Гра на березовій корі та каша кабачанка: за рік до культурної нематеріальної спадщини Вінниччини внесли 14 елементів

За інформацією: Суспільне Вінниця.

Подільський декоративний розпис. Суспільне Вінниця

У планах на наступний рік продовжувати знаходити у громадах елементи, які є своєрідними культурними магнітами нашого краю. До прикладу, цього року до обласного переліку внесли музикування на березовій корі, у 2025 році цей елемент подаватимуть до національного реєстру.

Березова кора. Суспільне Вінниця

Це мистецтво зародилося у селі Гончарівка в 60-ті роки. Про це Суспільному розповіла Оксана Моторна, батько якої — Петро Іванишин, тоді був єдиний на Вінниччині виконавець на такому незвичному інструменті. Вона ж продовжує цю традицію: вчить дітей та зорганізувала колектив, який грає на березовій корі.

атько грав, мені було це цікаво з дитинства, я дивилася, вчилася. Батько вчив, як треба, — сказала Оксана Моторна, — Від берези відриваю кору ножиком, розрізаю вздовж, відділяю смужку по березі, а потім розслоюю і беру найменшу, бо вона тоненькою має бути . Потім кладу її у тепле молоко, далі — у книжку, і можна на ній грати".

Оксана Моторна грає на березовій корі. Суспільне Вінниця

За словами Ольги Дернової, чимало елементів зареєстровано у гастроспадщині. Серед них — каша кабачанка, яку готують у селі Жабокрич Крижопільської територіальної громади.

Місцева мешканка Катерина Філіпішина розповіла, що тонкощам приготування цієї каші навчила бабуся за її рецептом готує вже 25 років поспіль. Використовує кабак, пшоно, манка, морква, цибуля, сало, масло, майонез, перець, сіль, цукор, сметана, кисле молоко, олія, смажена цибуля, смажена морква.

"Ми дуже пишаємось тим, що наша каша пройшла до області, її будуть знати не лише в нашому регіоні, а також на обласному рівні. Заливаємо кабак водою, кидаємо моркву сиру, цибулю і воно вариться. Пшоно не потрібно розтирати, його потрібно кидати зверху, сиру моркву і цибулю", — розповіла Катерина Філіпішина.

Каша кабачанка. Суспільне Вінниця

Як розповіла Суспільному місцева мешканка Лариса, раніше кабачанку готували на весілля, нині — переважно на поминальні обіди. Тож, мають надію, що із внесенням страви до нематеріальної культурної спадщини Вінниччини, вона знову стане прикрасою столу у кожній сім’ї під час свят. Подають кабачанку гарячою, за бажанням додають шкварки.

А ось традиції приготування та споживання каші "Зозуля" цьогоріч внесли до переліку національного реєстру нематеріальної культурної спадщини. Готують "зозулю" із пшона, молока, яєць, цукру, маку, масла й дрібки солі.

Каша зозуля. Суспільне Вінниця

Як розповіла жителька села Дашківці 78-річна Наталя Стецюк, цій каші понад сто років. Рецепт передають із покоління у покоління. Готувати "зозулю" жінку навчила мама. Вона ж передає традиції дітям, онукам і правнукам, щоб ті цінували та берегли українське.

"Це особлива каша, коли смакуєш її, не відрізняється від рисової, але це пшоно. Чого раніше люди міцні були? Бо їли пшоняну, гарбузову кашу, квасину. Це не просто мені цікаво, хочеться зберегти й передати наступним поколінням", — сказала донька Наталі Стецюк — Надія Вісіцька.

Господиня насипає кабачанку. Суспільне Вінниця

За словами Ольги Дернової, каша "Зозуля" — це єдиний елемент з області, який упродовж 2024 року поповнив культурну спадщину України. Всього з Вінниччини таких десять.

"Найпершим елементом стала бубнівська кераміка, тепер є барська. Вишивка клембівська квітка, клембівська вишивка. Я з впевненістю кажу, що Вінничанина разом з Одеською областю, за кількістю елементів у національному переліку займає тверде перше місце. За обласним реєстром теж майже на першому місті", — сказала Ольга Дернова.

Новости Украины