Адаптовував мову героїв фільму «Довбуш» на гуцульський лад. Письменник Василь Карп’юк

За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

24 серпня у широкий прокат вийде кінострічка режисера Олеся Саніна "Довбуш". Про особливості сценарію фільму, постать самого Олекси й те, чого очікувати глядачам і читачам від історії про карпатського героя, читайте в інтерв'ю Суспільного з Василем Карп’юком — автором трьох книг про опришка, одна з яких "Довбуш. Гідність або забуття" написана на основі сценарію стрічки.

Як почалася ваша співпраця з командою фільму "Довбуш"?

То був, напевно, 2018 рік, бо фільм дуже довго знімався, дуже довго над ним працювали. Якось я повернувся увечері додому і побачив повідомлення у Facebook – писала учасниця команди кінострічки Іванна. Вона сказала, що зі мною хоче зв’язатися Олесь Санін, має якусь справу. Для мене це було дуже несподівано, цікаво, бо я на той час тільки знав, хто такий Олесь Санін, лише бачив його фільми "Поводир", "Мамай". І це був хтось далекий, недосяжний, хто нині творить сучасне українське кіно. Але вже через хвилин 15 я написав у відповідь номер телефону. Подзвонив Олесь Санін і сказав, що йде підготовча робота над сценарієм до фільму "Довбуш". І запросив мене долучитися, як редактора сценарію, як носія гуцульського діалекту.

Тобто ваша роль у розробці сценарію — це саме діалект і діалоги? У чому полягала редакторська робота?

— Вийшло не просто, як редакторська робота. Початково так — Олесь надіслав тодішню версію сценарію. Я пробував переробляти діалоги, додаючи якісь гуцульські конструкції. Тобто завдання було не просто дати діалект. Бо ж якби зробили все діалектом, то далеко не всі б зрозуміли. Треба було дати діалект тією мірою, щоб шарм Гуцульщини відчувався, але водночас, щоб мову героїв розуміли всі. І вже восени я поїхав до Києва, і ми почали роботу зі сценарієм. Було кілька візитів по кілька днів — тиждень-два. На тоді була перша версія сценарію готова. Початково її писав Василь Портяк. Далі, коли вже йшлося ближче до знімання, більш сучасну версію на сучасній драматургії побудував Максим Черниш.

Новости Украины