За інформацією: Суспільне Вінниця.
Захисник з Вінниччини Максим. 456 бригада транспортної авіації імені Дмитра Майбороди
Старший сержант Максим з Вінниччини понад два роки захищає Україну на фронті, зокрема на Херсонщині, Донеччині та Сумщині. Історію захисника з нагоди Дня українского доровольця розповіли у 456 бригаді транспортної авіації імені Дмитра Майбороди.
Максим став на захист України 27 лютого 2022 року, а на початку березня 2022 року приступив до виконання обов’язків у підрозділі охорони 456 бригади транспортної авіації імені Дмитра Майбороди. Тоді головним завданням його підрозділу було здійснювати охорону та оборону військового об’єкту.
Восени 2023 року він вирушив у відрядження до новосформованої зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил ЗСУ, де пройшов посилені військові тренування, злагодження та згодом відправився боронити країну на передовій на Херсонщині.
Захисник з Вінниччини Максим. 456 бригада транспортної авіації імені Дмитра Майбороди
Чоловік один із перших, хто почав застосовувати у бригаді дрони для виконання логістичних місій. Тоді його підрозділ разом із морпіхами вів боротьбу за створення плацдарму на лівому березі Дніпра — за населений пункт Кринки. Займався доставкою на позиції найнеобхіднішого: води, їжі, ліків, павербанків, одягу та додаткового спорядження.
"Усе потрібно було правильно розподілити — воду, медикаменти, харчування, щоб вантаж був безпечним і зручним для доставки. А головне, щоб уникнути пошкодження речей, тому що нам доводилося робити скиди пакунків із великої висоти. Уже тоді всюди працював російський РЕБ", — розповів Максим.
Після кожного такого польоту він чекав на результат — чи вдалося доставити необхідне побратимам на позиції. За його словами, військові РФ активно застосовували РЕБ, намагаючись глушити дрони, тому доводилося постійно шукати нові рішення, вигадувати інші способи й маршрути, щоб пакунок усе ж таки дістався туди, де на нього чекали.
Захисник з Вінниччини Максим. 45 бригада транспортної авіації імені Дмитра Майбороди
Через рік підрозділ перемістився на Донеччину, де тримали оборону поблизу Курахового. А далі був новий напрямок – Сумщина, де українські підрозділи воювали на території РФ в Курській області та боронили прикордоння.
Будучи головним сержантом підрозділу, Максим постійно виходив на передову. Стежив за тим, як облаштовані позиції, корегував воїнів безпосередньо на місцевості, прораховував наявність боєкомплекту, щоб довезти все необхідне. Паралельно доставляв на позиції боєприпаси, їжу та допоміжне обладнання — усе, що могло врятувати життя побратимів і полегшити їхню службу.
"На війні кожна дрібниця може стати питанням життя або смерті. Навіть павербанк чи маленький засіб для обігріву — усе це могло врятувати побратима у критичний момент", — сказав Максим.
За особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку захисник відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ "Золотий Хрест", відзнакою "За сумлінну службу", відзнакою Міністра оборони України "Хрест доблесті"та нагрудним знаком "За зразкову службу".
