За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Суспільне Хмельницький
Фотовиставка світлин "Сила тилу" відкрилась у центрі Хмельницького біля кінотеатру імені Тараса Шевченка. Директор Хмельницького музею-студії фотомистецтв Віталій Савін каже: експозиція, до якої увійшли 29 світлин, відзнятих п’ятьма фотографами, демонструє події перших місяців повномасштабного вторгнення.
"На світлині, яка була зроблена на Хмельницькому залізничному вокзалі, зображена родина з Краматорська, яка тікала від війни. Вони транзитом переїжджали через наше місто. І ось ця бабуся зі своїми внуками, переглядаючи ці світлини, вона дійсно тебе чіпляє, співчуваєш цій родині", — розповідає про одну із світлин Віталій Савін.
Люди на вокзалах, евакуаційні потяги, люди в укриттях, прощання з військовим… На маскувальних сітках посеред центральної вулиці міста в районі кінотеатру імені Тараса Шевченка відкрито експозицію світлин перших місяців війни, розповідає Віталій Савін, директор Хмельницького музею-студії фотомистецтв. Каже, обрали місце не випадково: "Чому саме це місце? Тому що воно є знаковим для хмельничан, адже саме тут розташований центр допомоги вимушеним переселенцям, і саме кінотеатр Шевченка став першим прихистком тих людей, які приїжджали до нашого міста".
Ця виставка, каже Віталій Савін, складається з 29 робіт п’яти авторів: двоє хмельничан — Василь Шепела та Віктор Федотов, двоє киян -Роман Рудаков та Дмитро Баранов, один фотограф г Горловки — Михайло Голобородько, який зараз живе у Києві.
Розмір світлин 60 на 90 сантиметрів, каже кураторка виставки Алла Собко. Більшість з них відзняті у Хмельницькому, одиниці — за межами міста.
"Волонтерські штаби, якісь процеси допомоги там, де люди готували їжу для військових, де сортували допомогу, як надходила. Згодом ми вже почали брати дозвіл на фотографування на залізничному вокзалі, куди приходи евакуаційні потяги. Ми вважаємо, що вони достойні того, щоби люди їх бачили. Можливо, кожен впізнає десь себе", — каже кураторка.
Хмельницький фотограф Костянтин Жданов називає виставку історичною: "Рік майже минув, ми не можемо пам’ятати кожен день цієї війни, тому що життя йде. Саме ці фото дають можливість згадати, коли тут, біля кінотеатру Шевченка, стояли переселенці, коли зустрічали їх на вокзалах. Час такий, що кожен має щось зробити для перемоги. І саме ця виставка показує, як ми згуртувались, як ми допомагали, і про те, що Хмельницький в свій час став хабом, через який пройшли тисячі людей, які рухались далі на Захід".
