За інформацією: Суспільне Чернігів.
Представник БФ «Єдиний волонтерський центр» Павло Войтех. Суспільне Чернігів
Також волонтери роблять матраци та захисні костюми — так звані "кікімори". Щоб зробити один такий, потрібно два-три дні, каже Павло.
"У нас замовлення сьогодні надійшло — 10 «кікімор» потрібно зробити орієнтовно за 10 днів. Ну, будемо старатись, але як вийде вже".
Волонтери нарізають тканину для маскувальних сіток. Суспільне Чернігів
Такі костюми та сітки зараз дуже потрібні на фронті, говорить військовослужбовець зі 119-ї окремої бригади тероборони Артем.
"Вони нам допомагають маскувати: наші позиції, наших хлопців, бережуть життя. Тобто зараз така війна, що дуже багато дронів літає і інших розвідників, і тому вони дуже сильно маскують наших хлопців".
Військовослужбовець зі 119-ї окремої бригади тероборони Артем. Суспільне Чернігів
Волонтерці Надії 73 роки. Вона з Чернігова, проте повномасштабне вторгнення застала у Херсоні, куди приїхала до дочки. Після звільнення міста жінка повернулась додому. Тепер вона щодня приходить до волонтерського центру та допомагає плести сітки для військових.
"Я ріжу, інші мої подруги в’яжуть. А потім приходжу додому і носочки в’яжу".
Волонтерка Надія. Суспільне Чернігів
Жінка каже: багато чоловіків з її родини зараз на фронті. Тож вона хоче також робити свій вклад у перемогу.
"В мене три внуки на війні, також син і зять. П’ять чоловіків мене захищають, а я тут роблю".
Волонтер Анатолій родом з Горлівки Донецької області. До Чернігова переїхав ще до повномасштабного вторгнення. Каже, 2022-го хотів піти служити, але його не взяли через вік, тож вирішив волонтерити.
"Навчився плести сітки, показали дівчата. Я колись в ковід вишивав. Я й ніколи не думав, що буду вишивати, але так трапилось, що декілька робіт є. Це ж я і зараз продовжую вишивати, тільки для захисників сітки".
Волонтер Анатолій. Суспільне Чернігів
Також, за словами представника благодійного фонду, вони приймають розхідний матеріал, віск та одяг.
"Щось переробляється на сітки. Якщо гарні, припустимо, футболки, то ми їх перепираємо і вони їдуть до воїнів: або в госпіталь, або ж там, де хлопці відпочивають, щоб вони могли свою військову форму випрати. Ми повинні всі допомагати: або ти воюєш, стоїш там або допомагаєш. Іншого виходу немає", — говорить Павло Войтех.Читати ще
Читати ще
«Волонтер Чернігівщини»: в області вперше нагородили новою відзнакою й розповіли, хто може її отримати у майбутньому