За інформацією: Суспільне Чернівці.
Марина навчає Таїсію збирати букети квітів. Суспільне Чернівці
Сама Таїсія розповідає, що їй легко та комфортно спілкуватися з наставницею, й вона любить проводити разом із нею час.
"Мені подобається з Мариною розмовляти, я люблю кудись з нею ходити. Вона стала для мене близькою людиною. Я можу відверто розповідати їй все, що було і є", – каже Таїсія.
"Це додатковий обов'язок"
Марина зацікавилась програмою наставництва, бо хотіла позитивно вплинути на життя дитини. Також каже, тоді наставництво тільки почали впроваджувати в області. Щоб стати наставницею, жінка зібрала документи, пройшла обстеження та навчання.
"Ми не знали, у кого будемо наставниками. Далі вже йде взаємодобір. Як наставницю для Таїсії мене запропонувала фахівчиня, яка знала, як я проходила навчання і яка знала Таїсію. Як психолог, вона вирішила, що ми будемо добре працювати в парі", – каже Марина.
Марина Денисенко та Таїсія під час прогулянки. Суспільне Чернівці
Марина вважає, їй пощастило працювати з дорослою дитиною, яка розуміє, хто такі наставники і як це працює. Каже, Таїсія навіть звертається до неї, а також представляє її іншим як свою наставницю.
Жінка розповідає, спершу хвилювалася за те, чи зможе приділяти достатньо уваги своїм обов'язкам наставниці, бо має дві роботи та сім'ю.
"А наставництво – це також додатковий обов'язок, бо начебто йдеться просто про спілкування певного характеру, але воно юридично закріплене договором. Ще хвилювалася щодо прив'язаності – аби не сприймати це як усиновлення чи опікунство, бо це все ж різні речі. І я, справді, цього не відчуваю. Це ніби не сестра й не донька, але це людина, яка мені не байдужа".
Це близькість, яка має кордони
За словами Марини, наставник та підопічний мають бути близькими, але ця близькість повинна мати межі. Зокрема тому, що людина потім може стати наставником іншої дитини. Також побоювалася йти у наставники, бо не має психологічної освіти.
"Це не та близькість, що ми зійдемось й будемо жити як сім'я. У кожного є свої бачення, своє життя. Я також зупинялася на слові "психолог", бо не фахівець у цій сфері, а потрібно правильно говорити, діяти. Але є момент, що, коли навіть в сім'ї народжуються діти, то батьки теж не завжди мають психологічну освіту й цікавість. А тут все одно дорослий, який подає приклад. Тому просто треба брати й робити", – каже Марина.
Марина розповідає, перш ніж підписати договір й стати наставницею Таїсії, вони з дівчинкою зустрічалися, щоб зрозуміти, чи підходять одне одному й чи комфортно їм спілкуватися.
Наставниця Марина Денисенко з підопічною Таїсією. Суспільне Чернівці
Зараз наставниця намагається зустрічатися з Таїсією у вихідні або вечорами. Щоразу пропонує, куди вони могли разом сходити: відвідати кінний клуб, піти у салон краси, кав'ярню або просто гуляти містом.
"Зараз ми розуміємо, що перші бар'єри пройшли й спілкуватись комфортно. Мені важливо, щоб Таїсія зрозуміла, чого хоче вона сама. Бо вона багато говорить про сім'ю, братів та сестер. Я їй говорила, що вона постійно говорить про когось, але де у цьому вона? Чого вона сама хоче? Я б хотіла бути їй корисною, обговорити певні речі, які її турбують, допомогти, щось підсвітити", – каже Марина.
Хто такі наставники для дітей
Наставники працюють з дітьми-сиротами та позбавленими батьківського піклування, яких виховують в інтернатних закладах або якими опікуються навчальні заклади. Наставники мають підтримувати дітей, розвивати їхні здібності та допомагати підготуватися до самостійного життя після повноліття.
Зокрема, можуть робити разом із дітьми домашні завдання, підтримувати їхні хобі, ходити разом на спортивні чи культурні заклади. Про це у коментарі Суспільному розповіла заступниця директора обласного центру соціальних служб Діана Савич.
"Наставник може, дізнавшись про захоплення дитини, проводити з нею вільний час: ходити у театр чи музеї. Робити щось цікаве, що б захопило дитину. Організовувати зустрічі з центром зайнятості для допомоги з профорієнтацією", – каже Савич.
Усі наставники – у Чернівцях
Цьогоріч на Буковині провели перший набір та навчання наставників. Так відібрали сім людей – усі вони живуть у Чернівцях. Шестеро наставників працюють з дітьми, які перебувають під опікою шкіл чи коледжів.
"Сьома наставниця налагодила контакт з дівчинкою. Ми очікували рішення про влаштування дитини під опіку навчального закладу. І от вони зараз спілкуються, згодом – буде укладений договір", – розповіла провідна фахівчиня із соцроботи міського центру соцслужб Оксана Зелінська.
За словами Зелінської, у місті наставники працюють з дітьми, якими опікуються навчальні заклади. Таких в середньому 70. Один наставник відповідає за одну дитину. Попередньо фахівці центру соцслужб спілкуються з дітьми та визначають, чи потребують вони наставника.
"З дітьми, які погоджуються, проводимо індивідуальну роботу: запитуємо, чого вони очікують від наставників. Є діти, які не хочуть мати наставника, – це їхній особистий вибір. Якщо вони самі можуть про себе подбати та соціалізовані, то не мають такої потреби. Ми підбираємо дітей, які справді потребують підтримки та хочуть якогось розвитку, потребують допомоги у підготовці до самостійного життя", – каже Зелінська.
Зелінська розповідає, кожен наставник індивідуально визначає, як працюватиме з дитиною. Наприклад, одна з наставниць допомагає підопічній вивчати англійську мову.
"Інша наставниця залучає дитину до заходів, які проводять у благодійній організації СОС "Дитячі містечка". Ходили в театр, спілкувалися. Була наставниця, яка супроводжувала дитину до лікаря, відвідувала її в закладі та запрошувала до себе на роботу", – розповіла Зелінська.
Як стати наставником
Наставником може стати повнолітня працездатна людина, яка не має судимості, а також пройшла медогляд. Для цього вона має подати необхідні документи у центри надання соцпослуг у громадах або у центри соціальних служб у Кельменцях чи Чернівцях. Опісля – сформують групи для навчання в обласному центрі соцслужб, розповіла заступниця директора обласного центру соціальних служб Діана Савич.
"Вимоги не є суворими. Якщо кандидати успішно проходять навчання, то отримують висновок, що можуть далі займатися наставництвом. Це робота на волонтерських засадах, добровільна. Людина виявляє бажання допомогти дітям, які виховуються в інтернатних закладах, адаптуватися до самостійного дорослого життя", – каже Савич.Читати ще
Читати ще
«Допомагають готуватися до самостійного життя»: на Буковині шукають наставників для дітей, яких виховують в інтернатах
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
