За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Фото: Іван Халак
Боєць Луганського прикордонного загону Державної прикордонної служби України Іван Халак з Івано-Франківщини разом із побратимами виривався з оточення в Лисичанську, брав участь у боях на Вугледарському та Соледарському напрямках. На війні Іван дізнався, що його дружина вагітна. Бійцеві вдалося побувати на пологах. Згодом лікарі діагностували у воїна онкологічне захворювання.
Про війну з російськими військовими й важкою хворобою, сльози після важких боїв і нові дні народження, відвагу побратимів-прикордонників і "люсіків" за кордоном, а також про те, завдяки чому ми можемо здолати росіян, Іван Халак розповів Суспільному.
Боєць Луганського прикордонного загону України Іван Халак. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Про війну з російськими військовими й важкою хворобою, сльози після важких боїв і нові дні народження, відвагу побратимів-прикордонників і "люсіків" за кордоном, а також про те, завдяки чому ми можемо здолати росіян, Іван Халак розповів Суспільному.
Халк та Заговорений — історія позивних
До повномасштабного вторгнення Іван Халак займався бізнесом, таксував. Про те, що почалася велика війна, запевнився, коли 24 лютого 2022 року вийшов у центр Калуша і побачив довжелезні черги на заправках і до крамниць. Тоді, пригадує, для нього все змінилося. Уже за два місяці — 9 травня — Івана мобілізували у військо.
"Зустрів знайомого, ми з ним розговорилися. Я думаю: всі йдуть, чого я не йду — всі мусять піти. Приїхав до дружини, кажу, що мені повістку дали. Так потрапив у Державну прикордонну службу", — розповідає Іван Халак.
Чоловік приєднався до лав Луганського прикордонного загону. У війську отримав свій перший позивний Халк.
"Халк — з мого прізвища. Це було смішно. Читав офіцер, який погано бачив. Окуляри, може, трошки не підніс, аби добре побачити. І прочитав: "Халк є?" І так з того моменту пішло", — пригадує Іван.
Після важких боїв Іван Халак отримав своє друге псевдо — Заговорений.
"Я не знаю: мене б мали "грохнути" вже десь мільйон разів. На тому світі мав би бути. І мені всі казали: "О, ти — заговорений", — розповідає прикордонник.
"Я знімаю каску, вішаю собі на бронежилет і прошу Бога, аби це вже закінчилося"
Бойове хрещення воїн пройшов у Лисичанську 19 червня. Тоді разом із побратимами після важкого оборонного бою виривався з оточення.
"Пам’ятаю, як сьогодні: неділя, 6:30. Чуємо: починають "бехи" працювати. Всім дали бойову команду: до бою. У мене крайня позиція була, і ми там перші прийняли бій. Мали два кулемети й все. Ми просто оборону тримали, аби вони не зайшли з тилу. Були проти нас "кадирівці" і, здається, "сотка" їхня "денеерівська". Ми трималися, скільки могли", — розповідає Халк.
Прикордонник з Івано-Франківщини Іван Халак. Фото: Іван Халак
Урешті прикордонники отримали команду зніматися з бойових позицій.
"Там страх був. Посадка — 5 м. Ми ідемо. Над нами дрони зависають — ми у групі по дві людини, по три. Якщо сидів біля дерева — відразу приліт, і нема дерева. Там чудом люди живі лишалися", — пригадує боєць.
