За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Під час заходу до Дня спротиву окупації Криму. Суспільне Тернопіль
За її словами, 26 лютого 2014 року під стінами Верховної Ради Криму відбулися два мітинги. Один проросійський, чисельністю майже 700 осіб, а другий — проукраїнський, на якому проти виходу Криму з України виступили майже 10 тисяч учасників.
Ярослава Мигаль, викладачка гуманітарних і соціально-економічних дисциплін коледжу. Суспільне Тернопіль
"Цей мітинг зупинив прийняття такого рішення. Але ввечері силові структури Росії захопили всі урядові будинки. Відбулися сумні події. Через два дні парламент Росії прийняв рішення, що Автономна Республіка Крим і місто Севастополь входить до складу Росії.
В Україні у 2020 році був підписаний указ, щоби саме 26 лютого, день проведення масового мітингу, визнати як День спротиву окупації Криму", — зазначила Ярослава Мигаль.
Ярослав Дзебяк, переселенець з Криму. Суспільне Тернопіль
Ярослав Дзебяк у 2014 році виїхав з окупації. Зараз працює директором Острівецької загальноосвітньої школи I-III ступенів. За його словами, росіяни окуповували Крим швидко:
"Ми зранку прокинулися, виходимо надвір, а там на кожній вулиці зелений чоловічок і козак. Усі з автоматами. Найперше, вони захопили пошту і телеграм, поставили там БТРи. Телеграму як такого в Україні вже не було. У всіх були мобільні телефони, але вони працювали за своїм сценарієм. Виключили телебачення".
Кримськотатарські орнаменти. Суспільне Тернопіль
Ярослав Дзебяк також розповів, як росіяни намагались змусити педагогів доповідати про дітей з українською й іноземною символікою:
"У Криму до школи надійшов лист, де було написано, якщо дитина приходить у спортивній формі або в одежі з емблемою другої країни, України, класний керівник повинен доповідати директору. А директор мав дзвонити на телефони ФСБ, повідомляти домашні адреси дітей, батьків, їхні телефони. У нас таких випадків не було, тому що я цей лист одразу викинув".
Студенти вивчають культуру кримських татар. Суспільне Тернопіль
У Теребовлянському фаховому коледжі культури і мистецтв вивчають особливості культури кримських татар. Студентка Ірина Палій розповіла про орнамент орьнек:
"Цей орнамент дуже деталізований. Всілякі гілочки, листочки, ягідки. Вони тісно переплітаються між собою і тому візерунок видається багатим і насиченим.
Його використовують майже всюди: в архітектурі, в меблях, в декоративно-ужитковому оздобленні будинків. Тобто, кераміка, тканина, одяг, вишивка, ткацтво, килимарство.
Коли кримськотатарська наречена виходила заміж, в неї була своя кімната, повністю оздоблена орнаментами. Був свій сандик, тобто, скриня з різьбленими елементами. Кімната була повністю застелена килимами. В нареченої був пишний стрій повністю в орьнеку".
Ірина Палій, студентка. Суспільне Тернопіль
Українська та кримськотатарська кераміка й килимарство мають спільні риси, говорить Ірина Палій:
"Якщо звернемо увагу на кераміку кримськотатарську і косівську, то можемо помітити схожість у вершинках, подібні квіточки, листочки. І косівська кераміка, й кримськотатарська занесені до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО".
Посуд оздоблений орнаментом орьнек. Суспільне Тернопіль
"Якщо подивитися на українські орнаменти в ткацтві і на кримськотатарські, то вони також подібні, оскільки там використовують геометричні орнаменти, зигзаги, ромбики. Наші народи жили на одній землі, комунікували, торгували між собою, тому оздоблення подібне", — зазначила Ірина Палій.
Студенти коледжу підтримали ініціативу "Листи до вільного Криму". Вони написали послання українцям, яких незаконно ув’язнили окупанти.
Анастасія Карнога, студентка. Суспільне Тернопіль
"Ми написали лист, в якому зібрали наші переживання, слова підтримки, які хочемо передати цим людям. Долучилися до акції, щоби хоч емоційно, морально підтримати ув’язнених українців", — розповіла студентка Анастасія Карнога.
