За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Прощання з бійцем Романом Гаврилишиним на його подвір’ї. Суспільне Тернопіль
Попрощатися з військовим прийшов батько його друга Орест Чоловічок:
"Романа знав, бо він був товаришем мого старшого сина. Вони разом вчилися в музичному училищі, товаришували. Сльози… інакше не можу передати. Роман і був дяком з дружиною Ольгою. Все з хорошої сторони можу про нього сказати, з іншої його не знав. І тут така звістка, що сльози заливають".
Чин похорону бійця. Суспільне Тернопіль
Староста села Дичків Наталія Баньковська розповіла, що Роман разом із братом та батьками проживав у Тернополі, але на канікули приїжджав у село до бабусі та дідуся:
"Роман був талановитим, здібним, спокійним хлопчиком. Міг зі всіма контактувати, зі всіма гратися. Був доброю людиною. І тому сьогодні, в таке велике свято, ми в останню путь проводжаємо нашого воїна-героя".
Василь Іванів, духовний наставник загиблого бійця. Суспільне Тернопіль
Попрощатися зі свої учнем прийшов отець Василь Іванів. Священник розповів, що Роман був здібним хлопцем, умів співати і сам складав пісні:
"Пісню склав, що аж єпископ заплакав "О Матінко Божа, краса непорочна, о раю". Він мене слухав. Інколи казав: "Отче, вибачте, що я вас не послухав". Я не знав навіть, що він мене не послухав, бо є внутрішнє життя наше".
У жовтні 2024 року Роман отримав поранення під час виконання військового завдання на сумському напрямку. Три місяці був у Київській обласній лікарні, 20 грудня помер. Поховали бійця на сільському цвинтарі у Дичкові. В захисника залишилась дружина та дві доньки.
Авторка: Софія Перчишин
