За інформацією: Суспільне Вінниця.
Маскувальна сітка для захисників. Фото: Суспільне Вінниця
Експериментальний варіант посиленої сітки плетуть волонтерки громадської організації “Суспільні ініціативи Козятинщини”. Цей виріб має захищати українських військових від російських безпілотників “Ланцетів”. Про це Суспільному розповіла волонтерка Людмила Попович. Наразі чекають на відгуки від захисників.
Маскувальні сітка. Фото: Суспільне Вінниця
Таку сітку плетуть квадратами з піксельної тканини. Кожен має бути три на три клітини, розповідає волонтерка Емма Маліновська. Жінка — переселенка з Донецька. Спершу, каже, проплітають рядки в один бік, потім — в інший.
Маскувальні вироби жінки почали плести торік, розповідає Людмила Попович. Тоді вони були необхідні підрозділу, де воювали її родичі, а далі почали працювати й для інших військових. Себе жартома називають “дівчатами”, каже, бо, допомагаючи захисникам, почуваються набагато молодшими.
“Ми працюємо на перемогу і на наших хлопців. Чим можемо — тим допомагаємо. Ми — пенсіонери. Ми вже іншим помогти не можемо”, — каже Людмила Попович.
Жінки плетуть маскувальну сітку. Фото: Суспільне Вінниця
Плетуть для кожної пори року, розповідає жінка. До прикладу, для зими роблять рядки густіше.
“Листя немає. Вони ж стоять в лісі, а ліс голий. Чи коли вони виїжджають. Зараз ми більше пустимо на осінь коричневого кольору з чорнуватим. А на зиму в нас є ще запас, сподіваюся, що будуть постачати”.
Для плетіння сіток, каже, використовують тканину спандбонд. Її попередньо порізали на смужки в місцевому ательє.
“Ним, звичайно, набагато легше працювати. Він уже готовий. Бо піксель — це коли кроїли форму військовим, то це відходи. Ми вже з них вирізали, то це кропітка робота. Коли є готова тканина, то ми, звичайно, набагато швидше виконуємо сітку”, — каже Людмила Попович.
Волонтерка ріже піксельну тканину. Фото: Суспільне Вінниця
Також зі спандбонду сітка легша, каже Попович. Замість рамки жінки зробили власне пристосування для плетіння.
“Зібрали вішалки, де в кого були. По садочках ось тут поряд. Знайшли нам ось ці пруття. І воно все швидко переміщається, підіймається, опускається”.
Спілкується з військовими і дає поради волонтеркам, якими мають бути маскувальні вироби, зокрема, й для захисту від ворожих дронів-камідзе, Леонід Цехановський. Чоловік у минулому військовий льотчик, командир авіаційного полку. Наразі на пенсії. Веде власний ютуб канал, де розповідає про військову техніку.
“Це такий дрон-камікадзе. Він діаметром 12,5 см, довжиною 1,8. Має дві пари крил по 60 см. 12 кг маса. Якщо вдарить, то знищить бронетехніку і танк”, — каже Леонід Цехановський.
Каже, такі дрони “ловилися” й на звичайну сітку.
“Капронова сітка тягнеться, а дрон “Ланцет” летить 110 км/год. Росіяни пишуть 300, але це, як завжди, брехня. Тому він ловиться в сітку, тягнеться і повисає. Нас попросили трішки посилити, тому ми зараз робимо, переплітаємо через 12 см, укріплюємо сітку шнурами”, — розповідає чоловік.
Допоки волонтерки плетуть сітку, Леонід Цехановський показує Суспільному ще один захисний виріб. Це — маскувальна накидка.
Маскувальна накидка. Фото: Суспільне Вінниця
“З міленької сітки 2 на 3 метри легенько обв’язати його. Тоді людина розкидає, лягає під ту накидку і снайперську гвинтівку на всю довжину витягає і його повністю вистачає, розчиняється силует людини. Розвідник, коли дивиться, він шукає силует людини”, — розповідає Леонід Цехановський. Каже, їх також замовляють оператори дронів.
Маскувальна сітка, яку плетуть волонтерки. Фото: Суспільне Вінниця
З волонтерами Леоніду допомагає контактувати лікарка Олена Іванчук. Разом вони шукають гроші на матеріали. У середньому в місяць потрібно до 20 тисяч гривень. Це на два мішки основ і тканину. Розмальованими гільзами віддячують тим, хто купує сітки.
“Це гільзи, відстріляні нашими друзями з 3-ї штурмової бригади в Бахмуті. Вони нам їх відсилають, знайома художниця Тетяна Салюк нам їх розписує, гравіює, намагаємося зберегти їхню автентичність”, — каже Олена Іванчук.
