Фото: agroportal.ua/
Цього року перехід із зими у весну дещо затягнувся. На дворі вже квітень, а більшість із нас і досі ходить вулицями у зимових куртках, а синоптики майже щодня повідомляють про температурні рекорди.
То як такі погодні умови можуть позначитись на цьогорічному врожаю? Як вони впливають на роботу аграріїв? З’ясовувала KP.UA.
Холод не нашкодить, а дощі допоможуть
Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин вважає, що прохолодний квітень не несе суттєвого негативного впливу на врожай.
— Жодного негативного впливу холодний квітень на врожай 2023 року наразі не чинить. Єдине, до чого можуть призвести поточні погодні умови, – це незначний зсув в часі посіву більш теплолюбних культур (кукурудза чи соняшник). Однак часу ще вдосталь: посівну варто закінчити до першої декади травня, а згідно з прогнозами температура піднімається. Варто зазначити, що посів ярої пшениці та ячменю зараз триває там, де це дозволяють опади. На озимину поточні температурні режими також негативно не впливають, тому що вони не критичні, — зазначає аналітик УКАБ.
А дощі, які зараз йдуть фактично в усіх областях, взагалі створюють сприятливі умови.
— Крім цього, початок квітня не тільки прохолодний, а й дощовий. А це вже сприятливо для майбутнього врожаю. Рясні дощі врятували ситуацію із дефіцитом опадів, який спостерігався у багатьох областях впродовж січня-лютого, а відповідно і позитивно вплинуть на посіви як озимих, так і ярих культур. Навіть сніг, який спостерігається в західних областях нашої країни, за рахунок поступового танення позитивно вплине на забезпеченість ґрунту вологою, — підкреслила Світлана Литвин.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук говорить, що озимі перезимували нормально майже на всій території Україні.
— Це підтверджують аграрії, коли я спілкуюсь з ними. За виключенням регіонів, де були сильні морози, а покриву снігу не було. Це, зокрема, північна частина України. В цілому на врожайність буде впливати той фактор, що значні посівні площі озимини мали пізні строки сівби, і кількість зібраного зерна за таких умов може поступатися тій, що висівалася згідно з календарними строками.
За словами експерта, цього року сіяти пшеницю і кукурудзу буде збитковою справою. А перспективними будуть соя, горох і крупи.
— Щодо весняної посівної, то наразі сіяти пшеницю та кукурудзу у більшості агропідприємств не має сенсу. Внутрішні ціни реалізації пшениці часто знаходяться на умовних позначках 150-160 $/т, що нижче собівартості. Тож аграрії заміщуватимуть ці с/г культури і сіятимуть більш маржинальні олійні, як-то ріпак, соняшник. Цікавою у вирощуванні буде соя, а також горох та круп’яні культури, — каже Денис Марчук.
Також експерт відмічає, що цьогоріч здорожчали всі складові аграрного виробництва.
— Зокрема забезпечення аграріїв добривами оцінюється в 30-50 % від необхідного рівня. Недовнесення агрохімікатів негативно позначиться не тільки на кількості, а й на якості врожаю. Витрати на транспортування зросли в 3-4 рази. Логістика стала фактором номер один, що веде рослинництво до збитковості. Адже транспорті витрати сьогодні становлять 60-70% від ціни продукції. Тим не менш, аграрії налаштовані весною сіяти зернові, до чого спонукають вимоги сівозміни та виклики продовольчої безпеки, але їхні площі будуть суттєво зменшені. Агровиробники йдуть на певні ризики, оскільки сподіваються, що ціни на агропродукцію зростуть, а логістика може покращитися у 2023 році завдяки пролонгації зернової угоди, а також більш тісній співпраці з країнами ЄС, — додає Денис Марчук.
Менше засіють ярих і більше соняшника і сої
Дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування Павло Мартишев вважає, що врожайність цього року через такі погодні умови значно не знизиться, а от якість зернових може дещо погіршитись.
— Загалом, був теплий березень, теплий початок весни. Тільки зараз похолодало. Озимі культури пришвидшили свою вегетацію, що позитивно насправді для них. Але на початку весни відчувався дефіцит ґрунтової вологи. Особливо в південних областях, але таке спостерігається традиційно. Зараз прийшли похолодання і дощі. І це некритично для озимих. Температура не настільки низька, щоб якось пошкодились рослини. З іншого боку, відновились запаси вологи у ґрунті. В деяких областях примерзання відчувається, особливо для озимого ячменя, бо він із озимої групи найбільш чутливий до низьких температур. Вегетація трішки уповільнилася, але немає якогось значного впливу на озимі зернові, — каже Павло Мартишев.
Але негативний вплив від таких погодних умов все ж таки є.
— Єдине — бур’яни через все це ростуть швидше. Треба буде більше витратити коштів на гербіциди і фунгіциди. Шкідників може розводитись значно більше, бо така дощова погода цьому сприяє. Можливо, це відобразиться трішки на якості пшениці. Не на врожайності, а на якості. Буде більше кормової пшениці і менше продовольчої, — зазначає Павло Мартишев. — Також потрібно розуміти, що треба підживлювати цю пшеницю. В таку погоду важко її підживлювати добривами. Відповідно, ще один мінус до якості.
За словами експерта, зараз під час посівної сіють яру групу: яра пшениця, ярий ячмінь, також почали сіяти й соняшник.
— Так, дощі гальмують посівну. Це створює проблему для аграріїв, тому що їм треба буде посівну переносити на пізніші строки. А це означає, що, можливо, вони розширять площі кукурудзи і сої, хоча ярих і так планувалось засіяти небагато. Відповідно, це нормально і для аграріїв, і для переробних заводів, — говорить наш співрозмовник.
