За інформацією: Суспільне Чернівці.
Приміщення у Берегометській громаді, в якому після капітального ремонту буде ЦНАП. Фото: Суспільне Чернівці
Берегометська громада – одна з громад Чернівецької області, яка має середню фінансову спроможність. Тобто власними доходами може покрити від 25% до 50% своїх витрат. Скільки грошей громада може спрямовувати на свій розвиток та від чого це залежить – розповідаємо у межах матеріалів Суспільне Чернівців про спроможність громад Буковини.
Після реформи децентралізації до Берегометської громади увійшли 13 сіл – більшість з них розташовані у гірській місцевості. Жителі громади кажуть, за цей час у громаді відбулися зміни, водночас є потреба у ремонті доріг між селами.
"На Шепіт обіцяли поремонтували дорогу, але цього поки ще немає. Хотілося б, поремонтувати, щоб машини їздили, бо зараз яма на ямі", – каже жителька села Стебник Василина.
"Дорога зроблена, тротуари, освітлення. Спортивний майданчик для дітей зробили. Є позитивні зміни", – каже місцевий житель Володимир.
Будь-яка громада, згідно з бюджетним кодексом, спершу має оплатити заробітну плату та енергоносії у своїх бюджетних установах, пояснює директорка обласного департаменту фінансів Анжела Дякова. Все решту — після цього.
"Якщо 95% займають саме ці видатки, то за 5% дорогу не можеш зробити", — каже Дякова.
У бюджеті Берегометської громади цьогоріч передбачили понад 180 мільйонів гривень: майже 70 мільйонів становлять власні доходи громади, решта – гроші з держбюджету. Цього року понад 80% витрат спрямують на захищені статті.
"На захищені статті цього року у нас відсоток набагато більший. Торік було менше. Був дуже позитивний бюджетний рік", — каже начальниця фінансового відділу Людмила Кириляк.
Про "військове" ПДФО
Берегометська громада розвивалась останні три роки, каже голова Сергій Боднарюк. Гроші отримували зі сплати податків. До листопада 2023 року отримували й "військове ПДФО". Торік воно склало 64% від загальної суми доходів громади.
"Деякі громади у 2022 та 2023 році розвивались через те, що на їх території військові частини. Тому зараховувалось "військове" ПДФО. Це не була заслуга громади в тому, що вони створили робочі місця. Це так сталось. Заслуги голів громад могли бути в тому, якщо дали якісь приміщення", — пояснювала Дякова.
За словами Боднарюка, торік частину грошей з "військового" ПДФО спрямовували на запити військових — усі виконали. Ще частину направили на капітальні видатки: за понад 30 мільйонів гривень відремонтували укриття у трьох закладах, ще у двох школа – оновили харчоблоки, а на умовах співфінансування купили автобус для школи у Лукавцях. Також купили спецтехніку для комунальних підприємств.
