КИЇВ. 9 листопада. УНН. Комісії з ліквідації банків часто забувають, що ці фінустанови мають ще одну складову своєї діяльності – депозитарій, у якому зберігаються цінні папери. Як розповів УНН президент Професійної Асоціації учасників ринків капіталу та деривативів (ПАРД) Олексій Кий, є випадки, коли люди роками не можуть розпоряджатися майном у вигляді цінних паперів, що зберігалися у депозитаріях давно ліквідованих банків.
За словами експерта, з початком процедури ліквідації банку всі повноваження — і не лише щодо коштів, а й щодо вирішення питань з цінними паперами — переходять до призначеного Фондом гарантування ліквідатора.
Цитата
«НБУ ухвалює рішення про скасування ліцензії (банку – ред.), і в той же час ухвалює рішення про призначення ліквідатора. До ліквідатора переходять всі владні повноваження, і, як правило, він забуває що там (у банку – ред.) є депозитарна установа, забуває що там є папери цінні. Він концентрується на грошах», — пояснив президент ПАРД, наголосивши на відповідальності саме ліквідатора, який має сприяти врегулюванню ситуації і з цінними паперами в процесі ліквідації банку.
Експерт описав процес поводження з цінними паперами з моменту початку процедури ліквідації банку. Отже, після ухвалення Нацбанком рішення про ліквідацію банку Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків також ухвалює рішення про відкликання ліцензії на проведення депозитарної діяльності. Це рішення можна оскаржити. Та водночас, банк (а точніше — уже його ліквідатор) має повідомити клієнтів, чиї цінні папери перебувають на збереженні в його депозитарії, про ситуацію, що виникла, аби вони могли відкрити рахунки в інших депозитарних установах і перевести все туди.
«На 30 день після ухвалення рішення Комісії про скасування ліцензії (на проведення депозитарної діяльності – ред.) наступає інший період – період 60 днів. За цей період ліквідатор повинен підготуватися до передачі обліку цінних паперів в інше місце. Протягом цього часу депоненти банку можуть відкривати рахунки в інших депозитарних установах, і банк повинен проводити ці операції. Він не має права відкривати нові рахунки, а ці операції повинен проводити», — пояснив експерт.
Однак з 61-го дня операції за ініціативи депонентів уже неможливі, і надалі ліквідатор повинен передати всі документи до Національного депозитарію. Як пояснив Кий, Національний депозитарій має дуже жорсткі вимоги до документації, їх складання та обліку.
Та, як пояснив експерт, часто ліквідатор забуває про цю процедуру.
Цитата
«У 90% випадків саме так. Є банки, які давно ліквідувалися, і там до сих пір немає змоги розпоряджатися майном у вигляді цінних паперів», — додав Кий.
Та він не відкидає того, що люди все ж отримають свої активи у вигляді цінних паперів. Зокрема, якщо говорити про клієнтів депозитарію банку «Конкорд», то процес повної ліквідації фінустанови ще триває, і ліквідатор повинен відповісти на питання клієнтів-власників цінних паперів, щодо долі їхніх активів, та коли і в якій спосіб вони зможуть їх отримати.
«На це запитання повинен відповідати ліквідатор. Поки процедура ліквідації не закінчилася, у нього є повноваження. І вони закінчують з припиненням повноважень ліквідатору банку. А тоді вже буде тільки за рішенням суду», — пояснив Кий.
Контекст
У процесі ліквідації банку «Конкорд» виникла ситуація, коли майже два десятки фізичних та юридичних осіб були обмежені у своєму праві власності на цінні папери, які перебували на збереженні у ліцензованому депозитарії цього банку.
Через те, що банк перебуває у стані ліквідації, вони наразі позбавлені доступу до цих паперів. І не можуть ними розпоряджатися. Слід зауважити, що, відповідно до процедури, датою остаточної ліквідації депозитарної установи АТ «АКБ «Конкорд» стало 4 листопада. Але клієнти за час, передбачений процедурою ліквідації депозитарію, не змогли перевести свої цінні папери до інших установ, а ліквідатор, своєю чергою, ще не передав це майно до Національного депозитарію.
