Викритий кол-центр, де працювали близько 100 людей. Про викриття прокуратура повідомили 30 грудня 2025 року. Прокуратура Дніпропетровщини
За словами Анастасії, за день один "оператор", ким і працювала жінка, здійснює в середньому 300-350 дзвінків. З них, розповіла, до 10-ти можуть стати жертвами афери, всі інші — або знають про цю шахрайську схему, або не мають достатньо грошей чи заощаджень.
"Були різні випадки. Колись я вдало "закрила"(ошукала — ред.) одного бізнесмена з Санкт-Петербурга (Росія) на майже 250 тисяч доларів. Скільки саме я отримала з цього "клієнта", з етичних міркувань говорити не хочу. Та колись було таке, що забирати доводилося останнє — наприклад, сім доларів. Такі були правила", — додала Анастасія.
Звільнилася жінка за власним бажанням, оскільки виїхала за кордон.
"Від знайомих з цієї сфери чула, що іноді бувають проблеми зі звільненням: роботодавець не хоче відпускати "прибуткових" працівників. У мене цього не було. Можливо, мені просто пощастило, але, чесно кажучи, я за майже чотири роки роботи так і не познайомилася з керівництвом і майже їх не бачила", — зазначила Анастасія.
Викритий кол-центр, де працювали близько 100 людей. Про викриття прокуратура повідомили 30 грудня 2025 року. Прокуратура Дніпропетровщини
"Схема" 2: Створити атмосферу довіри, щоб клієнт сам віддавав гроші
Ще один колишній працівник подібного кол-центру, з яким Суспільному вдалося поспілкуватися, — Артем (імʼя змінено). Чоловік розповів: у його обовʼязки входило шукати довірливих людей на сайтах знайомств і від імені дівчини спілкуватися з ними деякий час, а потім — пропонувати їм інвестувати гроші в різноманітні активи.
"Зазвичай ця "дівчина" мала яскравий профіль в соцмережі, де в неї були фейкові фото, зокрема інтимного характеру. Саме за допомогою них вона мала віртуально завоювати серце "клієнта". Коли "клієнт" завойований, "ця дівчина" пропонує йому вкласти гроші в криптовалюту, акції різних компаній, золото та нафту — з обіцянками шаленого прибутку. Але навчити його цим займатися сама "дівчина" не може, бо майже не розбирається в цій сфері, тому далі йде пропозиція познайомитися з досвідченим "трейдером", який їй в цьому допомагає. Це, як правило, її близький родич", — зазначив Артем.
Після того, як "клієнт" погоджується, додав Артем, його "передають" до іншого відділу. Вже там, розповів чоловік, і відбувається фейкова інвестиція. За словами Артема, після таких "угод" звичайний "оператор", яким був чоловік, отримував не більше 5% від прибутку.
"Вони зідзвонюються, цей "трейдер" дуже розумно розповідає про те, як і скільки можна заробити на таких інвестиціях. Потім, якщо "клієнт" нічого не підозрює, він сам переказує гроші на фейкову платформу, створену керівництвом. Були абсолютно різні суми — від 100 доларів до 124 тисяч доларів. Це найбільша з одного "клієнта", що памʼятаю", — розповів Артем.
"Найбільший свій розвиток "офіси" отримали в Дніпрі"
Ті, хто організував перші подібні "офіси" в Україні, були з Дніпра, розповів Суспільному економічний експерт та викладач одного з університетів міста Кирило Огданський.
"Дніпро — це однозначно столиця "офісів". Ті, хто організував перші такі "офіси" в Україні, були з Дніпра. Щоб мати якийсь захист, я думаю, що ці суб'єкти, які захотіли розпочинати свій бізнес, шукали в різних містах "виходи". Найбільше свій розвиток отримали саме в Дніпрі. Є технічні засоби, які чітко дають можливість виявити будь-який кол-центр у будь-якому місті. Навіть якщо вони використовують якісь засоби захисту — звичайні VPNТехнологія, яка дає змогу приховати реальну IP-адресу або щось більш складне, — це все може бути виявлено в процесі діяльності Кіберполіції. Вони це все бачать", — додав Кирило Огданський.
Що кажуть у прокуратурі
Діяльність шахрайських кол-центрів у Дніпрі та області — це системна проблема, зумовлена високою прибутковістю таких схем та їх часто транснаціональним характером, повідомили в Дніпропетровській обласній прокуратурі у відповіді на запит Суспільного. Там також зазначили, що протидія подібним "офісам" здійснюється комплексно та на постійній основі.
"Наразі в провадженні органів досудового розслідування перебуває низка кримінальних проваджень за фактами такої злочинної діяльності. Основна правова кваліфікація — шахрайство (стаття 190 Кримінального кодексу України). Залежно від встановлених обставин також застосовуються: стаття 361 ККУНезаконне втручання в роботу компʼютерних систем; стаття 209 ККУЛегалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом; стаття 255 ККУСтворення, керівництво злочинною організацією або участь в ній", — зазначили в обласній прокуратурі.
Впродовж 2025 року на території області було припинено діяльність 69 шахрайських кол-центрів, повідомили Суспільному у прокуратурі.
Яку відповідальність несуть організатори схем й працівники кол-центрів
Організатори несуть повну кримінальну відповідальність за створення та керівництво злочинною схемою, додали в обласній прокуратурі. Працівники, своєю чергою, притягуються до відповідальності залежно від їхньої ролі, рівня обізнаності та фактичної участі у злочинній діяльності, зазначають у прокуратурі. Причетним може загрожувати від 5 до 12 років увʼязнення.
"За тяжких кваліфікуючих ознак санкції можуть передбачати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Водночас щодо окремих учасників можуть застосовуватися більш мʼякі або альтернативні покарання — з урахуванням ступеня їх участі у злочинній діяльності", — додали у прокуратурі.
Що розповіли у департаменті кіберполіції Дніпропетровщини
За даними кіберполіції Дніпропетровщини, тривалому існуванню шахрайських кол-центрів у Дніпрі та області сприяють такі чинники:
- високий рівень латентностіПрихованості зазначених кримінальних правопорушень;
- перебування більшості потерпілих за кордоном, як результат — відсутність їх звернень до працівників правоохоронних органів України;
- активне використання сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, у тому числі IP-телефонії, засобів анонімізації, підміни ідентифікаторів абонентів та інших технічних рішень, що ускладнюють встановлення джерела зв’язку та ідентифікацію причетних осіб;
- перебування організаторів такої діяльності за межами України та використання іноземної телекомунікаційної і фінансової інфраструктури, що потребує застосування механізмів міжнародної правової допомоги.
