Творча зустріч із черкаською фотографкою Веронікою Моль відбулася в артгалереї “Склад №5”.
Під час заходу мисткиня поділилася своїми улюбленими техніками в роботі з моментальними знімками, а також простими словами відповіла на запитання про технічний бік камер Polaroid та Instax, інформує журналіст ЗМІ.ck.ua.
Вероніка Моль активно займається концептуальною фотографією із 2021 року, є учасницею творчого колективу “MYPH”. Сама дівчина про себе говорить: “народилася на Черкащині, живу в Києві, але є представницею миколаївської школи фотографії”.
— Я називаю себе “instant film lover”, тому що це дійсно моя пристрасть. Я обожнюю працювати з фотографією як з об’єктом — доповнювати, розрізати. Зараз у нас відбувається переродження мистецтва світлин на камеру миттєвого друку. Можливо, у майбутньому я спробую ще якісь види камер, але поки що мене дуже цікавить Polaroid. Мені здається, я ще не використала всі його можливості та потенціал.
Фотографиня брала участь у багатьох виставках, зокрема і як учасниця спільноти “MYPH” (Mykolaiv Young Photography). Як зазначає Вероніка, 2023 рік став особливо активним на різноманітні виставки та фестивалі.
— Велику кількість експозицій від “MYPH” представляли і по Україні, і закордоном. Зараз потужна виставка триває у США, у межах фестивалю “Artprice”. Я дізналась, що нашу виставку відібрано до 25 кращих із майже тисячі представлених галерей. Ця новина надзвичайно крута, адже українське мистецтво дуже відрізняється. Воно класне, воно живе і нам потрібно більше заявляти про себе.
Щоб повніше розкрити ідеї та сенси в роботах, зробити подання більш незвичайним, мисткиня часто послуговується певними техніками та інструментами видозміни кадрів. На зустрічі вона також розповіла про це. Зручно те, що ці методи можуть використовувати як вже досвідченні фотографи, так і новачки.
Тож, перший із способів декорування світлини — це ножиці та степлер.
За словами Вероніки, це її улюблений метод удосконалення. Оскільки багато кадрів може не вийти, як планувалось на початку, то в такі моменти фотографка і тестує різні способи зробити щось цікаве із зображенням. Можна поєднувати в колажі вирізані фрагменти двох, чотирьох чи більше фотографій, наприклад.
Подобається розрізання полароїду ножицями та скріплення його степлером. Звичайно, краще це робити після вимірювання лінійкою, побачити чітко, де потрібно розрізати. Але я роблю зовсім не так, але у цьому і є насолода.
Однією з найпопулярніших робіт є світлина із проєкту “Контур війни” — будинок, у який 26 лютого 2022 року влучила російська ракета:
— Це будинок біля мого дому в Києві. Зараз він вже відновлений і там живуть люди, але це було перше велике руйнування, що я побачила на власні очі. І ті відчуття, що я переживала я намагалася передати таким чином. Ця робота, напевно, найбільш знакова для мене. Вона завжди викликає у людей багато емоцій.
Другий спосіб — це фарба. На початку Вероніка додавала до світлин лаки для нігтів, гуаш, акрил, акварель. Згодом виявилось, що акрил та перманентні маркери найкраще підходять для експериментів. Адже у разі необхідності їх легше змити, вони мають особливу текстуру, на відміну від гуаші та лаків для нігтів:
— Гуаш має іншу текстуру і тому працювати із нею не так зручно, можуть залишитись сліди, контури від фарби. Але так само і лаки для нігтів можуть залишити пошкодження на фотографії, якщо спробувати стерти зайвий елемент ацетоном.
Фарбу можна наносити як на поверхню, так і всередину у простір між плівкою та рамкою за допомогою голки та шприца. Потрібно звернути увагу на те, що у Polaroid є ця емульсія, в яку можна додати фарбу, в Instax не можна. В камерах типу Instax є лише дві частини зображення — задня пластикова картка і передня із фотографією:
— В Instax інша технологія виготовлення кадрів, якщо спробувати голкою зафарбувати їх, то цього не вийде зробити. Вони не мають цього проміжного шару, як у Polaroid. Тоді фото буде просто зіпсоване.
Наступна техніка потребує особливої обережності, адже це робота з вогнем. Компанія не рекомендує тримати світлини поблизу вогню, оскільки тоді виділяються токсичні сполуки. Але за потреби можна спробувати тестувати такий спосіб на свіжому повітрі або у вентильованому приміщенні. Цікава деталь у Polaroid це те, що під час нагрівання кадр деформується, стає не пласким, а більш вигнутим. Фотографи стилістично обігрують цю властивість так, що заздалегідь уявляють, як саме має трансформуватись фотокартка, щоб цікаво її подати.
Ще одна техніка — перенесення зображення з Polaroid. Емульсію із зображення потрібно обережно зняти та перенести на іншу поверхню. Перенесення слід робити у воді, для цього добре підійде акварельний папір. Але так само розмістити зображення можна і на дерево, і на скло, і на інші матеріали. Серед митців є багато суперечок щодо того, які кадри найкраще використовувати для цього методу роботи над фотографією:
— Хтось вважає, що краще брати кадри, яким кілька місяців, хтось навпаки, що краще взяти “свіжі” фотокартки. Але точно в жодному разі не можна брати фотографії, щойно надруковані. Для мене оптимально брати фото, яким кілька днів, — ділиться Вероніка.
Унікальність моментальних світлин та можливість фізично отримати фото, чому обрано саме цей вид фотографії:
— Я дуже люблю фізичні, аналогові речі. З діджитал фотографією так не зробиш, у мене з цим є величезна проблема, маю аж 14 тисяч фото на телефоні. Я ніколи їх не надрукую. Polaroid має свою обмеженість і цим стимулює робити цікаве щось. Зараз ще думаю про роботу з плівкою, але для цього потрібно вдома мати лабораторію для проявлення, щоб одразу отримувати знімки. Хочеться щось фізичне, аналогове, тому що особисто для мене воно має більше сенсу.
Мисткиня планує з часом спробувати ще й інші методи роботи з фотографією, про які вона чула. Серед них — вишивка по світлині, знищення кадрів Polaroid (готове фото залишають в ізольованій місткості з рідиною на певний час. Завдяки цьому утворюються цікаві візуальні ефекти).
— Коли я в процесі знімання — це як залежність від “магії полароїда”. Навіть коли зараз я знімаю зруйновану ракетами будівлю, я кладу в кишеню цей кадр і у мене протягом цих 15 хвилин досі залишається ця дитяча реакція: “А вийде чи не вийде? А яке буде зображення?”. Я від цього кайфую. У нас до Polaroid є трохи несерйозне ставлення, його не сприймають як серйозну техніку для саме мистецтва. Сприймають як фотографії, що можна повісити на холодильник. А я хочу це змінити, — розповідає Вероніка.
Окрім вказаних методів, сама компанія Polaroid пропонує експериментувати із рамками та фільтрами різних форм та кольорів. Нині доступні чорні, білі, золотисті, сріблясті рамки, є набори з кольорових. Є також круглі, вони добре можуть підійти для колажів. Нещодавно анонсували вихід круглих рамок із кольоровим тлом, адже поки що круглі є лише у білому кольорі. Щодо фільтрів, то деякі з них виробляють постійно, а деякі можуть бути в обмеженому накладі. Із можливих кольорів у Polaroid зараз такі: двоколірні чорно-жовті, чорно-зелені, чорно-сині.
Ірина Горпинчук
