Журналістка Олена. Суспільне Дніпро
На її думку, евакуацією пасажирів з вагонів залізничники, скоріш за все, просто знімають з себе відповідальність.
Порятунок зі смертельної пастки
Голова правління Укрзалізниці Олександр Перцовський зазначив: не знімають відповідальності, а навпаки рятують життя. За його словами, потяг під час атаки — смертельна пастка для пасажирів: вагон у разі влучання згорає за дев'ять хвилин.
"Пасажири часто кажуть: ми вийшли з поїзда, але все рівно стоїмо біля нього. де ж зниження ризику? Ще раз пояснюємо. Саме поїзд, залізниця є мішенями. Тобто б'ють по локомотивах, б'ють по вагонах. Людина не може перебувати безпосередньо на місці, яке є мішенню, джерелом небезпеки. На вулиці, хай навіть на незначній відстані від поїзда, є можливість відбігти", — говорить він.
Голова правління Укрзалізниці Олександр Перцовський. Укрзалізниця
Олександр Перцовський додав: нині на Укрзалізниці створені спеціальні моніторингові групи, які мають доступ до систем протиповітряної оборони. Там цілодобово виявляють повітряні загрози. Саме тоді і дають команду на зупинку конкретного поїзда та евакуацію пасажирів.
"Десь хвилин 20 є у бригади на зупинку та евакуацію. Надходить сигнал від машиніста до начальника поїзда. По радіозв'язку передається всім провідникам. Загалом евакуація займає 7-8 хвилин", — розповів голова правління.
Такі ситуації, зрозуміло, призводять до затримок, а з ними — і до зміни планів. Чи можуть в таких випадках пасажири розраховувати на якесь відшкодування та чи покриває страхування, закладене в купівлю квитка, нещасні випадки під час російських атак — Олександр Перцовський прокоментував таким чином.
"Страхування — це окремий продукт, який йде поверх квитка. Наскільки мені відомо, то страхові компанії не дуже активно військові ризики страхують. Але ми відкриті, зокрема, подумати й про страхування пересадок, коли люди не встигають на наступний рейс… Єдине, що в будь-якому страховому випадку є виняток — форс-мажор, а в нас щодня форс-мажор", — сказав він.
Навіщо РФ почала "полювати" на пасажирські потяги
Офіцер Повітряних сил в резерві Анатолій Храпчинський говорить: те, що РФ почала "полювати" саме на пасажирські потяги, не має жодного стосунку до зміни військової тактики.
"Ми маємо справу з терористами. Це додаткові можливості, які з'явилися у росіян. З появою меш-зв'язку можливості "шахедів" суттєво збільшилися. Мешзв'язок – це зв'язок, який на будь-якому борту ворожому. Він може працювати як ретранслятор і як кінцевий отримувач інформації. Це умовний Wi-Fi. Мережа під'єднується до зовнішнього користувача, і цей зовнішній користувач може контролювати будь-який борт, який перебуває в повітряному просторі України", — пояснив авіаційний експерт.
За його словами, це зброя розумного нападу і протистояти їй може лише "розумна" ППО.
"Треба казати про ешелоновану систему протиповітряної оборони, "розумну" ППО, яка передбачає знищення найважливіших дронів, а потім вже можна працювати безпосередньо по інших", — додав він.
«Шахед» під час повітряної тривоги та евакуації пасажирів з поїзда, Дніпропетровщина. Скрін з відео, наданого журналісткою Оленою
Чи можна захистити поїзди від "шахедів"
Радник міністра оборони та експерт з військових технологій зв'язку Сергій (Флеш) Бескрестнов зазначив: з протидією "шахедним" нападам на залізницю Україна запізнилась на багато місяців. Нині він працює над захистом поїздів засобами РЕБКомплекс заходів та технологій, спрямованих на використання електромагнітного спектра для придушення систем зв'язку, навігації, радарів та дронів противника, одночасно захищаючи власні засоби.
"Ланцети", "молнії", "шахеди" — усі ці безпілотники керуються на абсолютно різних діапазонах. Тобто потрібно встановлювати на кожний потяг багато РЕБ різного типу. Ми розуміємо, що, наприклад, РЕБ може зробити захисний купол на 50-70 метрів, але якщо це потяг дуже довгий або вантажний потяг, то потрібно встановлювати кілька РЕБ позаду, попереду. І ми робимо ці експерименти. Я можу сказати, що ми почали, і вже частина потягів обладнана", — сказав він.
Втім, додав експерт, стовідсоткову безпеку та захист пасажирам не може гарантувати жодна ППО.
"Люди мають право знати, що відбувається. Якщо це загроза удару "шахеда" з бойовою частиною в 50 кг прямо в поїзд — то це буде братська могила. Тож людина має вирішувати — їхати чи ні, ризикувати чи ні", — зазначив Сергій Бескрестнов.
Запас міцності
Ексмінстр інфраструктури України Володимир Омелян припускає, що РФ масштабуватиме удари по залізниці, аби повністю паралізувати залізничне сполучення.
"Без залізничного сполучення ми не можемо говорити про нормальне функціонування економіки і безумовно логістики. Без логістики, без постачання Сили оборони можуть героїчно боротися тиждень-два. Далі закінчуються боєприпаси, їжа, купа інших речей, дрони, і війна зупиняється. Саме на це роблять ставку росіяни. Саме це є їхньою першочерговою метою – поразка на фронті", — говорить ексміністр.
Однак, за його словами, шансів повністю паралізувати рух українських потягів у російської армії майже немає, бо українська залізниця має великий запас міцності.
"Залізничну колію відремонтувати доволі нескладно. Навіть велика ракета не може завдати таких руйнувань, можливо, окрім мостових переходів. Але тут ще треба вміти це все знищити. Тому те, що буде повністю припинений залізничний рух, я не вірю. Навіть за цих масштабів", — сказав він.
Експерти, з якими поспілкувалася кореспондентка Суспільного, констатують: поки війна триває — кожна поїздка для пасажира є ризикованою. Бо поїзд — потенційна мішень. Особливо на прифронтових територіях, серед яких і Дніпропетровщина. Тож іншого варіанту врятувати життя, ніж покинути потяг під час загрози — немає.
Авторка Інна Лисак
