Умови для першого траншу європейського «макрофіну» у розмірі 3,2 млрд євро майже виконано, а от завдання для наступних траншів — складніші
Ратифікація Верховною Радою угоди про отримання макрофінансової допомоги на €90 млрд у межах Позики на підтримку України від ЄС не означає, що ці гроші автоматично «капатимуть» на рахунки держави і для їх отримання не доведеться докладати жодних зусиль. Навпаки. Меморандум з Євросоюзом буде для нас ще одним іспитом на вміння втілювати реформи та шукати внутрішній ресурс у надскладних воєнних умовах. Наслідком же «петлянь» та зволікань стане затримання траншів, як це відбувається з європейською допомогою за програмою Ukraine Facility. Лише торік через затягування реформ за цією програмою країна недоотримала приблизно €3,6 – 3,7 млрд. Що робити, щоб, виконуючи умови нового Меморандуму з ЄС, не повторити цих помилок?
Фото: Марія Ковальчук
«ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ» ДЛЯ ОТРИМАННЯ МАКРОФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ
Гроші позики, які Україна отримуватиме кількома траншами упродовж 2026–2027 років, використовуватимуться для покриття бюджетного дефіциту, забезпечення макроекономічної стабільності та посилення оборонно-промислового потенціалу.
«Угода передбачає правову рамку для отримання 90 млрд євро. Розподіл коштів передбачатиме: 60 млрд грн на посилення оборонно-промислового потенціалу України, 30 млрд грн – на бюджетну підтримку», – пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.
Очікується, що перші перерахування коштів будуть вже в червні. Якщо Україна своєчасно виконуватиме умови для отримання траншів, то сума позики ділиться порівну: 45 млрд євро (2 трлн 221 млрд грн за середньорічним курсом) цьогоріч і стільки ж – наступного року. Зокрема, у 2026-му має надійти до 28,3 млрд євро на закупівлю озброєння та 16,7 млрд – як макрофінансова підтримка.
Сергій Марченко
Водночас фінансування бюджетної частини здійснюватиметься через два інструменти: до 8,35 млрд євро – як пряма макрофінансова допомога, і до 8,35 млрд євро – додатково через механізм Ukraine Facility.
Отже, щоб отримати ці кошти, нам доведеться не лише продовжувати втілювати реформи, передбачені домовленостями про Ukraine Facility, а й виконувати додаткові завдання, визначені новим Меморандумом з ЄС. Багато в чому вони тотожні зі структурними маяками, затвердженими в межах чинної програми співпраці з Міжнародними валютним Фондом. З одного боку, це начебто полегшує завдання, з іншого – підвищує вартість помилки. Адже через невиконання того або того зобов’язання переноситимуться виплати в межах обох програм. Можливий також і значно гірший варіант, який зараз не розглядатимемо.
УМОВА ПЕРШОГО ТРАНШУ: МАКСИМАЛЬНА МОБІЛІЗАЦІЯ ВНУТРІШНІХ РЕСУРСІВ
Надання першого траншу макрофінансової допомоги зумовлене виконанням Україною домашніх завдань із максимальної мобілізації внутрішніх доходів. Перший пункт – реєстрація в парламенті законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для безпеки та оборони. Цю умову Україна формально виконала. Інша річ, що проєкт у парламенті зареєстрували та навіть подали на голосування в сесійній залі, але народні обранці його не підтримали. І хоч це не завадить отримати перший транш кредитної підтримки від ЄС, у майбутньому може пригальмувати як виконання цієї програми, так і надходження допомоги від МВФ та від того ж Євросоюзу за механізмом Ukraine Facility.
Те саме стосується подання до парламенту законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, розгляд якого у другому читанні у травні кілька разів переносили. (Забігаючи наперед: неухвалення документа може стати перепоною для отримання другого траншу за цією програмою).
Натомість вимогу про продовження на 3 роки дії військового збору (військового податку) на рівні 5% Україна виконала. Виконано й умови про призначення нового постійного голови Державної митної служби та підготовку проєкту нового Митного кодексу України, який сприятиме узгодженню національного митного законодавства з Митним кодексом ЄС (Регламент (СС) № 952/2013).
Під час перемовин про кредитну підтримку європейські партнери розраховували й на ухвалення оновленої Стратегії управління державними фінансами (УДФ), яка визначатиме середньострокові пріоритети реформування, і план дій щодо її впровадження за всіма основними напрямами. Із цим завданням Уряд також упорався. Як і з ухваленням постанови «Про затвердження Порядку розроблення, моніторингу та оцінки результатів реалізації стратегій, які с основою для формування пропозицій щодо публічних інвестицій» разом із відповідним планом дій, що створює політичне підґрунтя для розроблення секторальних стратегій державних інвестицій для врахування циклу РІМ (реформи управління публічними інвестиціями, – ред.) на 2027–2028 роки.
Тож скидається на те, що з першим траншем макрофінансової допомоги (3,2 млрд євро) проблем не буде. За даними джерел в Єврокомісії, гроші мають надійти приблизно в середині червня. Тоді ж як і 5,9 млрд євро на оборонні потреби. За словами речника Європейської Комісії Балаша Ужварі, «ще належить виконати кілька процедурних і технічних кроків щодо кредитної угоди».
Фото: Magnific
УМОВИ ДРУГОГО ТРАНШУ: БАЛАНС ДОХОДІВ ТА ВИТРАТ
Для отримання наступного траншу макрофінансової допомоги Україні належить виконати, зокрема, такі завдання:
► Подати до ВР пропозиції про узгодження системи корпоративного оподаткування України зі Статтею 4 Директиви ЄС щодо боротьби з ухиленням від сплати податків (Директива Ради (ЄС) 2016/1164).
► Запровадити оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (про що ми вже згадували).
► Ухвалити закон про оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони (те саме).
► Оновити систему оцінювання майна. Варто зазначити, що робота за цим напрямом уже триває. Зокрема, у парламенті зареєстровано законопроєкт №13435 «Про оцінку майна», який готують до повторного першого читання. А минулого тижня депутати подали ще й альтернативний законопроєкт «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (№13435-1).
Досягнення деяких інших маяків лежить на відповідальності Державної податкової служби, яка має поліпшити дотримання податкового законодавства.
Другий напрям – забезпечення сталості та ефективності державних витрат у сфері управління державними інвестиціями (РІМ), протидії ухилення від сплати податків, а також ухвалення Бюджетної декларації на 2027–2029 роки з відповідними показниками доходів та видатків. Тут терміни, як-то кажуть, підтискають, адже за законом Кабмін має схвалити та передати парламенту Бюджетну декларацію до 1 червня року, а дата вже на носі.
Третій напрям – реформування системи управління державними фінансами. Мінфін має затвердити оновлений План цифрового розвитку Державної митної служби України до 2030 року, а Верховна Рада – призначити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України.
Фото: Willfried Wende from Pixabay
УМОВИ ТРЕТЬОГО ТРАНШУ
Щоб отримати третій транш макрофінансової підтримки, Україна має, по-перше, реформувати спрощену систему оподаткування, щоб уникнути її використання для дроблення бізнесу. Це, за розрахунками, забезпечить додаткові надходження щонайменше у 70 млрд грн на рік.
По-друге, треба ухвалити закон про спрощення адміністрування ПДВ для фізичних осіб-підприємців (в Міністерстві фінансів уже готують необхідні пропозиції).
І якщо голоси для полегшення адміністрування та звітності ФОПів у парламенті, вочевидь, знайдуться, то для реформування «спрощенки» уряду доведеться попітніти, аби переконати політиків. Разом з ідеєю скасування пільг при оподаткуванні міжнародних посилок це видається чи не найскладнішим завданням для досягнення критеріїв, необхідних для одержання макрофінансової підтримки у межах європейської позики.
Також непросто (зокрема, через обсяги документа й потенційно велику кількість поправок) буде ухвалити новий Митний кодекс України. Інші ж завдання видаються технічно легшими, хоча і не менш масштабними і значущими для подальшої євроінтеграції.
ЯК ВИТРАЧАТИМЕМО ОТРИМАНІ ГРОШІ
Того ж дня, коли відбулася ратифікація угоди про позику від європейських партнерів, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про внесення змін до держбюджету-2026 у зв’язку із запланованими надходженнями фінансової підтримки від ЄС.
Очікується, що цьогорічні бюджетні доходи зростуть на 2 трлн 291 млрд грн. Завдяки фінансовій підтримці Євросоюзу (механізм посиленого співробітництва) у розмірі 2 трлн 221 млрд грн додатковим надходженням у межах виконання Плану України (реалізація ініціативи ЄС Ukraine Facility) у розмірі 47,7 млрд грн та збільшенню надходжень від ПДФО завдяки підвищенню грошового забезпечення військових на 22,6 млрд грн. Отже, загальний обсяг доходів сягне майже 5,196 трлн грн.
Левова частка додаткового ресурсу піде на фінансування сектору безпеки та оборони. Зростання – 1 трлн 560 млрд грн. Отже, загальний ресурс на оборонні потреби у 2026 році збільшиться до 4 трлн 367 млрд грн. А це +174,3 млрд грн на грошове забезпечення військовослужбовців, +1 трлн 371 млрд грн на озброєння та військову техніку, +14,6 млрд грн на резерв для сектору безпеки та оборони.
Водночас 40 млрд грн додатково передбачили на стійкість регіонів до зими. «Нова програма на: резервну генерацію, котельні, захист критичної інфраструктури – щоб люди мали світло та тепло», – додали в Міністерстві фінансів.
Дехто з депутатів та експертів розкритикував ще одну бюджетну пропозицію: спрямування 40 млрд грн до Резервного фонду Кабінету Міністрів. Мовляв, цей ресурс забрали з оборонних потреб. У Мінфіні ж пояснюють таку пропозицію необхідністю «оперативного реагування на непередбачувані виклики воєнного часу».
Утім, оскільки бюджетний законопроєкт ухвалили лише в першому читанні, довкола цього пункту, вочевидь, іще відбуватимуться дискусії.
Владислав Обух, Київ
Перше фото Alexa from Pixabay
