Когенераційна установка. Київська обласна військова адміністрація/Telegram
У Києві 24 березня завершили опалювальний сезон і одразу ж розпочали підготовку до наступного, зокрема, у межах плану заходів з енергостійкості, на який передбачили понад 10 мільярдів гривень. Що планує зробити місто та які альтернативні варіанти пропонують окремі Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи і районні адміністрації, розбиралися кореспонденти Суспільного.
Як до опалювального сезону готуються співвласники багатоквартирних будинків
Роман Просад очолює ЖБК "Арсеналець-27", що в Деснянському районі Києва. Будівля підключена до ТЕЦ-6, яку неодноразово обстрілювала Росія. Чоловік каже, що цієї зими близько двох тижнів мешканці багатоповерхівки були без опалення. Вікна утеплювали ковдрами, а щоб не замерзла каналізація, самотужки підігрівали труби у підвалі.
"Тоді якраз був такий період, що не було опалення, не було гарячої води, не було електроенергії. В нас деякі труби позамерзали. Ми їх в підвалі відігрівали, підключали газові балони, газові пушки, газові пальники", — розповів Роман Прасад.
За його словами, разом з мешканцями сусідніх будинків хочуть до наступного опалювального сезону облаштувати власну газову котельню, щоб не залежати від ТЕЦ-6. Земельну ділянку вже підшукали, підрахунки провели. Очікують, що така установка зможе забезпечити теплом та гарячою водою понад 10 багатоповерхівок, школи і дитсадок поруч.
"Найвигіднішим, найоптимальнішим і найшвидшим і дешевшим варіантом буде газова котельня на 15 МВт. Нам потрібно узгодити врізку, підключення труби газу середнього тиску, отримати дозвіл на встановлення, підключити мережі — це теплотраси. Ми розраховуємо на те, що район, керівництво Києва і Кабінет міністрів якось зможуть нам допомогти, надати нам “дорожню карту”, як нам рухатись в цьому напрямку", — говорить голова ЖБК "Арсеналець-27.
Він додав, що орієнтовну вартість необхідного обладнання підрахували, проте "немає розуміння, хто буде фінансувати, як і коли, і взагалі чи буде". Втім каже, якщо грошима не допоможе держава, буде шукати іноземних спонсорів.
Як до опалювального сезону готуються в окремих районах
Київські чиновники думають, як зробити столицю енергонезалежною. Зокрема, в Деснянському районі збираються будувати газові і твердопаливні котельні. Вважають, що так можна буде замінити централізовану мережу на випадок відключень. Як розповів голова Деснянської райдержадміністрації Максим Бахматов, спеціально створена робоча група протягом місяця підготувала план підвищення системи життєзабезпечення.
Читати ще
Читати ще
Готовність Києва до наступного опалювального сезону в лютому становила 1-2% – Сухомлин"Загалом планується побудувати 8-10 незалежних котелень, 30-40 МВт30-40 МВт — це висока потужність, характерна для промислових об'єктів, таких як сонячні електростанції (СЕС) середнього розміру, невеликі теплоелектроцентралі (ТЕЦ) або великі промислові підприємства. 40 МВт достатньо для забезпечення електроенергією кількох десятків тисяч домогосподарств або роботи значного виробничого комплекс кожна, яка працює на вироблення електроенергії і теплової енергії, яка використовує газ, який іде мережевий і LPGLPG (Liquefied Petroleum Gas) — це зріджений нафтовий газ, суміш пропану та бутану, отримана при переробці нафти або видобутку газ привозний газ, частково буде використовуватися щепа з нашого дарницького лісгоспу. До мене також звернулись Дніпровський і Дарницький райони, які підключені до 4-ї ТЕЦ. Цей план легко адаптується і для цих районів", — розповів Бахматов.
Про план енергостійкості Києва
Наприкінці березня київська влада презентувала так званий “план стійкості”. Він передбачає захист 57-ми об'єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об'єктів тепло- і водопостачання, а також водовідведення.
"Ми говоримо зараз про концепцію саме розподіленої когенерації. Це більш прийнятна з точки зору аварійної маневреності система, яку розглядає Київ, як допоміжну резервну для великих теплоджерел,ї", — сказала радниця заступника голова КМДА Петра Пантелеєва Юлія Грамотна.
Втім, на думку керівника енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріана Прокіпа, нові котельні чи когенераційні установки не зможуть повністю замінити централізоване опалення. Таке обладнання, каже фахівець, доречне для використання на об'єктах критичної інфраструктури.
"Ми вже спостерігали, коли навіть районні котельні були ціллю для російських шахедів. Не тільки велика генерація була атакова, але й мала теж. Напевно, що в цих умовах треба рухатися в сторону мобільних котелень. В принципі, такий план і був, і частково це реалізовується. Які будуть підключатися до мереж у разі настання таких от надзвичайних ситуацій внаслідок обстрілів. Малювати собі картину, що якась кількість малих когенераційних установок вирішила би проблеми, з якими ми стикалися цієї зими, це фантазія", — говорить Андріан Прокіп. Читати ще
Читати ще
Мобільні котельні на вузлових теплопунктах Києва можуть убезпечити опалення наступної зими — експерти
Експерт прогнозує, що столиця не встигне виконати "план стійкості" до наступного опалювального сезону. Щодо встановлення котелень силами окремих ОСББ — цей варіант вважає нереалістичним.
"В індивідуальних випадках такі варіанти технічно можливі, але їх нереально зробити до наступної зими. Треба розуміти, що будівництво такої котельні передбачає землевідведення. Треба, щоб до ділянки була підведена електромережа, щоб до ділянки були підведені газ і водопостачання. Потім треба цю котельню збудувати, потрібен персонал для забезпечення її експлуатацію. І треба розуміти, що в цьому випадку теплопостачання для таких будинків буде дорожче, ніж при централізованому", — резюмує Прокіп.
Він додає, що відкритим залишається і питання фінансування. Наразі Київ виділив лише 10 млрд гривень на реалізацію плану стійкості. Понад 50 мільярдів мали надійти з першого траншу від ЄС, який поки — заблокований.
Читати ще
Читати ще
Київрада ухвалила комплексний план енергостійкості столиці: що він передбачає
