«Це було пекло — вони цілодобово били по нас». Згадуємо оборонців Донецького аеропорту з Буковини

За інформацією: Суспільне Чернівці.

Донецький аеропорт. Facebook

Щороку 20 січня в Україні відзначають День вшанування захисників Донецького аеропорту. Українські воїни тримали оборону Донецького аеропорту упродовж 242 днів. Після падіння вежі та руйнування обох терміналів, українське командування вирішило вивести війська з летовища.

За стійкість, безстрашність і непереможність захисників летовища назвали "кіборгами". Й поряд з їхніми іменами почали вживати фразу: "Вони вистояли! Не витримав бетон!". Суспільне Чернівці згадує оборонців летовища з Буковини, історії яких відомі.

Валерій Краснян

Валерій Краснян з позивним Барс. Валерій Краснян. Джерело: facebook/Держкіно України

Буковинець Валерій Краснян поїхав добровольцем на схід просто з київського Майдану понад 10 років тому. Воював у складі батальйону "Айдар" та Добровольчого українського корпусу "Правий Сектор". Обороняв Донецький аеропорт, коли бої за нього тривали 24 години на добу.

"Донецький аеропорт став переломним для всієї війни. Перший раз я туди не доїхав – поранило снарядом по дорозі. (…) Потрапив в аеропорт під час другої ротації. Перебував там вісім днів і дев’ять ночей. Хлопці трималися мужньо – співали, жартували, розповідали анекдоти. Нас виїхало 15 бійців, а повернулося вісім. Ми не ховалися, бо треба було стріляти. 24 години на добу велися бойові дії. Але були невеликі перепочинки. Відступати не можна було. Бо якщо ти прийшов добровольцем, то повинен стояти до кінця", — розповідав Барс.

Серед його нагород — "За оборону Донецького аеропорту".

Дружина Валерія Наталія Волошина показує нагороду чоловіка. Суспільне Чернівці

У національному музеї історії України у Другій світовій війні для експозиції "Наші", яка присвячена сучасним захисникам України, виготовили воскову фігуру Валерія Красняна. Він стоїть на фоні розбитої диспетчерської вежі Донецького аеропорту.

Краснян воював в найгарячіших точках АТО і вивозив поранених з-під Іловайська. За рік — демобілізувався, а пізніше з сім’єю виїхав до Німеччини. Наприкінці 2021 року повернувся — відремонтував берці, купив зимову форму та з початком повномаштабного вторгнення з побратимами-АТОвцями обороняв Київщину. Був командиром штурмової роти. На фронті отримав позивний Барс, бо тихо ходив навіть по снігу.

Новости Украины