За інформацією: Суспільне Вінниця.
24-річний Іван Дикун, якого лікували вінницькі медики. Командування Медичних сил Збройних Сил України
Вінницькі військові лікарі врятували 24-річного захисника, який переніс кому та дві клінічні смерті. Загалом медикам довелося зробити понад 30 операцій.
Про це розповіли на Facebook-сторінці Командування Медичних сил Збройних Сил України.
"Обпалені руки, тулуб, обличчя, до кісток обпечені голова та нижні кінцівки… Довготривала кома, дві зупинки серця, понад 30 операцій, до 100 наркозів, які допомагали долати нестерпний біль, видалення ока та ампутація пальців лівої кисті, загроза ампутації лівої руки та правої ноги, 4 місяці в реанімації, два з яких – на апараті штучної вентиляції легень. Літри перелитих компонентів крові…", — йдеться у дописі.
Навідник-оператор гармати Т-64 старший солдат 24-річний Іван Дикун виконував бойове завдання, коли росіяни почали масований артобстріл. Йому вдалося евакуюватися із палаючої машини.
"У той день, 27 січня, в мене було день народження, – розповідає сестра захисника Вікторія. – Ваня повернувся із бойового виходу, зателефонував додому, привітав мене. А після цього, як ми дізнались уже згодом, сам визвався знову йти в бій. Він загалом горів військовою справою. Сам пішов на контракт в 2021 році до 28-ї омбр, брав участь у звільненні Херсонщини. Згодом перевівся до "Азову", дуже захопився цим підрозділом, ретельно готувався до вступу. Про те, що Івана поранено, ми дізнались від командира підрозділу, який подзвонив і сказав, що брат в реанімації у вкрай важкому стані.
За словами сестри, лікарі давали мінімальні шанси, що хлопець буде жити. Після того, як його стан стабілізували на попередніх етапах евакуації, перевели до одного із лікувальних закладів на Вінниччині.
24-річний Іван Дикун, якого лікували вінницькі медики. Командування Медичних сил Збройних Сил України
Важкий стан пораненого захисника потребував перебування в умовах відділення анестезіології, реанімації, інтенсивної терапії та детоксикації. У нього було важке поєднане комбіноване поранення – опіки верхніх та нижніх кінцівок, обличчя, голови, забій головного мозку, перелом кісток склепіння та основи черепа, перелом щелепи, проникаюче поранення черевної порожнини, осколок в тазу, множинні рани м’яких тканин.
У момент надходження до шпиталю хлопець перебував у медикаментозній комі. Його життя рятували всі фахівці закладу під керівництвом хірурга Ігоря Марцинковського – реаніматологи, нейрохірурги, комбустіологи, хірурги відділення хірургічної інфекції, психологи, терапевти, реабілітологи, кардіологи та інші.
"Перші перев’язки Івана тривали до 2 годин, їх виконували 3 бригади хірургів, – розповідають нейрохірурги закладу на чолі із начальником відділення Анатолієм Гайструком. – Прогноз на життя був песимістичний. Водночас лікарі не втрачали надії на одужання Івана і робили для цього усе можливе. На початку ми активно співпрацювали з хірургами обласного опікового центру, перші некректомії (вилучення нежиттєздатних тканин) на голові, правій нозі, стегні виконували разом із ними. Перша первинна хірургічна обробка була настільки радикальною, що були видалені майже всі змертвілі тканини. Згодом раз в 2-3 дні виконували етапні хірургічні обробки, щодня – перев’язки".
Близько двох місяців захисник був підключений до апарату штучної вентиляції легень. Стільки ж часу лікарі годували його через зонд та вводили відповідні препарати внутрішньовенно.
"Кілька разів хлопець був на межі, його стан погіршувався до критичного – зупинки серцевої діяльності, – пояснив очільник клініки Андрій Корсун. – Він переніс дві клінічні смерті, під час однієї з них ми 5 разів проводили дефібриляцію, і, скажу відверто, у випадках, коли доводиться вживати подібних заходів, лікарі здебільшого не досягають позитивної мети. Під час лікування нашим завданням було дати людині сили витримати тривалий важкий період за допомогою медикаментів та внутрішніх резервів організму"
На фоні загальних проблем у пораненого розвинувся тромбоз магістральних судин лівої верхньої кінцівки, тож постало питання ампутації лівої руки. Після боротьби за її збереження забрали лише пальці. Боролись лікарі і за праву нижню кінцівку, яку в підсумку вдалось врятувати.
Не вдалось врятувати праве око, яке було пошкоджене через важкий опік. Також в Івана тривалий час був порушений показник цукру в крові, розвинулась резистентність до антибіотиків.
Крім того, у медзакладі займалися і відновленням психоемоційного стану Івана. Спочатку хлопець на будь-які емоційні навантаження реагував плаксивістю. З ним щоденно працювали психологи. Його заспокоювали, просили перестати плакати. У певний момент нейрохірург порадив не переставати плакати, а згадати, як потрібно посміхатися.
"Сьогодні наш Ваня розмовляє, у нього відновились всі навички, він навіть вже почав вставати на ту ногу, що була дуже обпечена, – розповідають мама воїна Інна та сестра Вікторія. – Так, важко, вчимось сидіти, ходити, але якщо порівняти стан, що був 5 місяців тому, бачимо величезний прогрес".
До реабілітаційної клініки Іван Дикун перевівся в свідомості, із відновленими комунікативними навичками – хлопець почав говорити, усміхатись, реагувати на співбесідників. Наново вчиться ходити. Хірурги закладу привели його рани до того стану, коли можна проводити пластичні оперативні втручання, та закрили всі дефекти.
"Лікарі створили диво. Ми навіть відмовились від пропозиції командування "Азову" їхати на лікування за кордон, адже бачили величезний прогрес тут. Ми повік вклоняємось перед цими людьми, — каже мама врятованого військовослужбовця.
