Військовослужбовець ЗСУ з аптечкою поблизу лінії фронту на Запоріжжі, червень 2023 року. Фото: Daniel Carde/Anadolu Agency/Getty Images
У квітні 2023 року Суспільне надіслало перший запит до Командування медичних сил (КМС) ЗСУ, аби поспілкуватися з командувачкою Тетяною Остащенко. На той час уже минув рік повномасштабного вторгнення. Бойові медики почали говорити про те, що медичні потреби не можуть закривати лише волонтери й держава має більше включатися в закупівлі аптечок, турнікетів, розхідників тощо. Нагальним було дозволити бойовим медикам переливати кров пораненим на догоспітальному етапі, що врешті зробили на початку осені. Багато військових повернулися з фронту з пораненнями й після лікування мусили пройти військово-лікарські комісії. Система не впоралася з великою кількістю людей і потребувала реформування.
Про ці та інші проблеми військової медицини ми хотіли поговорити з Командуванням медичних сил ЗСУ. Ми неодноразово подавали запити на інтервʼю, телефонували та писали щодо цього пресофіцеру, проте так і не отримали ані відповіді, ані погодження. Зрештою ми подали інформаційний запит, аби з’ясувати принаймні частину інформації. Втім і на нього не отримали відповіді.
Попри це, ми вирішили публічно поставити ці запитання до Командування медичних сил, оскільки вони досі залишаються критично важливими для порятунку українських військових та не менш актуальними — і пояснюємо, чому.
Командувачка Медичних сил ЗСУ Тетяна Остащенко під час прямої лінії в Урядовому контактному центрі, Київ, 17 серпня 2023 року. Фото: Kirill Chubotin/Ukrinform/Future Publishing/Getty Images
Турнікети та аптечки
Чому ми про це хотіли запитати
У липні 2023-го начальник медичної служби 82-ї окремої десантно-штурмової бригади Антон Шевчук публічно попросив Командування медичних сил замінити неякісні китайські турнікети. Вони, зі слів Шевчука, були у складі понад пʼяти тисяч аптечок, які військова частина прийняла на облік і видала бійцям.
— 14 липня я подав заяву на заміну турнікетів. Чотири дні не було реакції, — розповідає Шевчук. — Я сказав про це волонтерці Оксані Корчинській. Вона почала писати про це у соцмережах. 20 липня КМС прислало комісію, а 25-го прийшов наряд на видачу турнікетів. Ті аптечки на баланс прийняв начмед, який був переді мною. Я не розумію, якого чорта він їх брав взагалі.
Ця історія не єдина. Час від часу волонтери, які займаються закупівлями медичних засобів для бойових медиків, публікують фотографії неякісних китайських турнікетів, що штатно надають бойовим підрозділам. Ці турнікети рвуться, не тримають тиск, у них ламаються пластикові деталі. Для пораненого зламаний турнікет означає смерть від кровотечі на полі бою.
Через історію Антона Шевчука парламентський Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки викликав командування КМС, аби зрозуміти, як і чому неякісні турнікети та аптечки потрапили до військових. У Командуванні медичних сил відповіли, що багато медичної допомоги надійшло не через закупівлі, а як міжнародна допомога, тобто безкоштовно. Але КМС може керувати цим процесом.
— Уряди інших країн звертаються до України з питанням: що вам потрібно? — говорить медична інструкторка Марія Назарова. — Це не просто Литва привезла аптечки, поставила їх на порозі й розбирайте самі. Є договір між командуванням і стороною будь-якої країни про те, що вони постачають. КМС може формулювати перелік засобів партнерам і передавати їх.
Український військовослужбовець тренується накладати турнікет під час навчань, Донеччина, серпень 2023 року. Фото: Ignacio Marin/Anadolu Agency/Getty Images
Наприкінці серпня військові частини отримали розпорядження про видачу нових турнікетів, після чого заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що загалом військові отримали 80 тисяч турнікетів, що відповідають вимогам Комітету TCCC (Tactical Combat Casualty Care) при Міністерстві оборони США. Відбувалося це так:
— По підрозділах розіслали табличку, де треба було зазначити, чого не вистачає, — пояснює Марія Назарова. — Але це патова ситуація, бо для того, аби направити в частину медичне спорядження, потрібно визнати, що там його немає. А по документах усе є, оскільки складно списати неякісне медичне майно, якщо воно вже на балансі.
Китайські турнікети у військовій частині Антона Шевчука не змогли замінити, але видали нові, американські. Китайські залишилися на балансі військової частини. Сам начмед за ініціативність отримав від командування "сувору догану" за порушення Статуту внутрішньої служби ЗСУ.
Аби зрозуміти рівень забезпечення військових частин засобами тактичної медицини, депутатка Інна Совсун на початку вересня подала запит до Міноборони. Там відповіли, що, за інформацією Командування медичних сил, військові частини, які виконують бойові завдання, забезпечені засобами тактичної медицини на "біля 100%". Чому так відбувається?
— Формулювання у номенклатурі дозволяють часто поставити на облік що завгодно, — пояснює Марія Назарова. — Наприклад, мені писала волонтерка, що військові попросили в неї турнікети, тому що їм в частину привезли гумові джгути Есмарха, які рвуться, з яких ми постійно сміємося. Тому багато підрозділів відписуються, що вони забезпечені на 100%, і ми не знаємо реальної картини забезпечення. Ані командування, ані волонтери, ані військові.
Відповідно волонтери продовжують закривати потреби підрозділів у турнікетах та аптечках. Наприклад, Фонд Притули лише у червні 2023-го передав близько двох з половиною тисяч турнікетів. Фонд "Корпорація монстрів" у 2022 році — 6595 аптечок. Благодійний фонд "Лелека-Україна" в середньому передає понад тисячу турнікетів щотижня. Це лише кілька прикладів обсягів волонтерської допомоги.
Військовослужбовці одного з підрозділів ЗСУ тренуються накладати турнікети під час польових навчань, Донеччина, серпень 2023 року. Фото: Ignacio Marin/Anadolu Agency/Getty Images
— Інша проблема є з боку КМС, Міноборони та МВС — вони не мають адекватної системи контролю якості: і того, що отримують як гуманітарну допомогу, і того, що купують, — каже співзасновник та координатор проєктів тактичної медицини БФ "Лелека-Україна" Юрій Кубрушко. — Формально на папері не існує різниці між оригінальним САТ та китайською підробкою — і те, й інше є медичним засобом для зупинки кровотечі. І так по всім комплектуючим. Є застарілі норми того, що саме має бути у медиків чи бійців.
Поки нових вимог до складу індивідуальних аптечок немає, Генштаб з 2017 року регулює їх наказом №7, до якого додаються медико-технічні вимоги до зокрема турнікетів. Відповідно до цього наказу парламентський Комітет з питань нацбезпеки рекомендував КМС провести аудит усіх аптечок. Чи відбувся він — невідомо.
Проводити перевірку кожної партії турнікетів від різних виробників, які постачають в Україну як гуманітарну допомогу, технічно складно. Однак Комітет ТССС рекомендує використання деяких сертифікованих виробників. Командування медичних сил має закупівельний відділ, який міг би купувати в них турнікети.
— Як, наприклад, це робить МОЗ, коли контактує з виробниками вакцин або проводить закупівлі дорогих ліків через міжнародні організації, — говорить Назарова. — Ціна може бути прихованою, це нормальна практика для таких закупівель, це не є корупція. Якби у Міноборони готові були забрати закупівлі на себе, це можна було б перекласти на них також. Але цього всього зроблено не було. Якби КМС трошки більше займалося закупівлями, вони б самі сказали, що не можуть купити, бо немає дистрибʼюторів, але вони навіть цього не знають, бо не виходять на ринок і не контактують.
Суспільне подало запит до Командування медичних сил, аби дізнатися, скільки конкретно турнікетів, аптечок, рюкзаків і розхідників передала держава на фронт, але відповідь так і не отримало.
Українські військові тренуються надавати першу допомогу під час тактичних навчань на Донеччині, січень 2023 року. Боєць перевіряє аптечку. Фото: Viktor Fridshon/Global Images Ukraine/Getty Images
***
Антону Шевчуку, окрім турнікетів, вдалося отримати якісні оклюзійні наліпки для своєї бригади. Слідом за ним ще кілька підрозділів подали заявки на видачу якісного медичного обладнання. Попри те, що Шевчук зіштовхнувся з тиском з боку командування, він продовжує працювати на фронті.
— Як казав один мій командир, нам Україна довірила велику честь — вести бійців на смерть, — говорить Антон. — Але ми маємо зробити все, аби врятувати їм життя.
