За інформацією: Суспільне Вінниця.
Артем на фронті до поранення. Особистий архів Артем"Ходив командиром штурмової групи. Командир штурмової групи це той, хто правильно розподіляє ролі. Чи буде виконано завдання, чи будуть втрати. Зайти, вбити, закріпитися… все… і не вмерти. Здебільшого ми ходили на зачистки, або відбивали позиції, на які зайшов противник".
У квітні цьогоріч Артем дістав поранення неподалік Степового на Запорізькому напрямку фронту: російський дрон влучив по бронемашині, біля якої стояв чоловік, йому відсікло частину ноги. Також у Артем діагностували черепно-мозкову травму, розрив барабанних перетинок та осклокові пораненні в нозі, руці та шиї.
Суспільному військовий розповів, що хвилювався перед першою зустріччю із дружиною після ампутації.
"Я думав, що вона прийде, побачить, розвернеться й піде. Я звісно знав, що того не буде, але в голові проскакувало. Я вірив, я був впевнений, що не буде так, але десь, щось".
Олександра допомагає Артему робити перев’язку пораненої кінцівки . Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров"Він ще попросив, щоб накрили ковдрою, щоб я не побачила ноги, що її немає. А я побачила", — розповіла Олександра.
Олександра — дружина Артема. Суспільному розповіла, що вони побрались менше року тому у Запоріжжя. Весілля не робили, святкували лише із найріднішими.
"В Запоріжжі ми одружувалися влітку. В липні того року ми одружилися. Це було просто. Ми навіть не святкували, це були рідні, батьки і все. З часом відсвяткуємо як має бути, краще. Бо кохаю його дуже сильно".
Подружжя Олександри та Артема на розписі в Запоріжжі. Особистий архів Олександри
Нині Олександра щодня поруч із чоловіком. У Вінниці знімає кімнату, аби допомагати коханому. Дівчина щодня робить йому перев'язки на нозі. Артем розповів, що лікарі вже навчили його робити це самотужки, проте дружина робить це приємніше та краще.
"Я його, що можу покинути? Як я його кину? Я знаю, що лікарі зроблять усе. Але підтримка, а піти кудись в магазин, прогулятись? Він ж не буде цілими днями лежати в лікарні. Бо ти будеш лежати, настрій буде падати, яка потім мотивація ставати на ноги?"
Артем та Олександра в одній з лікарень на Вінниччині. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров"Коли я бачив хлопців які без підтримки, то вони зачахали. Дуже важливо, коли близькі люди. Не просто на словах, а діями то підтверджують", — поділився думками Артем.
Артем проходить інтенсивний курс реабілітації та відновлення після поранення.
"Зараз пацієнт працює вправа на координацію та баланс. Розпрацьовуємо м’язи. Відпрацьовуємо компресійну терапію. Артему потрібна підтримка. Завдяки цій підтримці, коли вже сил не вистачає зробити крайній підхід, поруч з дружиною, він його виконає", — розповіла фізичний терапевт Катерина Зубицька.
Поранений штурмовик 128 бригади Артем робить вправи у реабілітаційному центрі. Суспільне Вінниця/Андрій Нєстєров
Лікування, реабілітація, лише один з етапів, які потрібно пройти, щоб і далі бути щасливими разом та будувати плани, каже подружжя.
"Плани на потім? Для початку на Говерлу сходити. Підкорити гори".
