За підсумками березня 2023 року Росії вдалося продати нафти на рівні показника, який фіксувався у квітні 2020 року — до початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Барелі російської нафти продаються на рівні довійськового часу, попри санкції / ua.depositphotos.com
Експорт російської нафти сягнув «довійськового» показника. Попри тиск західних санкцій барелі так званого «чорного золота», яким Росія заробляє на війну з Україною, знову мають попит на міжнародній біржі.
Про тривожні тенденції пише CNN, посилаючись на щомісячний звіт Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), який організація опублікувала у п’ятницю, 14 квітня.
Аналітики повідомили, що за підсумками березня 2023 року експорт російської сирої нафти та нафтопродуктів зріс до найвищого рівня з квітня 2020 року, підскочивши на 600 000 барелів на день. Це орієнтовно збільшило дохід Росії від експорту нафти до 12,7 мільярда доларів минулого місяця.
Відео дня
Зазначається, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, Росія все ж заробила на 43% менше від експорту нафти. Це обумовлено тим, що наразі агресор змушений пропонувати свої барелі більш обмеженому колу клієнтів за меншу ціну.
Попри те, що Західні країни наклали низку санкцій на експорт енергоносіїв Москви у зв’язку в початком повномасштабного вторгнення РФ до України ще у лютому 2022 року, зокрема, заборону на морській імпорт сирої нафти та нафтопродуктів до ЄС, російський лідер Володимир Путін «відкрив» для себе нові ринки збуту — Індію та Китай.
Тим не менш, санкції проти енергетичного сектору Росії призвели до дефіциту бюджету, який фіксується на рівні у 2,4 трильйона рублів (29 мільярдів доларів) за перші три місяці 2023 року. Також загальні надходження бюджету Росії впали майже на 21% порівняно з тим самим періодом 2022 року, повідомляє Reuters.
Наразі аналітики МЕА вважають, що Росія розраховує профінансувати бюджет до 45% надходженнями від свого нафтогазового сектору.
Також там звертають увагу на оголошення про наміри скоротити видобуток нафти з боку Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК+) та її союзників на 1,66 млн барелів на добу. Відповідну заяву організація зробила 2 квітня. Кажуть, таким чином ОПЕК+ ризикує поглибити кризу дефіциту нафти, яку вже прогнозують у другій половині 2023 року.
МЕА заявило, що скорочення видобутку нафти може призвести до скорочення світових поставок нафти на 400 000 барелів на день з березня по грудень. Таким чином протягом року попит на нафту може зрости на 2 мільйони барелів на день й досягти рекордної позначки в майже 102 мільйони барелів на день, тоді як пропозиція зросте лише на 1,2 мільйона.
Очікується, що така ситуація може підвищити попит та вартість нафти. Зокрема, після оголошення останнього рішення ОПЕК+ барелі нафти Brent зросли в ціні майже на 8,6%, тоді як напередодні торгувалися на рівні 87 доларів за барель, згадують в МЕА.
Україна почала експорт електроенергії ще в одну країну
Міністри G7 встановили нові масштабні цілі для розвитку сонячної та вітрової енергетики
У Фінляндії запустили найбільший ядерний реактор Європи
П’ять країн створили альянс для ізоляції Росії на ринку ядерної енергії
ЄС намагається ослабити Росію санкціями
Нагадаємо, що 5 грудня 27 країн (серед яких ЄС, США, Японія, Великобританія та Австралія) домовилися про обмеження ціни на російську нафту. Зокрема, сторони погодили, що не будуть користуватися послугами, пов’язаними з морськими перевезеннями та російською нафтою, якщо вартість барелів буде більша за 60 доларів. Це стосується також перевезень та страхування нафти.
Тоді лідер РФ Володимир Путін «відповів» Заходу власною ціновою стелою — з 1 лютого 2023 року у РФ діє заборона на операції з експорту нафти за обмеженою ціною.
Вже 10 квітня стало відомо, що в ЄС домовилися знизити рівень енергоспоживання на тлі антиросійських санкцій, щоб зменшити власну залежність від енергоносіїв РФ.
