За інформацією: Суспільне Чернівці.
На фото директор з розвитку мереж Чернівціобленерго Павло Світайло. Фото: Чернівецька ОВА
Чернівецька область отримує половину від потрібної кількості електроенергії. Через це складають графіки відключень, де споживачів ділять на групи й почергово вимикають світло.
Суспільне поспілкувалося з директором з розвитку мереж Чернівціобленерго Павлом Світайлом про те, чому графіки можуть не збігатись з реальними відключеннями, скільки електрики споживають об'єкти критичної інфраструктури та чи змінюватимуть вигляд таблиці вимкнень.
– Яка наразі ситуація в енергосистемі України та які ліміти споживання отримує область?
– Ситуація в енергосистемі залишається складною. 14 січня були чергові обстріли об’єктів інфраструктури, тому сьогодні маємо обмеження в області. Якщо раніше ми отримували ліміт – 190 мегаватів, то зараз маємо 167 мегаватів. Базовий графік відключень – чотири години група відключена, а чотири — заживлена. Сьогодні ми не можемо дотримуватися такого графіка. У нас переважно чотири на три.
– Скільки електроенергії споживають об’єкти критичної інфраструктури, які не відключають?
– Термінологія критична інфраструктура – не зовсім коректна. Йдеться про об’єкти життєзабезпечення області. Це й промислові об’єкти, а також бізнес, який сплачує податки в бюджет області. Зараз працюємо над цим списком.
Згідно з нормативними документами він не має перевищувати 25% загального споживання в області, а це – 80 мегаватів.
– За яких умов цим об’єктам можуть відімкнути електроенергію?
– Перелік об’єктів життєзабезпечення – не тільки наша ініціатива. Ми його погоджуємо спільно з обласною військовою адміністрацією. Проблема у тому, що виникають ситуації, коли об'єктом життєзабезпеченням вважають, наприклад, базову станцію мобільного оператора. Вона має невелике навантаження, водночас вся лінія має навантаження 1,5 мегавата. Тобто структура споживання цієї станції складає 5% в загальній структурі.
Якщо в мобільного оператора або ще якогось об'єкта інфраструктури є можливість впродовж трьох годин забезпечити собі електропостачання: шляхом підключення блоку безперебійного живлення чи генератора, це дає можливість збільшити нам об’єм тих клієнтів, яких ми могли б заживити довше. І так само дати можливість більше працювати бізнесу.
– В інтерв’ю Суспільному міський голова Роман Клічук розповідав про те, що малі котельні відключають від електроенергії, бо їх не можуть внести до переліку через те, що до них під’єднані великі житлові квартали. Чи є технічна можливість від’єднати ці житлові квартали від лінії котелень?
– На жаль, такої технічної можливості нема. Скоріш за все, котельні, про які говорив міський голова, це так звані модульні котельні, які знаходяться безпосередньо в житлових будинках на технічних поверхах. Тобто, це частина житлового будинку. Також, ймовірно, йдеться про котельні невеликої потужності, які на дві-три години можуть бути забезпечені автономним джерелом живлення.
– Йдеться про те, що коли відключають світло, то у квартирах містян немає тепла. Тому ми говорили про ці малі котельні.
– Звичайно, це все взаємопов'язано. Але я говорю про те, що до переліку не вносять об’єкти життєзабезпечення, які певний час можна утримувати на автономному джерелі живлення й не припиняти теплопостачання. Звичайно, для цього потрібно вживати якихось заходів.
– Як наразі формуєте графіки відключень? Чому в окремих населених пунктах є будинки, які ніколи не відключають?
– Графіки погодинних відключень та стабілізаційні графіки, які ми публікуємо на офіційному сайті, як і раніше, формують за одним принципом – у нас є 18 груп, кожна з яких має орієнтовно 10 мегаватів. Сьогодні потреба трохи більша через зимовий період. Враховуючи ліміт, які надають області, ми розбиваємо цей графік так, щоб перерва між відключенням і включенням була рівномірною для кожної групи.
Щодо будинків, які не відключають. Можливо, на цій лінії є об’єкт життєзабезпечення, наприклад, лікарня.
– Тільки за цих умов?
– Тільки так. Немає ліній, які б просто не відключалися, бо їх немає у переліку. Це однозначно. Ми багато працювали, щоб зробити реконфігурацію ліній й максимально вивільнити об’єкти життєзабезпечення, щоб рівномірно відключати всіх споживачів.
– Чому графік може не збігатися з реальними відключеннями? Нам у коментарях люди пишуть, що на годину пізніше вимикають або на годину пізніше вмикають.
– Коли на годину пізніше вимикають – таких, мабуть, небагато випадків, бо ми намагаємося дотримуватися максимально складеного графіка. Щодо включення, це перемикання з одної групи на іншу. Тут можуть бути затримки через те, що складений графік не може забезпечувати повну автоматизацію.
Є спеціальні бригади, які виїжджають на наші розподільчі пункти й вручну виконують ці комутації. З огляду на техніку безпеки. Втім в момент перемикання бувають аварійні ситуації, які доводиться оперативно усувати, тому такі затримки мають місце.
Надалі будемо удосконалюватись, й таких ситуацій поменшає, або ж графік складемо з невеличким відступом, щоб люди розуміли, що у ці пів години не буде електроенергії.
– Але якщо затримка на дві години?
– Якщо затримка на дві години, то це через аварійне відключення. Це не невиконання графіка.
– Тобто, це завжди залежить від аварій?
– Переважно, так. У 80% випадків.
– У вівторок Ви анонсували, що графік стане інтерактивним, що це означає?
– Інтерактивний графік буде, я сподіваюсь, вже наступного тижня. Він буде зручніший для користувача. Зараз графік – статичний, а потім можна буде виділити тільки свою групу й не дивитися на решту користувачів.
Також ми працюємо над сервісом, який можна буде використовувати на телефоні. Розробляємо застосунок спільно з ІТ-компанією, яка погодилася нам допомогти.
– Чому у сільській місцевості відключення триваліші, ніж у місті?
– Вони не можуть бути триваліші. Якщо подивитись на графік, то усі групи рівномірно розподілені. Такі ситуації могли виникати через аварії.
На початку січня й на вихідних була ожеледиця. У нас були великі проблеми в Дністровському районі. Ми виконували аварійні роботи, але це не пов'язано з графіками відключень. Це звичайна метеорологічна ситуація, яка могла бути й не у воєнний час.
