Повномасштабна агресія росії для декого з нас стала каталізатором. Кожен обрав для себе фронт боротьби з ворогом. На превеликий жаль, війна нікого не минає. Багато дітей збирають кошти на ЗСУ. Але у нашому випадку є унікальна ситуація: 15-річний школяр із Ніжина розробив макет системи ППО «Anti-Shahed», який був представлений на міжнародному конкурсі комп’ютерних проєктів «INFOMATRIX-2023» і отримав срібло.
Журналісти MYNIZHYN поспілкувалися з Артемом Криськом, автором даного проєкту, щоб з’ясувати, як йому вдалося створити такий потрібний на сьогодні винахід.
– Артеме, розкажіть, будь ласка, про себе нашим читачам.
– Я Артем Крисько. Мені 15 років. Я закінчив дев’ять класів Ніжинської гімназії №3 та вступив до Ніжинського міського ліцею на англо-математичний напрям природничого класу. З десяти років я активно цікавлюсь електронікою та програмуванням. У майбутньому планую й надалі розвиватися в цих напрямках, щоб створювати більш серйозні та складні проєкти, які допоможуть вирішувати різні проблеми.
– Звідки у Вас виникла така цікавість до складних комп’ютерних технологій?
– У першу чергу, це актуальність цієї сфери. Я розумію, що за цим майбутнє, і такі люди, як я, будуть дуже потрібні. Навіть на сьогодні нас з усіх боків оточують різні пристрої та системи. Ну і, звісно, це можливість гарно заробляти в майбутньому (Посміхається – авт.).
– Попри Ваш юний вік, для таких проєктів необхідні фахові знання у галузі комп’ютерних технологій. Поділитеся секретом Вашого успіху з читачами?
– Секрет мого успіху – мотивація розвиватися та відкривати для себе нові можливості в даному напрямі. Незважаючи на мій юний вік, я вже п’ять років поспіль весь свій вільний час приділяю різним проєктам та науковим роботам різної складності. В електроніці я починав з елементарних схем зі світлодіодами та кнопками, а тепер без проблем можу відтворити винаходи відомого вченого Ніколи Тесли. А в комп’ютерному напрямку опанував такі платформи для розробки як: Arduino, Raspberry pi, Stm 32, esp 8266 та інші. На їхній основі можна збирати будь-які пристрої та системи.
– Чи підтримують Вас батьки у Ваших починаннях?
– Так, звичайно. Без їхньої допомоги у мене просто не було б можливості цим займатись.
– Хто був ініціатором участі у міжнародному конкурсі комп'ютерних проєктів «INFOMATRIX-2023»?
– Безпосереднім ініціатором участі була вчитель інформатики Наталія Яременко.
– Як взагалі відбувався процес розробки електромеханічної моделі системи виявлення та знешкодження повітряних цілей типу (БПЛА) «ANTI-SHAHED»?
– Взагалі ідею зробити макет системи ППО придумали ми разом з вчителем інформатики Миколою Галяном. Буквально за десять днів до кінця прийому робіт на конкурс. Чесно, я взагалі пропонував відмовитися від участі, бо розумів що за десять днів зробити макет, який повинен працювати та ще й якось конкурувати з іншими учасниками – не можливо. Але таки вирішив спробувати.
Фото: Найперша версія розробки макету системи ППО «Anti-Shahed»
Розробка відбувалася у декілька етапів.
Перші два дні я підбирав комплектуючі та продумував алгоритми.
На третій день, коли вже запчастини були у мене, я почав збирати макет. До речі, зібрати вийшло не з першого разу. У результаті було спалено дві плати Arduino Nano та стабілізатор напруги на 5В.
Фото: Процес зборки макету
Загалом на збірку макету я витратив ще майже два дні, і лише на п’ятий день я почав писати програму для контролера. Але був один нюанс: для участі у номінації «Апаратне управління» пристрій повинен був взаємодіяти з комп’ютером, що відповідно потребувало більше часу на написання та реалізацію, якого в мене було обмаль.
Наступні три дні, майже в режимі 24/7, я писав одночасно дві програми на двох різних мовах. У результаті я отримав систему, що вже реально працювала, але в ній було багато багів, які я виправляв весь наступний день. Після цього я міг спокійно видихнути та сказати, що я вклався у десять днів.
Ось так була створена перша версія «Anti-Shahed». З часом систему вдосконалили встановленням нових датчиків.
Фото: Готовий макет системи ППО «Anti-Shahed»
– Хто разом з тобою докладав зусиль до розробки?
– Усю роботу, пов’язану з розробкою, робив я сам.
– Для Ваших розробок необхідна якась спеціальна техніка, чи вистачить стаціонарного ПК?
– Для програмування вистачить звичайного ПК, а ось для роботи з електронікою потрібно чимало обладнання – від базового мультиметра до осцилографів, ESR тестерів та лабораторних блоків живлення.
– Чи працювали ви раніше над іншими проєктами?
– Так, працював. Маю вже з десяток проєктів та різних робіт. Перелічувати їх можна довго, тому представлю найскладніші та найцікавіші.
Одним з таких є годинник зібраний з 384 світлодіодів.
Фото: Годинник із 384 світлодіодів
Фото: Годинник із 384 світлодіодів
Відеодемострація роботи годинника
Інший – напів мостовий трансформатор Тесла з аудіо модуляцією, який генерує майже 600 000 вольт.
Фото: Напів мостовий трансформатор Тесла з аудіо модуляцією
Відеодемонтрація роботи трансформатора
– Які у Вас хобі, окрім комп’ютерних технологій?
– Приблизно три роки тому займався малюванням, але закинув, бо банально не вистачало часу.
– З Вами співпрацювали декілька учителів. Кому б Ви хотіли виразити слова подяки?
– Я хочу виразити слова подяки моїм вчителям інформатики Наталії Яременко та Миколі Галяну, безмежно вдячний їм за те, що допомогли з участю в конкурсі, а також окремо хочу подякувати Ользі Даниленко за допомогу з англійською. Ну і куди ж без однокласників, які всю дорогу підтримували та мотивували мене. Вам теж велике дякую.
Фото: Наталія Яременко, Артем Крисько, Микола Галян та Ольга Даниленко (зліва на право)
Фото: Однокласники Артема
– Уже маєте плани на майбутнє?
– У майбутньому планую зібрати безпілотного робота для розмінування та обстеження місцевості. Мабуть, він і буде наступним проєктом на INFOMATRIX 2024.
Бажаємо Артему гарної вдачі й утілення задуманого!
Для допитливих: як працює макет системи ППО «Anti-Shahed»?
Для виявлення цілей у моделі використовуються ультразвукові датчикі відстані. Вони працюють за принципом ехолокації в просторі. Кут охоплення радаром пристрою 180о . Датчик радару, подаючи звуковий імпульс, що має відбитися від об’єкту та повернутися назад, вимірює час, за який вже відбитий імпульс, тобто його відлуння, повернеться. Завдяки цьому ми можемо швидко і досить точно дізнатися відстань до об’єкту. Таким чином, система, обертаючи датчик, аналізує простір навколо нього кожні два-три градуси. У свою чергу, мікроконтролер заносить отримані дані в масив, де кожному виміру відповідно присвоюється кут, при якому він був зроблений.
Потім алгоритм порівнює нові данні з попередніми. Якщо він знаходить відмінності більші за допустимі, то починає рахувати кількість відмінних вимірів. Якщо кількість збігається з вказаною, то в алгоритмі спрацьовує команда захоплення цілі й передбачає координати на сервомотор гармати, яка повинна влучити у ціль. Після цього потрапляння у ціль, радар повторює алгоритм пошуку цілі, повертаючи платформу з боку в бік, до виявлення нової цілі. В алгоритмі також реалізовано таймаут для радару, якщо за таймаут ціль зникла з радару, то система починає діяти спочатку.
Спілкувався Олександр Воронуха
Приєднуйтесь до Телеграм каналу https://t.me/My_Nizhyn та Вайбер
