Зараз в України триває тотальна дерусифікація і масово перейменовуються вулиці, які колись назвали в честь росіян. По всій Україні майже 600 вулиць було названо в честь російського поета Олександра Пушкіна. А тут ціле село. До речі, єдине в Україні.
У селі Пушкіно Берегівського району є досі навіть вулиця Пушкіна, а донедавна стояло й погруддя російського поета. Його демонтували активісти, без жодного рішення сільради, яка на це вперто не погоджувалась.
Нині у селі прописані 1500 людей, але половина з них — за кордоном. У сільраді планують почекати повернення більшості місцевих і вже тоді гуртом вирішити, що робити з назвою.
Староста села Ганна Кут каже, що готова зібрати загальносільські збори щодо перейменування села. Але лише після закінчення війни та перемоги України. Про це йдеться у матеріалі BBC News Україна.
«На даний час про перейменування села мови не йде, зараз ми вирішуємо перейменування вулиць…Ми у селі збирались та вирішували це питання, і на даний час це було б для нас «напряжно», тому ми раз про село не говоримо. Лише про перейменування вулиць…Люди на даний час проти», — каже Ганна Кут.
Деякі селяни пропонують перейменувати село на Пушкіново та стверджують, що ця назва до російської культури не має жодного стосунку.
«Багато селян проти перейменування. Деякі наші селяни мені телефонують із заробітків з-за кордону і просять не перейменовувати, бо можуть виникнути проблеми з документами. Окрім того, поки немає одностайності і в новій назві села. Були пропозиції повернути назву Новий Вербовець. Дехто пропонував назвати село Петропавлово, бо місцева церква носить назву святих Петра і Павла. А багато селян кажуть, що село має називатися Пушкіново, а не Пушкіно, як воно є зараз», — каже Ганна Кут.
До речі, голова села Пушкіно на Закарпатті відмовляється не тільки не перейменувати село, а й демонтувати скульптуру радянського солдата. Під приводом того, що згадані на пам’ятнику загиблі солдати «не можуть бути маркером російського світу».
Утім згідно інформації Українського інституту національної пам’яті тривають громадські обговорення про перейменування села Пушкіно на Закарпатті на Новий Вербовець.
«Пушкін і Гагарін у назвах топонімів – це відверте знущання над здоровим глуздом. Це маркування міських просторів русскім, що дорівнює витісненню на маргінес локального чи всеукраїнського. Цифри промовляють самі за себе. Це був різновид окупації. І нарешті наступив момент, коли на цьому треба поставити крапку», – наголошує український історик Вахтанг Кіпіані.
«Пушкін є маркером, яким російська імперія і СРС? маркували територію, де впроваджували свою владу. «Аборигени» мали відчути свою нижчість перед «великою» імперською культурою», — додає історик.
Саме тому коли у 2010 році у селі відзначили 221-річчя з дня народження Пушкіна на святкові урочистості приїхав генеральний консул росії у Львові Євген Гузєєв, «який висловив щиру вдячність закарпатцям за збереження пам’яті про великого поета». Тож казати, що назва села не має відношення до російського агресора — повний абсурд.
У квітні 2023 року президент Зеленський підписав Закон «Про географічні назви», який передбачає ліквідацію усіх імперських, комуністичних, радянських назв, символів, пам’ятників, знаків, пов’язаних з Росією та її колоніальним впливом на Україну.
Політичний експерт Юрій Дзямулич каже, що на Закарпатті під дію цього Закону потрапляє, наприклад, село Пушкіно, — назване на честь імперського поета-пропагандиста. На жаль, також є ще чимало вулиць, які досі не перейменували (понад 200). І безліч пам’ятників радянської доби, що до цього часу мітять територію Закарпаття з часів «совєтів».
Загалом ще майже 80 об’єктів слід демонтувати у рамках декомунізації/дерусифікації на території Закарпаття.
Пропонуємо також прочитати наш розлогий матеріал «Як закарпатське село Новий Вербовець стало Пушкіним і до чого тут російський поет».