Голова антикорупційного комітету Ради пояснила, чому деякі держслужбовці спішать декларуватися, коли закон не дозволяє цього робити
Добровільне подання декларацій не відновлює контроль за доброчесністю держслужбовців. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявила голова парламентського комітету з антикорупційної політики Анастасія Радіна.
«Зараз уся публічна увага зосереджена на кампанії добровільного декларування – скільки депутатів та міністрів подали свої декларації, скільки ні. Але треба розуміти, що за законом, НАЗК заборонено перевіряти декларації до кінця війни», – пояснила нардепка.
У арсеналі НАЗК є лише моніторинг способу життя посадовців, але цей механізм дозволяє реагувати на окремі випадки, переважно виявлені журналістами. Перевірки масиву декларацій навіть топ-посадовців не проводяться. А без цього подання декларації може призвести до безкарності.
«От подається декларація, її ніхто не перевіряє – і у підсумку може статися так, що строки притягнення до відповідальності за брехню в декларації (три роки з моменту подання) просто спливуть. І жодних правових наслідків не буде», – зазначила Радіна.
Тому необхідно не тільки відновити обов’язок подання декларацій, але і повноваження НАЗК перевіряти декларації.
«Проте більшість тих, хто подав декларації, зробили це доброчесно, відповідаючи на запит суспільства. Хоча можуть бути і такі, хто зробили це з сумнівних мотивів», – визнає посадовиця.
Анастасія Радіна додала, що хоче побачити від НАЗК роз’яснення того, як добровільне декларування корелюється з настанням відповідальності за брехню в деклараціях. Бо зараз запит суспільства на подання декларацій може обмежити виконання суспільного ж запиту на відповідальність.
Нагадаємо, що Рада на вимогу МВФ готує новий законопроєкт щодо відновлення декларування. За 2022 рік лише 4% народних депутатів добровільно подали декларації.
ㅤ
Джерело
