«Багате» намисто коштувало як корова: майстриня з Черкащини відроджує прикраси прабабусь

Суспільне Черкаси

Українське намисто та дукачі з коралів, перлів та бурштину тепер можна побачити лише на фото. Реконструкторка прикрас Надія Паславська у своїй родинній майстерні традиційного золотарства "ВидимоНевидимо" упродовж восьми років шукає ідентичні матеріали та відроджує давні прикраси.

За її словами, понад століття тому такі прикраси носили українські жінки, в них закохувалися та виходили заміж.

Майстриня за основу бере старовинні фото. Українські жінки та дівчата зі щирим поглядом та посмішкою на давніх чорно-білих знімках — це джерело натхнення для майстрині Надії Паславської.

"Я покладаюся на старі фотографії, на різні наукові дослідження і намагаюся відтворити прикрасу, яка була 100-150 років тому".

Суспільне Черкаси

Суспільне Черкаси

Відроджує українське старовинне намисто уся родина Надії. Вони створили майстерню українського традиційного золотарства "ВидимоНевидимо". Перші цеглинки родинної справи заклав син майстрині – провідний етнолог київського університету, розповіла пані Надія.

"У них був народний колектив. Постало питання одягу і прикрас. Зробили одне маленьке намисто – вийшло. Приїхав до батька: треба дукача. Батько медик, але почали цікавитися. Розбиратися все у нас вийшло".

Суспільне Черкаси

Чоловік Олександр виливає вироби з металу. Робить сережки, дукачі. Усе точнісінько, як і століття тому: ті ж матеріали, однаковий вигляд, розповіла реконструкторка прикрас.

"Сучасний корал, бурштин зрідка беремо, деякі скляні перлини та перламутр білий".

Суспільне Черкаси

Суспільне Черкаси

У атласі прикрас поруч із фото автентичного намиста його точна копія. Цю копію відтворила Надія Паславська. Є коралі з особливого матеріалу, розповіла реконструкторка.

"Ти коли береш коралове намисто в руки, це ж камінь – воно холодне. Воно зразу бере температуру твого тіла і стає дуже ніжним і приємним. Ти його просто не відчуваєш, коли ходиш у цій прикрасі".

Суспільне Черкаси

Є в колекції і особливе намисто. У давнину воно свідчило про заможність власниці.

"Воно передавалося в спадок. Його називали "багате намисто". Бо коштувало, як корова. Це так оцінювалося раніше".

Суспільне Черкаси

Кожен із разочків намиста нанизує власноруч.

Майстриня поділилася мрією бачити на українських жінках більше таких традиційних прикрас. Бо це своє і воно найліпше.

Суспільне Черкаси

Джерело

Новости Украины