Щодня заправляючи свої авто, люди не замислюються про те, що їхнє паливо з’явилося ще мільйони років тому. Набагато раніше за динозаврів.
Багатьом із нас свого часу розповідали, що нафта, яку ми використовуємо як паливо, походить із решток динозаврів. Захопливий образ заправки свого автомобіля рештками тиранозавра досі не виходить із голови в багатьох. Однак ця поширена думка не відповідає дійсності, пише IFLScience.
Рейдар Мюллер, геолог із Університету Осло, роз’яснив, що справжнім джерелом нафти є не динозаври, а трильйони крихітних водоростей і планктон. Ці мікроскопічні організми жили в нашому океані десятки та сотні мільйонів років тому. Відмираючи, вони осідали на дно океану та з часом покривалися численними шарами осадових порід.
Вважайте, що це своєрідна скороварка природи, адже, піддаючись мільйони років сильному тиску в середовищі з дуже малим вмістом кисню, ці колись живі організми перетворилися на чорну, в’язку речовину, яку ми знаємо як нафту. Однак нафта не стоїть на місці. Вона намагається рухатися вгору, але, натрапивши на певні шари гірських порід, які вона не може пробити, опиняється в пастці. Ось тут-то ми, люди, і включаємося в цей процес: буримо свердловини, щоб дістати й витягти цей цінний ресурс.
Що стосується морських динозаврів і навіть легендарного тиранозавра, то, хоча вони й могли опинитися на дні океану після своєї загибелі, ймовірність того, що вони перетворяться на нафту, досить мала. Основна причина цього криється в тому, що дно океану — дуже жваве місце. Коли помирає така велика істота, як динозавр, вона не просто лежить і чекає, коли перетвориться на нафту. Натомість він стає бенкетом для дрібніших морських мешканців, які швидко поглинають його, залишаючи після себе лише кістки, які розтягуються по безкрайніх просторах морського дна, пояснює Мюллер.
Читайте також: Яка частина автомобіля завдає найбільшої шкоди довкіллю?
Тож коли хто-небудь наступного разу згадає про «нафту з динозаврів», ви можете поділитися підтвердженою наукою інформацією. Не могутні динозаври, а крихітні, непримітні водорості й планктон служать паливом для нашого світу, підкреслює Мюллер. Це вкотре підкреслює надскладну структуру природи, показуючи, що навіть найменші організми можуть чинити колосальний вплив на наш світ навіть через мільйони років після їхнього зникнення.
