За інформацією: Суспільне Вінниця.
Печиво, листівки та хліб для захисників. Суспільне Вінниця
Жителька села Буша Ямпільської громади, що на Вінниччині, Лілія Конопля випікає печиво за старослов’янським рецептом із козульногоКозульне тісто — це . Воно вирізняється темним кольором та насиченим ароматом завдяки паленому цукру (карамелі), а також обов'язковому додаванню прянощів (кориця, гвоздика, імбир). Тісто зазвичай прісне, довго зберігається і чудово підходить для створення фігурних виробів. тіста. Його разом з іншими смаколиками чотири роки передає на фронт військовим.
До початку бойових дій у 2014 році жінка разом із родиною переїхала на Ямпільщину з Донеччини. Під час повномасштабного вторгнення допомогла облаштувати дім у Буші трьом сім’ям із Волновахи – родині та друзям.
Нині вона випікає печиво разом із місцевими дітьми та дітьми внутрішньо переміщених осіб. Від початку року збиралися близько десяти разів. За одну зустріч випікають близько двісті п’ятдесят штук печива. Працюють упродовж трьох годин.
"Рецепт козульного тіста дуже давній. Його готували ще наші пращури, а печиво було у формі кіз. Власне, від цієї тварини і пішла його назва. Свого часу коза була символом достатку в домі. Тобто якщо в господарстві була коза – усі були ситі, дітки нагодовані. Пряники-козулі – одні з найпопулярніших ласощів дітей і дорослих на День святого Миколая", — розповіла жінка.
Діти розфарбовують печиво. Суспільне Вінниця
За її словами, рецепт вона підгледіла у кулінарки Тетяни Літвінової. Печиво традиційно прикрашали білою глазур’ю.
"Завдяки спеціальному козульному тісту воно не черствіє, а навпаки з часом стає пухкішим й смачнішим. Пряники можуть зберігатися аж до завершення різдвяно-новорічних свят. У рецепті можна використовувати два види борошна – пшеничне та житнє»", – розповідає жінка.
Лілія Конопля каже, що козульне печиво не алергенне, адже готується без меду. Смаколики для військових жінка формує з двох видів тіста. Імбирно-медового робить дещо більше, адже воно поживне й корисне для захисників.
"Для козульного тіста нам знадобиться: 250 грамів цукру, 100 грамів окропу, 100 грамів вершкового масла, по одній чайній ложці сухого імбиру, кориці та кардамону, один жовток, 450 грамів борошна, пів чайної ложки соди та пів чайної ложки солі. Для глазурі потрібно: один білок, 200 грамів цукрової пудри, пів чайної ложки крохмалю та одна чайна ложка олії", — розповіла жінка.
Приготування вона розпочинає зі створення карамелі.
"Коли цукор набуде темного кольору і з’явиться легкий димок, додаємо окріп у кілька етапів. Далі – соду, усі приправи та борошно. Тісто виходить м’яке, тепле, слухняне. Його можна загорнути в харчову плівку – і воно може простояти в холодильнику кілька днів. Коли вистигає, трохи твердне, тому перед роботою його потрібно розігріти руками".
Випікати печиво, за словами жінки, слід на відстані одне від одного в духовці близько 15 хвилин при температурі 180 градусів.
"Востаннє пекли печиво для військових – молодих хлопців на Бахмутському напрямку. До нас приходять діти-переселенці з Маріуполя, Волновахи. Основна група – до 12 дітей, із якими працюємо близько трьох годин", — сказала жінка.
Вона співпрацює з одеськими волонтерами, які машинами везуть допомогу хлопцям на різні напрямки.
"Раніше й сама відправляла адресно. Дітям у радість займатися випіканням, а військові дуже радіють і просять більше листівок та відео з процесу роботи. Для них це дуже цінно", — сказала Лілія.
Печиво випікатимуть знову найближчими днями, адже на кінець березня запланована чергова відправка смаколиків на фронт.
