ㅤ Джерело: https://bleacherreport.com/articles/10085370-the-10-best-nba-players-who-changed-teams-this-offseason
Коли історики баскетболу будуть згадувати міжсезоння НБА 2023 року, вони не опишуть його як літо, сповнене багатьма гучними ходами. Ситуація ще може змінитися — запити на обмін від Деміана Лілларда та Джеймса Хардена не виконані, але поки якихось космічних зрушень не видно.
Тим не менш, цього літа кілька відомих баскетболістів змінили команди. Bleacher Report виділив 10 кращих з них.
Достойні згадки: Діллон Брукс («Х’юстон Рокетс»), Джевон Картер («Чикаго Буллз»), Джон Коллінз (« Юта Джаз»), Джок Лендейл («Х’юстон Рокетс»), Монте Морріс («Детройт Пістонс»), Обі Топпін («Індіана Пейсерз»), Гейб Вінсент («Лос-Анджелес Лейкерс»).
10) Джордан Пул, «Вашингтон Візардс»
Статистика Пула в сезоні-2022/23 не вражає, якщо її розглядати детально. Універсальний алгоритм RAPTOR, наприклад, ставить його на 236 місце серед 250 гравців, які провели на паркеті не менше 1137 хвилин. Чому він входить в десятку? Його результативність солідна (рекордні 20,4 очка за гру в минулому сезоні). Пул більше не буде грати в тіні зірок “Голден Стейт” (і битися з Дреймондом Гріном), так що його деталізована статистика прийде в норму.
Так, вибір моменту для кидків у Пула дуже часто поганий, точність нестабільна, а його гра в захисті є, м’яко кажучи, неохайною. Тим не менш, у свої 24 роки він є якісним гравцем периметра, який при необхідності може розігрувати м’яч. Якщо брати суху статистику, то його взагалі можна спокійно ставити на одну з верхніх позицій в цьому рейтингу.
9) Донте Ді Вінченцо, “Нью-Йорк Нікс”
Донте ДіВінченцо довелося погодитися на скромний контракт від «Голден Стейт Ворріорз» при виході на ринок вільних агентів у 2022 році. Донте різко здав після того, як пошкодив гомілковостоп в плей-офф 2021 року. Але він швидко довів свою цінність в «Голден Стейт», будучи першим в команді по перехопленням (1,3), четвертим по передачам (3,5) і шостим за кількістю хвилин (26,3).
В результаті Дівінченцо був нагороджений чотирирічним контрактом на 46,9 мільйона доларів із «Нью-Йорк Нікс». 26-річному баскетболісту нема на що скаржитись в плані фінансових умов.
«Він із тих гравців, які можуть усе. Донте хоче перемагати і робить все можливе для цього», — сказав Джален Брансон, колишній одноклубник Ді Вінченцо часів NCAA і нинішній по «Нью-Йорку».
Ді Вінченцо не є видатним талантом, але його здатність пристосовуватися до потреб своєї команди є критично важливою характеристикою для висококласного рольового гравця. Якісний захисник, який при цьому корисний в атакі за рахунок вміння грати в швидких відривах, вчасно реалізовувати триочкові та бути допоміжним плеймейкером.
Грант Вільямс, «Даллас Маверікс»
Сезон 2022/23 був дивним для Гранта Вільямса. Його роль в «Бостоні» головного тренера Джо Маззулли зменшилася, а іноді взагалі зводилась до нуля. Але Вільямса все ще рано списувати з рахунків, оскільки всі бачили, як він може впливати на результат на високому рівні.
Як мінімум Вільямс є кваліфікованим «розтягуючим» важким форвардом, ефективно грає у швидких відривах. Він також непогано ставить заслони, може виконувати функції плеймейкера і час від часу навіть бути кращим скорером команди, якщо виходить за рамки дій рольовика.
24-річний гравець спокійно закриває кілька позицій і має 40,3% точності триочкових за останні два сезони. Не дивно, що Вільямс протягом цього відрізку досягнув 7,5 win shares – 90 місце взагалі и сьоме серед всіх гравців, які виходили в старті як мінімум 50 разів.
7) Таюс Джонс, «Вашингтон Візардс»
Обмін з «Мемфіс Гріззліз» в «Вашингтон Візардс» має допомогти Таюсу Джонсу стати постійним гравцем стартового складу. Швидше за все, Джонсу не знадобиться багато часу, щоб довести, що він заслуговував на таку роль вже дуже давно.
Джонс – головна причина того, чому «Гріззліз» не тільки трималися на плаву, але й іноді грали краще без травмованого розігруючого Джа Моранта останні кілька сезонів. Можливо, Таюс не є особливо домінуючим скорером, але він блискучий плеймейкер, який постійно вдосконалюється в плані кидків з дальньої дистанції.
Вболівальники «Вашингтона» повинні бути в захваті від того, як 27-річний баскетболіст веде себе на майданчику. Він, по суті, грає в баскетбол без помилок (за кар’єру 3,9 передачі проти лише 0,7 втрат за гру). На периметрі захищатися проти нього стає все важче з плином часу (37,9% точності триочкових за останні два сезони). Це має бути рік, коли найкращий резервний розігруючий НБА стане стабільним (або навіть кращим) стартером в своїй новій команді.
6) Брюс Браун, «Індіана Пейсерз»
«Пейсерз» витратили на Брюса Брауна купу грошей цього літа (два роки, 45 мільйонів доларів — опція команди у другому сезоні). Однак, цілком можливо, що контракт з ним вирішать подовжити на більш вигідних умовах ще до його закінчення.
Вплив Брауна на паркеті може бути незначним і він не завжди вражає в плані статистики. Тим не менш, «Індіана» не дарма розщедрилася. Брюс є одним із найкращих універсалів НБА, однаково ефективний на обох кінцях майданчика.
Браун закриває декілька позицій, впевнено грає на підбираннях, кидає з ведіння, робить перехоплення, мчить у швидкий відрив, знаходить передачами відкритих партнерів по команді та забиває триочкові. Брюс не вражає у всіх елементах цього вичерпного списку в кожному матчі, але безперечний універсалізм дозволяє дати йому характеристику баскетболіста, який може «зробити все».
5) Маркус Смарт, «Мемфіс Гріззліз»
Потрібен час, щоб звикнути бачити Маркуса Смарта в будь-якій іншій формі, ніж зелено-біла майка «Бостон Селтікс». Тим не менш, в «Мемфісі» він почуватиметься як вдома.
Ефективність Смарта у обороні є елітною. Маркус був названий в кращим захисним гравцем НБА в сезоні-2021/2022, а його безстрашність може стати цінним додатком для перспективної команди «Гріззліз».
«Чудово мати в складі таку людину, яка може грати з обох сторін майданчику. Маркус довго побував у переможному середовищі. Ми знаємо, що Смарт привнесе у команду – пристрасть, самовідданість і досвід. Його менталітет покращить атмосферу в нашій роздягальні», – заявив центровий «Гріззліз» Джарен Джексон.
Смарта недооцінюють як плеймейкера (6,3 передачі проти 2,3 втрат минулого сезону), але низька результативність все одно обмежує його вплив на паркеті. За свою кар’єру Маркусу вдалося набирати лише 10,6 очка за 30 хвилин при слабкій лінійці точності 38,6% з гри, 32,2% три очкових і 77,7% штрафних. Хоча навіть із явними обмеженнями в атаці він заслуговує бути в топ-5 рейтингу за рахунок захисту, самовідданості та лідерських якостей.
4) Кріс Пол, “Голден Стейт Уорріорз”
Кріс Пол регресує і при наступному виході на ринок вільних агентів точно не отримає 30,8 мільйона доларів, як у сезоні-2023/24. Проте переплата не має відношення до цього рейтингу. Кріс уже не той гравець, яким був раніше, але він все ще займає високе місце в ієрархії НБА.
38-річного Пола зараз все рідше називають зіркою ліги, але солідність – важлива нематеріальна характеристика, яку неможливо забрати у Кріса. Минулий сезон, вірогідно, був найменш продуктивним у його кар’єрі, але він все одно записував собі в актив 13,9 очка та 8,9 передачі при всього 1,9 втратах та лінійці точності 44% з гри, 37,5% триочкових та 83,1% штрафних. При цьому Пол став лише третім гравцем в історії, який набирав 13+ очок і 8+ передач із двома або менше втратами за сезон.
3) Бредлі Біл, “Фінікс Санз”
Бредлі Біл – видатний атакуючий талант. Якби це було все, що є критерієм складання даного рейтингу, він міг би без питань зайняти перше місце. Біл трохи здав з тих пір, як у сезонах-2019/20 та 2020/21 набирав більше 30 очок в середньому за гру, але це просто означає, що він перетворився з чудового скорера на дуже хорошого. Додати до цього його плеймейкінг вище середнього рівня (5,5 передач за матч за останні п’ять сезонів) і вийде рідка статистика. За останні два сезони Біл став одним із 10 гравців, які набрали в середньому не менше 23 очок, 5 передач та 1,5 точних триочкових.
Однак дві перешкоди не дозволяють йому зайняти вище місце. По-перше, «дірявий» захист. Можливо, відсутність занадто сильного навантаження в нападі у «Фініксі», де він виступатиме з зірковими партнерами Кевіном Дюрантом, Девіном Букером та Деандре Ейтоном, дозволить 30-річному гравцю докласти більше зусиль в обороні, але спочатку потрібно переконатися, що Біл взагалі здатен щось зробити на менш гламурному кінці майданчика.
По-друге, ефективність Біла посередня. Його точність недостатньо висока як для «атакуючого монстра». Серед 28 гравців, які набрали в середньому не менше 23 очок за останні два сезони, лише у чотирьох середній відсоток влучань двоочкових, триочкових та штрафних гірший, ніж у Біла (56,8%)
2) Фред Ванвліт, «Х’юстон Рокетс»
Фред Ванвліт, можливо, не такий іменитий гравець, як Біл і Пол, але низьку статусність він компенсує своєю ефективністю. Фред був ключовим гравцем чемпіонської команди «Торонто Репторс» і майстерно справлявся з обов’язками розігруючого на обох кінцях майданчика.
Нестача габаритів (183 см, 89 кг) іноді заважає Ванвліту, в першу чергу зводячи нанівець його точність двоочкових (43,4% за кар’єру). Але загальна ефективність в атаці дозволяє йому в цілому успішно долати будь-які фізичні обмеження.
«Репторс» грали значно гірше, коли Ванвліта не було на паркеті. Середній «чистий» рейтинг команди за 7 сезонів з Ванвлітом становить солідні +4,0 очка за 100 володінь. Ванвліт – не суперзірка, хоча «Рокетс» платять йому як зірці (130 млн доларів за 3 роки), але в його арсеналі є майже все, що можна побажати від низькорослого провідного розігруючого. Детальна статистика Фреда не така вражаюча, як у гравця № 1 у цьому рейтингу, але він випереджає усіх в топ-10 за зведеними показниками алгоритму RAPTOR (+5,0).
1) Крістапс Порзігіс, «Бостон Селтікс»
Хтось може посміятися з даного вибору. Якщо Крістапс Порзінгіс буде постійно травмуватися, цей скептицизм буде виправданим. Але минулий сезон став свідченням величезного впливу, який може мати здоровий Порзінгіс.
Кампанія-2022/23 років була, по суті, нагадуванням про його «єдинорогове» поєднання габаритів та навичок. У 65 іграх (рекордний показник з сезону 2016/17) Порзінгіс набирав очки, знущався над суперниками під кільцем, ставив блок-шоти і просто домінував на зірковому рівні. Крістапс не отримав запрошення на Матч всіх зірок, але потрапив у топ-20 по рейтингу ефективності (23,1, 17-е місце) та рейтингу плюс/мінус (+5,1, 18-е місце) за сезон. Він також набрав унікальну по історичним міркам статистику 23+ очка, 8+ підбирання, 2+ триочкових та 1,5+ блок-шоти.
Травми ледь не зруйнували кар’єру Порзінгіса, але 221-сантиметровий центровий в минулому сезоні раптово заграв на повну потужність. Крістапс повинен знову поїхати на Матч всіх зірок вперше з 2018 року або навіть поборотися за перше включення в символічну збірну НБА.
