Боролася з раком та хворобою легень й дожила до 101-го року: історія довгожительки з Чернігівщини Парасковії Попової

За інформацією: Суспільне Чернігів.

101-річна Парасковія Попова. Суспільне Чернігів "По 80 років жили. Нікого не було. Я не знаю. Мені ворожка гадала, сербка, каже – 75 років проживеш. А мені всього 17 було, думаю, Боже, ото наживусь".

Секретів довголіття Парасковія Прохорівна не має. Тривалий час вона боролася з раком та хворобою легень. Своє повноліття зустріла в часи Другої Світової війни. У майже 18 отримала звання лейтенанта і працювала медсестрою в евакуаційному госпіталі.

Парасковія Попова на фотографіях. Суспільне Чернігів"Я просилась у снайпери. Я дуже добре стріляла. П’ять (мішеней — ред.) давали, і п’ять майже у ціль".

Медичній службі жінка присвятила 54 роки свого життя. Працювала у різних закладах тодішнього Радянського Союзу. Своєї родини жінка не створила.

"Тільки робота. Сім’я якось не виходило. Все не так. Особливо, коли хворієш, вся проходить любов".

Парасковія Попова. Суспільне Чернігів

Родом жінка з Охтирки Сумської області. Розповідає: в юності розмовляла українською мовою, тепер російською. Бо в Радянському Союзі була така політика щодо українців.

"Я українською розмовляла. Не дай Боже, одразу «хохлушкою» називали. Я не одна там була, із Сум приїхали багато співробітників. «Вибивали», тільки що – «хохлушка». А «хохлушка» — це ж не людина", — згадує довгожителька.

Майже 25 років тому Парасковія Попова переїхала жити до Сновська на Чернігівщину до своєї племінниці. Після її смерті жінка стала підопічною відділення стаціонарного догляду терцентру соцобслуговування. Парасковія Попова — найстарша підопічна відділення, розповідає його завідувачка Наталія Камишна.

Наталія Камишна, завідувачка відділення стаціонарного догляду терцентру соцобслуговування. Суспільне Чернігів"Зараз 21 людина у нас підопічних. Найстарша Парасковія Прохорівна. До цього була Моцар Людмила Василівна – їй 96. У лютому буде 97. Підопічні в нас проживають постійно. В обслуговування входить догляд, харчування, прибирання, миття", — розповіла Камишна.

У відділенні Парасковія Попова відсвяткувала свій 101 день народження. Розповідає, яке бажання загадала.

"На той світ піти. Так. Це вже муки. Не завжди люди співчувають, що в тебе болить. Я впала, пошкодила хребет і ця рука, я не можу їсти нею".

Парасковія Попова не може ходити, зараз її найкращий співрозмовник – радіо. Жінка досі знає напам’ять 20 віршів.

Читати ще

Читати ще 10 років одна у селі і без пенсії: як живе єдина жителька Селища на прикордонні Чернігівщини

Читати ще Восьмеро людей на все село: про життя у найменшому населеному пункті Сосниччини

Новости Украины