За інформацією: Суспільне Чернігів.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса. Facebook/Сергій Фурса
Сергій Гривко каже, що ідея підняти податки постійно обговорювалася з початком повномасштабного вторгнення.
"Там була велика дискусія щодо цього. Але спочатку зробили крок на зустріч бізнесу і, відповідно, дали можливість попрацювати якийсь певний період, коли з партнерами дискусія йшла з приводу податків. Тому що держава орієнтується на партнерів. Бо вони закривають нам значну частину бюджету та допомагають військовою технікою. Відповідно партнери теж мають свої економічні процеси".
Як підвищення податків позначиться на економіці
Як розповів Гривко, єдине джерело надходжень до бюджету – це податки та збори.
"І тут потрібно шукати баланс. Можливо є питання як підійшли до цього: чи підвищити через військовий збір, чи через ПДВ. Але також тут потрібно звернути увагу, що багато людей, які не працюють, і підвищення ПДВ на них сильно відобразилося, тому що зросли ціни на всі продукти і товари. Тому пішли таким, можливо, непростим шляхом — через військовий збір".
На думку підприємця Сергія Лазаря, більш справедливо все-таки було б підвищити ПДВ.
"Тому що, по-перше, ПДВ апріорі – це податок на додану вартість. І тут ми вже розмежуємо. Адже, є бізнеси, які генерують велику додану вартість, і бізнеси, які виживають. І зараз в них ця додана вартість межує на балансі виживання. І йти таким шляхом було б більш раціонально".
Керівник підприємства «Вимал» Сергій Лазар. Суспільне Чернігів
За його словами, підвищили військовий збір саме для того, щоб захистити незахищені верстви населення.
Народний депутат додав, що з підвищенням військового збору до бюджету України у 2024 році надійде орієнтовно 20 мільярдів гривень і близько 140 мільярдів гривень — у 2025-му.
Він додав, що всі ці кошти будуть спрямовані виключно на Сили оборони України.
Натомість Ірина Березинець каже, що бізнес скаржиться тому, що цей законопроєкт прийняли заднім числом.
"На сьогодні (23 жовтня 2024 рік, — ред.) ми не знаємо на який рахунок перераховувати, як його утримувати і чи утримувати? А ті люди, які звільнилися вже до цього періоду, ми ж не могли в них взяти п'ять відсотків, ми взяли 1,5 відсотка. Що тепер робити? Тобто, за чий рахунок буде ця компенсація? Такі технічні моменти ведуть за собою велике адміністративне навантаження на підприємство".
Сергій Лазар розповідає, що надходження від тіньового бізнесу, які не надходять в бюджет оцінюється від 400 до 600 мільярдів гривень.
"Тобто, це «чорний» бізнес. Зараз же це навантаження прийшло абсолютно на «білий» бізнес. Ті, хто і раніше працював і платив податки про них всі знають, вони всім відомі. Там працюють люди, вони мають відрахування, акумулюють додану вартість, роблять ВВП Україні. Тобто, ми маємо також розуміти, що тіньовий бізнес – це не просто бізнес, який не платить, або люди, які не платять податки. Це люди, які споживають наші блага за які ми платимо. Вони користуються дорогами, громадським транспортом. При цьому не сплачуючи офіційно податки".
Щодо того, що законопроєкт про підвищення податків прийняли заднім числом, нардеп Гривко каже:
"В якомусь сенсі це є порушенням Конституції, і головне юридичне управління давало висновки з приводу цього. Я повністю розділяю те, що є дуже багато викликів для податкової. Тому що насправді зараз немає роз'яснення як платити військовий збір для фізичних осіб підприємців. Але я сподіваюся — буде. Бо державний механізм настільки великий, складний і дуже повільний".
Щодо прикладу підприємства "Вимал", то Лазар сказав, що збільшення військового податку вплине на них, але це не такий вплив, який може кардинально змінити вектор діяльності або розвитку підприємства.
"Тобто наразі ми здатні контролювати цю ситуацію. Всеодно ми рівень заробітної плати людям зберігаємо, який вони отримують на руки. А збільшення оподаткування, підприємство бере на себе і таким чином ми збільшили витрати свого підприємства".
Нардеп Гривко додає, що Чернігівська область в цьому випадку буде в складних умовах з надходження на 2025 рік.
Сергій Гривко — народний депутат України 9-го скликання від партії Слуга народу. Суспільне Чернігів
Сергій Лазар пояснює свою думку на прикладі бізнесу:
"Ситуація дуже диверсифікована.Володіння найрізноманітнішими фінансовими активами, кожен з яких має різний рівень ризику, з метою зниження загального ступеня ризику портфеля в цілому. Тому що є багато різних сторін. Бізнеси всі різні. Абсолютно. І є, наприклад, малий бізнес, мікробізнес, який, наприклад, має сезонний характер, коли людина вирощує ягоди вдома. Вона дев'ять місяців працює для того, щоб три місяці реалізовувати свою продукцію. Але податки вона буде платити протягом всього року. І податкове навантаження буде йти також протягом всього року. Я кажу про те, що логіки в збільшенні податку на додану вартість трошки більше, аніж логіки навантаження постійного. Навіть той бізнес, який нерентабельний або зупинений, всеодно буде платити фіксовані податки".
Чи піде бізнес в "тінь"
Інвестиційний банкір вважає, що податки піднімають не настільки, щоб це серйозно вплинуло на окремі сфери економіки.
"Не можна сказати, що якісь сфери економіки це відчують дуже сильно, і це буде впливати на економічну динаміку. Ні, такого не буде. Але те, що неприємно — це грає в мінус для підприємств, бізнесу. В колах підприємців йдеться про те, що, вони мають найманих працівників і скоріше, припинять з ними офіційні відношення і повернуться до виплати зарплати, як це було раніше. І навіть в експертних колах прогнозують, що таких буде 10%".
Але чи піде бізнес в "тінь", то Сергій Лазар з цього приводу каже:
"Дуже складно сказати. Але повертаючись до питання регіональності, то у нас є пільгові кредити. Це унікальна ситуація. Це регіони стійкості, так звані, де є певні преференції у кредитуванні у порівняні з основними регіонами. Це насправді ковток свіжого повітря для бізнесу, який функціонує та користується кредитами. Просто я не розумію, чому немає такої самої логіки з погляду оподаткування. Не можна оподатковувати бізнес однаково. Коли у нас тривоги по 18-20 годин на тиждень обстріли і так далі. Не може бути однакове оподаткування у кав'ярні в Чернігівській області і у кав'ярні Львова".
Читати ще
Читати ще Скарги на податкову, спрощене кредитування та додаткові гроші: підсумки зустрічі Зеленського з бізнесом Чернігівщини
Гривко каже: якщо бізнес піде в "тінь" це буде велика шкода, в першу чергу для Сил оборони. За його словами, держава знову буде шукати можливість перекрити ці втрати.
Натомість Ірина Березинець додає:
"Спілкуючись з маленькими підприємцями, то вони ще не платять ЄСВ (єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, — ред.), це півтори тисячі гривень, а з першого січня 2025 року, згідно цього закону, вони ще заплатять плюс півтори тисячі гривень ЄСВ. І це навантаження буде також і на малий бізнес".
Про зміни у зарплатах
За даними Пенсійного фонду України, станом на перше півріччя 2024 року, середня зарплата в Україні становить 18 тисяч 800 гривень. Коли цей закон вступить в дію, люди будуть отримувати на 700 гривень менше.
"Дане підвищення податків ніяк не вплине на грошову масу, яка в обігу. Якби держава підвищила ПДВ, це б потягло за собою інфляцію і збільшення цін в державі. У цьому питанні ризики менші", — сказав Сергій Лазар.
Експерти вважають, що підвищення військового збору не позначиться на рівні життя українців. Сергій Фурса з цього приводу каже наступне:
"Ми бачимо зростання економіки та зростання доходів населення. На динаміку, звісно, підняття податків буде впливати негативно. Але фактор зростання доходів, а середня зарплатня в Україні, особливо в приватному секторі зростає дуже динамічно, то це при зростанні доходів має компенсувати підняття податків".
Чи допоможе підвищення податків армії
Сергій Гривко для порівняння навів такі приклади:
"У нас на Сили оборони витрачається близько 48-50 мільярдів доларів в рік з допомогою партнерів. Орієнтовно у нас 90 мільярдів доларів витрачається на захист країни і на повернення території. Якщо проаналізувати бюджет нашого ворога, ми побачимо там суму приблизно 200 мільярдів доларів. Тому нам недостатньо цих коштів."
Сергій Лазар, що наразі військова та економічна мета пов'язані між собою.
"Але дуже тонка грань є, як і всюди. Заключається вона в тому, що зараз і податки, і це збільшення лягає виключно на бізнес України".
Ірина Березинець додала:
"На початку, коли податки можна було не платити взагалі, ми розмовляли з підприємцями, і вони свідомо сплачували для того, щоб підтримати нашу оборонку. Тому зараз така ситуація, що бізнес буде до останнього «тягти» своє економічне навантаження для того, щоб показати, що ми разом з тими, хто сьогодні нас захищає".
Голова ГО «Сяйво Сіверщини» Ірина Березинець. Суспільне Чернігів
Суспільне звернулося до досліджень Стокгольмському інституту проблем миру. Це міжнародний аналітичний центр. Він спеціалізується на дослідженні збройних конфліктів. З року в рік він робить дослідження витрат на армію.
"Наприклад, у 2015 році, коли в Україні тривала активна стадія АТО і воєнні дії, то військові витрати України склали 3,6 мільярдів доларів. У Польщі в той рік, в якої не було воєнних дій, витрати на армію становили 10,5 мільярдів доларів. В Італії — понад 23 мільярди, у Франції — майже 51 мільярд. У 2022 році Україна була на 11-му місці в світі за військовими витратами і вони складали 44 мільярди доларів. Але, знову ж таки, 11-те місце після країн таких, як Німеччина, Франція. У 2023 році Україна була вже на восьмому місці і витратила на армію майже 65 мільярдів доларів. Ящо порівняти з Росією, то у 2023 році, за даними цього дослідження, вона витратила 109 мільярдів доларів".
Підсумки
На думку Сергія Лазаря, збільшення податку військового збору — це швидке рішення для держави.
"Платити податки потрібно, а скільки їх платити? Скільки може витримати бізнес. Знову таки — тонка грань. Це обговорюється також в бізнес-оточенні, стосовно детінізацій бізнесу, які можна виконати".
Ірина Березинець вважає, що треба акумулювати і зменшувати витрати, їх скрупульозно проглядати: чи потрібні такі витрати сьогодні в державі.
"Також треба залучати грантові гроші на розвиток бізнесу. Але хочу зазначити, що багато грантових програм оподатковуються також. Тобто цей момент я б переглянула".
****
Проєкт втілюється спільно з регіональним хабом Інституту масової інформації «Медіабаза. Чернігів» та громадською організацією «Чернігівський освітній центр "Ініціатива"»
Читати ще
Читати ще «Нас змушують повернутися у 2013-й рік»: про місцеві бюджети без «силового» ПДФО, — підсумки ток-шоу «Що відбувається?»
