За інформацією: Суспільне Чернівці.
Сад у Недобоївцях. Суспільне Чернівці
На жаль, війна дуже сильно вплинула на ціну, і ми втратили багато ринків. Основний ринок йшов у Донецьку, Луганську області, до Росії. З 2014 року наші люди туди не возять і не постачають їм нічого. Сьогодні наші садоводи адаптувалися й поміняли сорти – вони вже спрямовані на європейський ринок.
— То це все ж була комунікація від громади, щоб підприємці тут залишалися, чи більшу роль відіграло розташування громади?
— Тут ці фактори поєднуються. Адже дорога H-03Автомобільна дорога Н-03 — це національна траса загального користування в Україні, яка з'єднує міста Житомир та Чернівці. Вона проходить через Хмельницький та інші населені пункти, забезпечуючи важливе стратегічне транспортне сполучення між Житомирською, Хмельницькою та Чернівецькою областями. – це артерія, по якій йде життя і рух. Також люди у нас підприємливі й виважено до всього підходять. У нас стоїть питання не заважати, а допомогти будь-якому підприємству працювати.
Підприємці і люди звертаються до сільради, якщо потрібно надати ліцензію, й депутати приймають рішення. Але фізичні особи — підприємці не зверталися. Також ми не піднімаємо ставку податку на землю – залишається середня у розмірі 0,6%.
— У 2021 році в громаді було 50 підприємств та 500 підприємців. Яка наразі цифра?
— Тримається на цьому рівні. Також є невеликий ріст – він не суттєвий.
— Яка ситуація зі сплатою податків бізнесом, зокрема, агропідприємствами? Чи є випадки ухилення або спроби мінімізації?
— Ухилення може бути завжди. Якщо ми знаємо, яка зарплата в саду, то ми людям пояснюємо. У свій час ми обійшли всіх садоводів, були в них на полях і пояснили, що дешевше зареєструвати всіх на той період – місяць, два, три, щоб людина була зареєстрована. І в них проблем не було. У нас проблем з інспекцією праці також не було. А вже наші люди почули нас і провели реєстрацію.
— Тоді певний час жителі громади, які займалися садівництвом, мали користуватися цими торговельними місцями безкоштовно, а згодом зареєструвати свою діяльність офіційно і сплачувати податки. Розкажіть, чи це так і сталося?
— Тут люди торгують тим, що вирощували самі. Це маленькі товаровиробники. Ті, які мають там 20-30 соток землі, на якій вирощують свою продукцію. От вони мають можливість там її продавати. Якщо в когось є тонна чи дві яблук і він там продасть, тут нічого поганого немає.
І з нього ще податки брати не піднімається рука. Адже людина виживає. Перш за все, ця сім'я забезпечена грошима, що вже добре. Вже не лягає на плечі громади думати, чим їм допомогти і як забезпечити. Плюс люди мають чим зайнятися цілий рік.
Сад у Недобоївській громаді. Суспільне Чернівці
– Тобто навіть якби вони сплачували податки, це була б дуже маленька сума?
— Звичайно. Там було б 20-30 гривень на місяць. Не можна так до людей відноситись. Людина має легалізуватися, мати відповідні доходи.
— А цей торговельний простір оформлений як ринок?
— Це не ринок, а торговельна площадка.
— Якщо ці люди офіційно не оформлені, то чи перевіряє якість продукції, умовно, Держпродспоживслужба?
— Це я не можу вам сказати, бо це їхні впливники. Але за десять років, що я тут працюю, ще не було випадків, щоб отруїлися цими продуктами, які вирощують у нас.
— У жовтні 2018 року Недобоївська, Клішковецька і Хотинська громади підписали угоду про утворення яблуневої агломерації. Які результати?
— Проєкт був для того, щоб об'єднати три громади в цьому напрямку. Це гарний проєкт, дружнє партнерство, створене для того, щоб наші підприємці розвивалися. Якщо вони розвиваються, відповідно, це йде на склад, і в наші громади йдуть більші податки.
Сьогодні яблука з усіх цих трьох громад зберігаються в Недобоївцях. Це хаб, де є 14-15 тисяч тонн яблук, і люди можуть вийти на різні ринки і працювати з цим по реалізації яблук. Деякі яблука зберігають в Хотині, але можуть сортувати у нас, де є потужні лінії. Сьогодні яблука переважно йдуть на азійський напрямок.
— У вас є підприємство з переробки, зокрема яблук. Наскільки його робота стала відчутною для громади?
— Це підприємство працює ще з 2000-х років. Бізнес першим відчуває потреби і зміни. Тому ми вдячні цьому підприємству. Його власник зареєстрований підприємцем ще з 1990-х років і планомірно розвиває нашу територію. У цього підприємства є крафтова лінія переробки, яка випускає гарний, смачний, корисний сік. І плюс в нього є великий хаб для зберігання яблук.
Адже та людина, той фермер, приватник чи фізична особа, просто має 50-60 соток саду – він собі сховище не побудує. А ціна яблук з погребу і з холодильника різниться в рази. Тобто ці люди отримали сьогодні можливість на кожному кілограмі яблук мати певну додаткову вартість.
Також наш підприємець завіз лінії сортування, де можна швидко і якісно сортувати будь-яку партію. Не він продає – люди продають цю продукцію. Орієнтовно 80 фермерів, садоводів, приватників зберігають цю продукцію. І вони самі визначають партію, коли кому скільки продавати.
— А це найбільший платник податків у вашій громаді?
— Якщо з'єднати всі його підприємства, то так. Вони мають різні назви. Якщо їх всіх – і фізичних осіб, і два підприємства – з'єднати в один бюджет, то вийде, що так.
— А чому у цієї людини підприємство розгалужене?
— Є різні напрямки.
— Тобто це не якийсь варіант дроблення бізнесу?
— Ні, це різні напрямки, різні керівники. І це не так-то легко керувати однією такою машиною. Тому є підприємство торгівлі, є підприємство зберігання. Надіємося, що у нього ще будуть підприємства.
— Як ви оцінюєте стан доріг у вашій громаді?
— Після зими – незадовільний. Наші місцеві дороги, які ми обслуговуємо, в нормальному стані. Є дороги обласного значення, які ми не маємо права фінансувати, то вони в жахливому стані. І після того, як ми з начальником Чернівецької ОВА Русланом Осипенком переговорили, він нам порадив виділити співфінансування на ці дороги.
Ми готові виділити співфінансування, але дорога Недобоївці — Чернівці потребує не поточного, а капітального ремонту. Проєкт на цю дорогу був у 2022 році. Якби не почалася війна, ця дорога мала б бути зроблена. Але сьогодні маємо те, що маємо. Проблема цієї дороги – водовідведення. Ми своїми силами всі схили старалися відвести від води, але це не вирішує комплексно проблему.
Якщо є вода на дорозі, то вона руйнується. У нас тут є чотири-п'ять ділянок, які ми не можемо зробити. Ми зверталися до Служби автомобільних доріг з цими питаннями. Вони знають. Обіцяють, що при налагодженні співфінансування з областю повернуться до нашої дороги.
— У вашій громаді це єдина дорога обласного значення?
— Є дорога в бік Рукшинської громади, є в сторону Хотинської громади — це Недобоївці-Долиняни-Круглик-Ставчани-Круглик. Це одна дорога, але роздвоюється і виходить на Рукшинську громаду. Також Недобоївці-Чернівці.
На ці всі дороги ми порахували відстані, скільки потрібно ремонтувати, і ми готові дати співфінансування. На нараді з Русланом Осипенком він підтвердив, що держава готова фінансувати 50% на 50%.
Стан на одінй із ділянок дороги у Недобоївцях. Суспільне Чернівці
— Скільки грошей ви готові виділити?
— На наші комунальні у бюджеті ми заклали 800-900 тисяч гривень. На дорогу Недобоївці-Чернівці ми готові виділити від 500 тисяч до мільйона гривень.
— Одна з місцевих жительок нам розповіла, що у селі Владична немає навчального закладу. Чому?
— Його не було історично. Навчальний заклад на 450 учнів є у Ширівцях — це у нас один старостинний округ. Нині там навчаються 250 дітей. Є шкільний автобус, який підвозить дітей до тієї школи.
Автобус забирає дітей з Долинян, Ставчан, які завершили там 9-ті класи і їздять у старшу школу сюди. Далі дорогою ми підвозимо й тих дітей. Так само у нас на Зарожани є підвіз. У цьому році, якщо вдасться, я ще хочу організувати підвіз дітей у Недобоївцях, адже діти ніби в одному селі, але відстань буває до 4-5 кілометрів.
— У селі Владична побудувати і відкрити школу буде неефективно?!
— Там нема потреби. У нас є опорний заклад, навіть не в Недобоївцях, де найбільше дітей, а в Ширівцях, бо там приміщення відповідає нормам. У Недобоївцях, на жаль, стара школа, і ми робимо все, щоб там була школа.
Старша школа у нас буде в Ширівцях. Це географічно посередині між цими великими селами. А школи-гімназії будуть у Долинянах, Ставчанах, Керстенцях. Буде підвіз у Шировецький заклад.
— Після затвердження мережі академічних ліцеїв чи зміниться ситуація зі школами у громаді?
— Поки що ні. Поки є у нас учні в наших навчальних закладах, вони залишаться діючими. Адже сьогодні ми прораховуємо ті ризики, які ми бачимо, що відбуваються в наших населених пунктах. Але наші заклади сьогодні спроможні.
Вони працюють. Закривати ми не плануємо. Адже це відстань 12 кілометрів, умовно, від найвіддаленішого до Ширівців. Це також буде складно – усіх перевезти. Ну, перший клас за законом України, має бути в тому ж населеному пункті, де діти живуть. Поки що такі питання ми не розглядаємо. У нас є діти. Ми спроможні. Вчимося у цих навчальних закладах.
Ліцей імені Григорія Томіна у Недобоївцях. Суспільне Чернівці
– Директор комунального підприємства, що займається вивозом сміття та утриманням доріг у громаді Сергій Худиковський розповів нам, що підприємство не розвивається, бо на його розвиток не виділяють грошей:
"На комунальному підприємстві є п'ять одиниць техніки. Техніка нова. Хотілося б розвиватися, але оскільки це під час війни… Нема грошей, фінансують лише те, що ми робимо", – сказав Худиковський.
Чому так відбувається?
– Це неправильна думка того, хто вам це казав. Адже всю техніку для цього підприємства придбали для Недобоївської громади і передали їй у користування. Люди мають платити за ті послуги, які вони отримують. Адже комунальне підприємство створене не для бізнесу, не для надприбутків, а для того, щоб надати людям дешевші, якісні послуги. Тому зараз ми це питання будемо розглядати.
Воно непросте. Адже в селах вивозу сміття не було. Коли я прийшов сюди у 2015 році, то вирішив зробити це. Я нікому не дозволю це поховати, і сміття має вивозитися постійно. Люди мають за це платити. Якщо порівняти ціни в різних населених пунктах, в містах, то в нас сьогодні з одного жителя в рік 150 гривень. Це дуже низькі тарифи, але ще не всі платять.
— Директор підприємства також розповів, що, окрім власної техніки, є така, яку громада орендує.
— Самоскиди орендуємо. І за це платимо гроші. Щодо всіх робіт ми з комунальним підприємством укладаємо договори і оплачує сільська рада. Безплатно ніхто нічого не робить.
— Тобто, на вашу думку, комунальне підприємство розвинуте достатньо і йому всього вистачає?
— Звичайно.
Директор комунального підприємства Недобоївської громади Сергій Худиковський. Суспільне Чернівці
— Також Худиковський розповів, що 26% жителів громади сплачують за вивіз сміття, й що на цьому підприємство щороку "у мінусі на 200 тисяч гривень". Чи може громада впливати на це?
— У перший рік вивозу сміття за це платило 5-7% населення. Якщо цьогоріч вийдемо на 50%, то це буде дуже добре.
Ми завжди доносимо людям: чим більше вас буде, тим дешевшою буде плата. Адже машина їде і люди працюють. Сьогодні ми бачимо, яка ціна на паливо. І якщо подивитися, навіть ті гроші, які у нас є, то нам вистачає на вивезення. А якщо будуть всі платити, то будемо вдосконалюватися: поставимо контейнери, щоб всіх забезпечити, бо зараз їх недостатньо.
Також в планах, щоб громада мала централізовані місця, де будуть стояти контейнери. Самі люди на місці визначили, де конкретно контейнер буде стояти.
Відповідно, будуть дивитися, щоб у них був благоустрій. Адже ми мали випадки, коли поставили у централізовані місця біля траси. З інших сіл люди вкидали, і кожен день баки були повні. Тому вирішили, щоб поки що дати підприємцям контейнери. Там, якщо людина платить 150 гривень на рік, то підприємці за один вивіз – 250 гривень.
Дорога у Недобоївцях. Суспільне Чернівці
— А чи не думали про те, щоб платити за сміття з місцевого бюджету? Як це роблять у Чудейській громаді, де жителі за це не платять.
— Це погано, адже у будь-якій справі мають бути дві зацікавлені сторони — і громада, і люди. З одним це не буде працювати. І з часом просто та громада, яка це робить, може втратити все, що є. Адже техніка не оновлюється – вона дороговартісна, і людям потрібно платити зарплату. А бюджет завжди має певні рамки.
— У 2021 році в громаді було зареєстровано 12,5 тисяч жителів, а наприкінці минулого року – понад 11,6 тисяч. Водночас 600 з них – вимушені переселенці. З чим пов'язуєте зменшення кількості населення?
— Перше – народжуваність і смертність. Це той природний фактор, якого ми не можемо уникнути. Другий фактор – коли почалася повномасштабна війна, багато наших людей виїхали. Частина залишилася за кордоном.
Ми комунікували, пояснювали, розказували. Те, що люди поверталися, то тут спрацював найбільше власний чинник. Адже люди тут мають паї, сади, і їх треба доглядати. У Європі ми без житла, без роботи, без постійного місця проживання.
— А наскільки відчутною для вашої громади є мобілізація?
– Дуже відчутною. Це та болюча тема, на яку ми не можемо вплинути. Сільське господарство — це переважно ручна праця. І тут потрібні люди. І з цієї дилемми ми не можемо вийти. Зараз, якщо подивитися, то в садах більше жінок працює. Відповідно, чоловіки мобілізовані, а жінки працюють. Це досить важко, але робота оплачувана.
— У стратегії розвитку громади до 2027 року йдеться, що потрібно, зокрема, провести водопровід з Хотинської громади, бо бракує води для роботи більшості підприємств. Чи це реалізували?
— Це не реалізували. У нас з головою Рукшинської громади є певні думки на цю тему, щоб ми спільно зробили водозабір з Дністра, провели у громаду і дали людям воду. Ми хочемо дати і технічну воду, і готову для споживання. Це дуже дороговартісний проєкт. Ми разом не подолаємо це. Жоден наш бюджет, разом взятий, не допоможе. Але такі задуми є, і хочемо це зробити.
У нас всі комунальні заклади мають воду. Там, де не вистачало води, ми зробили нові свердловини. Деяким людям важко. Коли у нас були переселенці, наша пожежна машина завжди привозила питну воду.
Голова Недобоївської громади Юрій Юзва. Суспільне Чернівці
— Чи прораховували ви суму, яку буде потрібно виділити з бюджету?
— Ще ні. Бо ми розуміємо, що лише проєктна документація буде вартувати орієнтовно 5-10 мільйонів гривень. Тобто, лише папірець, із яким ми зможемо рухатись далі.
Думаю, після завершення війни ми до цієї теми повернемося. У свій час в Долинянах ми провели до газокомпресорної станції Хотина лінію підведення води. Можливо, звідти візьмемо воду.
— Також у стратегії йдеться, що загрозою для довкілля у громаді є система поводження з відходами, відсутність каналізації та очищення стічних вод, а також активне використання хімічних препаратів під час сільськогосподарських робіт. Чи наразі ця проблема є актуальною?
— Ця проблема була, є і буде дуже довго актуальною. Адже в сільській місцевості вода і водовідведення мало де зустрічаються. Дуже малий відсоток. Ми розуміємо, яку шкоду ми наносимо екології.
Тому з людьми говоримо, щоб були вигрібні ями, щоб приїжджали машини, які в нас є в комунальному підприємстві, ті, що відкачують ці нечистоти. Не так легко сьогодні побудувати систему водопостачання й водовідведення.
Це як ми газ проводили у кожному селі. Потрібно перерити все село, поставити труби і зробити це відведення. Задуми є, наміри прораховані. Де і як це зробиться, ми уявляємо. Ми ж чекаємо завершення війни і на інвестора, звичайно.
Цього року був один виступ президента Зеленського, де він чітко окреслив, що потрібно у села вводити всю інфраструктуру. Якщо таке гасло було від президента, я думаю, це відбудеться. Виграє той, хто перший зробить ці проєкти і держава їх профінансує. Адже жодне село, й у тому числі ми з тим бюджетом, який у нас був, не спроможне сьогодні це зробити.
— Чи можна вплинути на використання хімічних препаратів?
— Так, тут треба впливати, і є відповідні державні органи, які це повинні робити. Будь-який випадок… За два останні роки у нас не було викликів Держпродспоживслужби. У попередні роки були випадки, коли гинули бджоли. Неякісна продукція так впливає на них.
Наші садоводи використовують сертифіковану продукцію і шкоди екології не приносять. Адже перед тим, як цей продукт пішов у продаж, держава дала на нього сертифікат, що він придатний. І там чітко пише термін, коли застосовувати і за скільки часу: тиждень, два, три – препарат повністю знешкоджується сам.
— Яку частку стратегії розвитку громади наразі реалізували?
— Сказати, що щось на 100% реалізовано, сьогодні не можна. Стратегія для того і розробляється. Це наш шляховий лист, по якому ми йдемо. Якщо у 2015 році, для прикладу, амбулаторія була стара, у садочку змії повзали, що мені було неприємно, то сьогодні це питання закрилося, і ми рухаємося далі.
Якщо школи не були відремонтовані у 2017-му, то у 2018-му ми вже цю тему закрили. І так, ми крок за кроком рухаємося. У 2020 році ми почали сміття вивозити, а не у 2015-му. Ми йшли до цього, щоб почати це робити.
Амбулаторія у Недобоївцях. Суспільне Чернівці
— У 2023 році була інформація, що у селі Зарожани планують створити індустріальний парк на території колишнього цукрового заводу, щоб залучити інвестиції та створити щонайменше 500 робочих місць. На якому це етапі?
— Всі документи на цей індустріальний парк підготовлені, відповідні рішення сесії прийняті. Проєкт проходить погодження в Міністерстві. Ми зараз очікуємо на підприємство, яке візьме на себе цю ношу як управлінська компанія. Адже я не хочу, щоб наша комунальна чи сільська рада була присутня там. Бізнес повинен працювати спокійно сам.
З депутатами ми обговорили, що має бути свій консорціум, де всі мають рівні права і один одного поважають. І тоді воно має працювати. У нас є певні домовленості з людьми, які виявили бажання прийти сюди.
— Якими сферами займаються люди, які зацікавлені у цьому індустріальному парку, та скільки таких зацікавлених?
— Сільська переробка, промислова переробка, тобто нешкідливе виробництво. Сьогодні є приблизно двоє-троє підприємців, які розглядають такі можливості. Приблизно 45% площі парку вони могли б зайняти. Плюс сьогодні вивчається питання робочої сили.
— А чи будете ви з боку громади проводити якісь підготовчі роботи?
— Звичайно, будемо допомагати. Увесь спектр індустріальних парків в пільгах, без питань – це надаємо. Газ є, каналізація також є там.
— А якщо говорити про специфікацію?
— Переважно це буде спрямовано на переробку нашої продукції і виготовлення деяких промислових товарів тут. У мене є відділ економічного розвитку громади. Я повністю на них покладаюся і всі ідеї їм підказую.
Ми працюємо різносторонньо з різними громадськими організаціями, які зареєстровані у нас. І з різними міжнародними фондами за межами України і тими, які є в Україні, теж працюємо.
Сьогодні вони дають певні результати. Наприклад, ми подали в цьому році проєкт на ремонт гуртожитку для тимчасового проживання переселенців. Він спрацював в цьому році. Далі працюємо над іншими проєктами.
Голова Недобоївської громади Юрій Юзва. Суспільне Чернівці
— Якщо говоримо про ці проєкти, то що саме це означає?
— 30-40 людей отримують житло в цьому гуртожитку. Далі ми працюємо, в основному, над розвитком нашої інфраструктури. У нас є хороше приміщення під соціальний напрямок: для інтересів наших учасників бойових дій, наших ветеранів, де вони можуть отримати повноцінні послуги в цьому приміщенні.
І в нас є великі плани. Хочемо, щоб був невеликий реабілітаційний центр у нас в громаді. Не на велику кількість, звичайно, а на ті можливості, які дозволяють. Але там ми б зробили дуже гарні умови.
Це не обов'язково мають бути військові з нашої громади. Ми прораховували, що це буде орієнтовно на 20-25 людей. Щоб це підприємство працювало, потрібно орієнтовно 4 мільйони гривень в рік з бюджету.
Не готовий сказати, що воно в цьому році запрацює. Бо ми дивимося на енергоносії – це дуже важко. Плюс зима була важка, паливо здорожчало. Одне на інше накладається у ці непередбачувані моменти.
Спеціалісти, технічний персонал – без питань. З психологами сьогодні у нас дуже велика проблема. У громаді немає готових психологів, які могли б працювати з військовими.
ЦНАП у Недобоївцях. Суспільне Чернівці
— Наразі в громаді є проєкт "Недобоївський млин", який передбачає створення інклюзивної туристично-рекреаційної зони. Ви виграли грант на цей проєкт. Розкажіть, як реалізовуєте?
— Ми розпочали роботу біля наших Недобоївських млинів. Там робимо площадку. Це одна черга, друга черга і буде ще третя черга. Але це не гроші нашої громади. Працюємо з різними міжнародними організаціями. Млин ми відремонтували за гроші громади.
Зараз в нас в планах відбудувати той млин, що згорів. Там вже є домовленість з обласною радою. Там у них є програма з відновлення культурної історичної спадщини. І хочемо зробити біля млина гарну площадку для відпочинку людей і для бізнесу, щоб місцеві жителі там мали так звані торгові ряди й могли там продавати власну продукцію.
Це стосується малих господарств, домогосподарств, які займаються вирощуванням тієї чи іншої продукції. Тобто, на трасі там може бути 15-20 робочих місць, де люди продають свою продукцію.
— Скільки вартував ремонт млина?
— Кошторисна вартість – понад мільйон гривень. Це був 2018 рік, здається. Однак ми його своїми силами відремонтували за 200 тисяч. Там буде торгова зона, площадка для відпочинку з мангалами, лавочками. І далі – дитячий майданчик як третій етап.
Сьогодні ми працюємо над другим етапом, який вартує 30 тисяч доларів. Це зона відпочинку біля торгового ряду. Це в лісі, й там потрібно прибрати дуже багато глини, щоб його вирівняти і зробити також бетонні роботи. Тому воно таке дороговартісне.
У сільської ради — орієнтовно три гектари площі. Там є різні цікаві задуми. Ми там хочемо зробити такий історичний ракурс нашої всієї громади. Тобто це буде не тільки для Недобоївців, а й щоб кожен населений пункт був там відзначений.
Далі будемо працювати над грантовими можливостями. На третій етап потрібно орієнтовно 50-70 тисяч доларів.
— Тобто грошей з одного гранту на реалізацію цього проєкту не вистачає?
– Ми всі хотіли б вже і зараз. За бюджетним законом так не виходить. Підприємець собі може дозволити витягнути з каси гроші і оплатити. В бюджеті це так не працює. Нам потрібна документація, експертизи, щоб пройти тендер.
Дорога у Недобоївцях. Суспільне Чернівці
— А чому грант виграла саме ваша громада та чому саме цей проєкт?
— Щоб виграти грант, потрібно зробити дуже багато роботи. У 2016–2017 роках, коли ми починали, то створили до 100 проєктів. Могли не виграти жодного, могли виграти два-три. Це робота, яку постійно робимо.
Щодня мої спеціалісти моніторять ці всі моменти. І ми подаємося там, де ми можемо податися і де ми можемо забезпечити співфінансування, якщо є така умова. Наприклад, для ремонту гуртожитку ми співфінансували 2 мільйони. Розумію, що це приміщення залишиться у нас.
Навіть у цей індустріальний парк приїдуть люди. За умови трирічного періоду після закінчення війни люди мають право там проживати – орієнтовно 30-50 людей це зможуть. Тобто, людей треба буде приваблювати чимось до нас в громаду.
Це не потреба сьогодні, але нам завжди потрібно дивитися трішки далі. Сьогодні ми відремонтуємо, війна завершиться, люди поїдуть до себе, до свого рідного дому, а цей гуртожиток буде для підприємців, які будуть в індустріальному парку.
— Яким є бюджет громади на 2026 рік?
— На 2026 рік це понад 100 мільйонів гривень, 50% з власних надходжень. Це не є великі цифри, на жаль. Найбільший споживач наших послуг – це відділ освіти і культури. Це становить 70%. Тут наші школи, садки, музична школа.
— Якими є інші видатки?
— 4 мільйони в цьому році вперше заклали на капітальні видатки. А те все: захищені статті, заробітна плата, енергоресурси.
— Ваша громада на 27-му місці з 52 громад області за фінансовими показниками, згідно з даними Чернівецької ОВА. На вашу думку, чи могла б бути ваша громада вище у рейтингу?
— Це нормальне місце, враховуючи кількість населених пунктів, кількість підприємств, які зареєстровані в нас і працюють. Це досить непогане місце для сільської громади. Адже з цього списку треба виокремити міста, які колись були районами у нашій Чернівецькій області, і населені пункти, де населення в два-три рази більше за наше.
— Якими були місця у цьому рейтингу вашої громади у минулі роки?
— Ми йдемо стабільно. З 23-го по 27-те ми так тримаємося. Цього року будемо заробляти за результатами першого кварталу по фінансових питаннях. Ми по цьому десь на 3-5 місці. Це означає, що надходження перевиконують місцеві бюджети. Перевиконання сьогодні – 140%.
— Це якщо враховувати саме сільські громади?
— Це в цілому по області. Є такі фінансові питання про спроможність громади і виконання прийнятих місцевих бюджетів. Якщо у нас завжди він десь під 115-130%, то за перший квартал ми 3-4 місце маємо по виконанню місцевих бюджетів. Це досить хороші показники. І ми працюємо.
— Що саме на це вплинуло?
— Спроможність і сплата податків. Ми вже січня почали чітко працювати з нашими платниками податків. Зараз основний напрямок – це плата за землю і орендна плата. Це основне, що ми зараз робимо.
Шиномонтаж та мийка у Недобоївцях. Суспільне Чернівці
— Які основні проєкти у громаді ви поставили на паузу з початком повномасштабного вторгнення, але вони є критично важливими?
— Будівництво школи в Недобоївцях. Це той проєкт, який ми підтримуємо постійно в тонусі, адже проєктна документація має свій термін придатності. Ми його постійно оновлюємо і зараз приймаємо нові рішення. І я вірю, що школа в Недобоївцях буде.
Ми все робимо для того, щоб вона якнайшвидше запрацювала. Зараз ми переорієнтувалися. Також з нашими підприємцями, з депутатами, порадилися і прийняли таке рішення – рухаємось в іншому напрямку. Сьогодні ще на стадії розробки проєктної документації на новий майданчик.
— Це буде за гроші інвестора?
— Зокрема, й за гроші держави. Ми робимо так, щоб ми потрапили під програму фінансування України. Це ті моменти, де Україна сьогодні виділяє гроші.
— Наразі ви, можливо, розробляєте якийсь проєкт, аби отримати це фінансування?
— Так, розробляємо. Буквально за місяць часу це все всталося.
— А враховуючи, що опорна школа у громаді зараз у Ширівцях, то у чому саме потреба цієї школи у Недобоївцях?
— Старе приміщення з 1871 року. П'ять класних кімнат, які відповідають нормам. Решта – пристосовані. І ця школа – найбільша. Цим питанням ми займаємося з 2010 року.
Це мало бути будівництво нової школи. Проєкт є, місце є, всі експертизи пройшли. Але будемо трішки міняти його. Вносити певні позиції. І будемо йти по тому шляху, де держава нам допоможе.
— Згідно з вашою декларацією за 2025 рік на посаді голови громади ви заробили понад 900 тисяч гривень. Якою частиною з цієї суми є премії?
— Були місяці, коли не було премій. Були місці, де було 100%, були місці, де було 200%. Я не зловживаю, на депутатів не впливаю, але я за це не хвилююсь. Тому що за ці всі гроші я їду до хлопців [на фронт], заправляю автобус. Це, вважаю, правильно.
Голова Недобоївської громади Юрій Юзва. Суспільне Чернівці
— Політолог Ігор Бабюк вважає, що преміювання голови громад мають отримувати за відповідне виконання. Тобто, якщо у громади є успіхи. Які у громади були успіхи в місяці, коли Ваша премія становила 200%?
— Перше – це виконання бюджетів, фінансування всіх запланованих заходів. Плюс депутати завжди враховують те, що я їду на фронт. В мене могло бути в місяць дві-три поїздки на Схід.
— Але ж це Ваш непрямий обов'язок.
— Я мушу бути біля наших хлопців – я завжди їх мушу підтримувати. Тобто, виконання бюджетів, реалізація тих програм, намічених депутатами, оце і слугувало для преміювання.
— Якщо прослідкувати ваші декларації, то з 2021 року по 2025 рік включно зароблені гроші на посаді голови громади щороку збільшувалися. Якщо у 2021 році у середньому за місяць Ви отримували 42 тисячі, то у 2025 році це в середньому 75 тисяч гривень на місяць. Розкажіть, чи доцільним є таке збільшення Вашої заробітної плати щороку?
— По-перше, тут треба подивитися, як. У мене дуже багато було невикористаних відпусток. Я їх брав в ці роки. Попередні роки я їх не брав. Це також вплинуло на цю цифру. Можливо, порівняно з іншими у мене зарплата велика, але стараюся робити все, щоб не напружувати наш бюджет в інших цілях. Для прикладу, службовий автомобіль заправляю тільки я. Тобто, ці витрати я мінімізую на сільській раді. Мені депутати дають можливість заробити. Я стараюся відпрацювати ці гроші на користь нашої громади. Вони не прямо заходять в громаду, але, чесно, в мене така позиція. Пальне мені ніхто не відшкодовує.
— Чи фіксували ви незаконні проєкти рішень, які подавали депутати сільської ради, й чи накладали на них вето?
— Таких не було. Я вдячний нашим депутатам. У нас є спільна думка. Якщо є якісь незрозумілі питання, ми їх обговорюємо і приходимо до спільного знаменника. Тобто сумнівних рішень у нас не було.
— Скільки часу ви вже на посаді голови громади?
— З листопада 2015 року. Від початку створення громади.
— Що за цей час тут змінилося?
— В 2016 році ми зробили капітальний ремонт приміщення в будинку культури, сільську раду зробили, садочок побудували новий, амбулаторію побудували нову. Є й інші проєкти. Всі школи, які є в громаді, я б сказав, на 95% капітально відремонтовані. Це все нашими зусиллями.
— Які проблеми Ви бачите в громаді, які не вдається вирішити роками?
— Водовідведення і водопостачання – це те, що ми не можемо. Побутові відходи – над цим ще дуже багато роботи. І дороги.
— Наразі з вашої громади у війську служить понад 300 людей. 36 з них – загинули та 16 – зникли безвісти. Про це йдеться у вашому звіті за 2025 рік. Яка ситуація зараз?
– 29 загиблих. 18 безвісти зниклих. Я всіх знаю, бо це болісно для мене. Я був майже на всіх похованнях. Двох хлопців без мене поховали, коли був у відрядженні. Це мені дуже болісно і дуже неприємно, коли ти йдеш і сповіщаєш рідним. Йдеш і кажеш, що ваш син чи тато пропав безвісти.
— Ви ходите разом з групами, які про це сповіщають?
— Обов'язково. Якщо я на місці, то лише я це і роблю. Може бути заступник. Лікар завжди з нами. З підтримки може бути староста, якщо це в нього у селі. Був випадок, коли в один день було два сповіщення про загибель. Важко пережити такі моменти.
— Як у громаді наразі підтримують військових, ветеранів, членів їхніх родин?
— У нас є відповідні програми. Програма підтримки сімей, які втратили. Завжди працюємо з нашими людьми.
Ну, чотири-п'ять разів на рік, як мінімум, ми стараємося їх зібрати разом. Адже це люди, об'єднані одним горем, і їм є про що між собою поспілкуватися. Які є потреби людей, стараємося допомагати. Дуже багато є питань щодо загиблих, де з військовими частинами є багато питань з документами.
— Як громада може вплинути?
— Через різні інстанції впливаємо. Буває, що півтора року чекали відповіді. Неодноразові звернення через Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, через інші структури.
Бо розформували частину – нема кому дати довідку. Був на Запорізькому напрямку, отримав важкі поранення, помер в Києві. Також проблема. Приходимо, з ними спілкуємося, бачиш сльози в очах. Це дуже важко пережити такі моменти.
— Ви сказали про програму підтримки. Які умови?
— Кожному захиснику, хто поранений, хто хворіє, ми надаємо фінансову допомогу. Від 5 до 10 тисяч. Поранення – 10 тисяч, лікування – 5 тисяч.
Алея Слави у Недобоївцях. Суспільне Чернівці
— Поблизу сільської ради є Алея Слави для полеглих на війні військових. Розкажіть, чи це єдиний спосіб вшанування у громаді?
— У нас в кожному селі є відповідні куточки, в школах є вивіски, на кладовищах завжди підтримуються в порядку могили. Стараємося завжди з родинами організовувати щось на деякі дні. Як буде День Героїв у травні, будемо відзначати, знову зберемо їх усіх, поговоримо, за чашкою чаю обговоримо питання.
З родинами я завжди на зв'язку. У мене двоє хлопців з полону повернулися. На другий-третій день я був в них, відвідував, допомагав, підказував, зустрічав, направляв. З цими легше – вони більш адаптовані. Перший наш, який звільнився в січні 2023 року, був вісім місяців в полоні. Через два дні я був в нього.
— Торік з вашої громади на потреби Сил оборони за зверненнями військових частин виділили 3,5% бюджету. Це за інформацією ОВА. Це понад 2 мільйони гривень. Чому ця сума саме така?
— Ми з депутатами прийняли чітке рішення: допомагаємо частинам, де служать наші захисники. Це в минулому році прийняли, і всі звернення, де були наші хлопці, всі задовольнили. Далі наш батальйон поліції служить. Там є, в тому числі, жителі нашої громади на Сході. Також ми їм допомагали.
Національна гвардія наша, яка базується в Чернівцях. Допомагали і нашій теробороні. Були звернення від частин. Ми їх всіх задовольнили. Бувало, коли в нас не було такої суми в бюджеті, яку просили, відповідно, ми не виділяли. В цьому році вже за перший квартал орієнтовно три мільйони ми виділили.
— Тобто ця сума перевищує навіть те, яке було за весь минулий рік?
— Те завдання, яке ставив і уряд, і наш губернатор, ми виконуємо. Десять і більше мільйонів піде на потреби наших Збройних Сил. Я розумію, що це велика сума, що ми могли б багато чого тут зробити, але це потім. Сьогодні допомога нашим військовим має бути.
Стадіон у Недобоївцях. Суспільне Чернівці
— Якими є ваші плани на 2026 рік? Можливо, є такі топ-3 завдання?
— Удосконалювання щодо сміття, завершення всіх проєктів, які на цей рік передбачені – це те, що обов'язково. І соціальний захист нашого населення – це третє. Над цим ми працюємо другий рік.
І реабілітаційний центр, і центр підтримки людей, які живуть самі. Є люди, які прикуті до ліжка. Там наші працівники працюють.
— Які проєкти на цей рік?
— Три проєкти – це заміна даху школи в Ширівцях, добудова внутрішньої вбиральні у школі в Зарожанах, центр соціальних служб в Недобоївцях. Це підготовка документів до Недобоївської школи.
— Хто фінансує ці проєкти?
— Сільська рада. Окрім школи у Недобоївцях, про яку ми поговорили. За допомогою держави буде ремонт гуртожитків. Це допомога держави: 90% від них і 10% від нас.
