«Буду вишивати, поки очі світитимуть»: історія 86-річної вишивальниці Марії Ступак із Чернігівщини

За інформацією: Суспільне Чернігів.

Марія Ступак. Суспільне Чернігів

Каже: серед тих технік вишивки, якими володіє, є й нетипові для Чернігівщини.

"Ось — рахункова гладь: все по нитках рахується. Мені сподобалось. Я попросила, щоб мені жінка показала. Вона із західної України. Виписування – то намалюй олівцем і не рахуючи, а це треба рахувати".

У техніці виписування, говорить Марія, вишила більшість постільної білизни, яку зараз має. Для цього копіювала візерунки в інших майстринь та переводила їх на тканину. Проте найбільше полюбляє вишивати хрестиком.

Вишиті Марією Ступак подушки. Суспільне Чернігів

Жінка пригадує, як дитиною перейняла любов до рукоділля від мами.

"Дівчиною не шила. Мати шила. А я хрестики матері рахувала. На печі сядемо, а тоді лампочок не було – каганець горів. Скринька маленька така на печі, порося на печі і ми на печі. А тоді, як вийшла заміж, стала ходити по хатах – там побачу узор гарний, там побачу – і стала вишивати".

Марія Ступак розповідає: народилася у селі Ковтунівка (нині Яблунівська громада на Прилуччині) та через повоєнні роки мала складне дитинство.

"Батько на війні загинув. Я його і не знаю. Мені було два роки. Жила з матір’ю і бабуся була – батькова мати. Так і жили ми. У великих злиднях. Їли рогозу, акацію, гнилу картоплю і вижили. Дитинство було погане. Тепер, мабуть, і онукам таке".

У 21 рік Марія вийшла заміж у село Дубовий Гай. Тут вона все життя пропрацювала фельдшеркою.

Марія Ступак з чоловіком на весільному фото. Суспільне Чернігів

Пригадує: тоді через роботу та хатні справи знаходила час для вишивання лише вночі.

"Встала о третій ночі і шию до п’ятої або до шостої. Любила дуже шити й зараз шию. Он – картину шию. Це минулого року почала: іриси, чи як вони звуться".

Зараз, каже майстриня, вишиває по кілька годин на день.

"Літом не вишивала. Зараз почався сезон, що надворі немає роботи — тепер вишиваю. І буду всю зиму вишивати, поки очі світитимуть. Людям на згадку. Пошию – хтось і згадає добрим словом".

Вишиті Марією Ступак рушники. Суспільне Чернігів

Скільки речей вишила за 65 років — не знає, каже Марія.

"Хто там його рахував. Дуже багато людям шила: і в Канаді мої рушники, і у Києві, і в Прилуках. Де їх тільки не було".Читати ще

Читати ще

Вишивки Чернігово-Сіверщини: від Київської Русі до сьогодення

Читати ще

«Вишивка» на паркані: як на Чернігівщині подружжя створює картини з різнокольорових кришечок

Читати ще

У її вінках виходили заміж мало не всі жінки Антонівки: як майстриня з Чернігівщини все життя вдягала наречених

Читати ще

Вишивала під вибухами: чернігівська майстриня під час бойових дій не переставала працювати

Новости Украины