Якщо в країні відразу почнуть займатися дорогами та житловим будівництвом — це шлях до нових корупційних схем. А ось сільськогосподарську діяльність слід підтримувати та розвивати як курку, яка дуже швидко принесе країні «золоті яйця».
Олександр Гаврутенко, обговорюючи питання поновлення, звертає увагу на формулювання. За його словами, дуже правильно, коли міжнародні організації мають позитивну термінологію в оцінках масштабів втрат і збитків України від російського вторгнення. Погодьтеся: «сума, необхідна для відновлення» звучить набагато оптимістичніше, ніж «сума шкоди», хоча це фактично те саме. Але при цьому перше формулювання вселяє надію, що збитки, завдані Україні, не безповоротні.
– Йдеться не просто про відновлення економіки, а про всі сфери життєдіяльності, де соціальна та житлова інфраструктура, екологічний, гуманітарний та демографічний стан країни постраждали найбільше, – підсумував Гаврутенко. — І якщо й розраховувати на післявоєнну міжнародну допомогу у таких масштабах, то саме за такими напрямами. При цьому бізнесу, найімовірніше, не будуть потрібні якісь особливі стимули. Думаю, він швидко повернеться та відновиться там, де населенню забезпечать якісні та безпечні умови проживання.
