Від дикого пляжу та заростей, де випасали кіз, до розкішного скверу з клумбами "королеви квітів".
Якою була еволюція Долини троянд у Черкасах розповів Суспільному історик, краєзнавець Борис Юхно. А ще був проєкт на встановлення гранітного обеліска на честь 4 575 десантників, залучених у черкаській операції.
За словами Бориса Юхна, опісля спорудження пагорба Слави у 1965 році та встановлення там монумента, тогочасна влада Черкас взялася облаштовувати зону поза спиною Батьківщини-Матері:
"Наприкінці березня 1976 року почалися гідротехнічні роботи зі створення нового черкаського скверу. Його проєкт розробили в місцевому облвідділі інституту “Укржитлоремпроект” кількома місяцями раніше, а до втілення задуму взялися напрочуд швидко. Причина – разючий контраст панорами попереду встановленої роком раніше Батьківщини-Матері та позаду її".
За спиною монумента на острівцях трави паслися кози, ближче до води височіли очеретяні хащі та стелився смужкою дикий пляж.
"Дикий у тому розумінні, що геть не окультурений. Тож партчиновникам стало ніяково і вони вирішили продовжити горішній меморіальний комплекс аж до водосховища. Саме так, початково давно розважальна територія задумувалася як чергове “святе місце для кожного черкасця", — розповів Борис Юхно.
З його слів, наступні пів року з дна Дніпра на прибережне мілководдя земснаряд намивав ґрунт. У результаті площа майбутнього скверу збільшилася з 2,6 до 5 гектарів.
"Потім береги підперли сотнями кубометрів гранітного каменю, почали завозити родючий ґрунт, який ближче до осені товстим шаром вкрив пісок. Спеціалісти підібрали сорти троянд, які найяскравіше “полум’янітимуть в пам’ять про героїв-визволителів Черкас”", — додав краєзнавець.
Оскільки через рік країна мала святкувати 60-річчя Жовтня, пояснив Борис Юхно, місцеві посадовці вирішили прикрасити місто 60 тисячами кущів “королеви квітів”.
"Чверть троянд саме тут і висадили. З вересня 1976-го до травня наступного року усі роботи були завершені, згодом придніпровська низина й справді увібралася у неймовірну пишноту червоних бутонів і по праву стала називатися Долиною троянд, чого не скажеш про відповідність назви у 90-ті".
Утім, додав краєзнавець, дещо із задуманого тодішня влада так і не втілила в реальність:
"Єдине, від чого відмовилися з початкового плану, так це від гранітного обеліска на честь 4575 десантників, залучених у черкаській операції. Вирішили, що на тлі верхнього монумента він просто загубиться. Була ще ідея до згаданого ювілею Жовтня облаштувати тут височезний Меморіал революції, головну стелу якого було б видно навіть мандрівник теплоходами, та й з ним не склалося. З огляду на подальшу історію країни, воно, мабуть, на краще".
Нині територія парку займає площу 5,1 гектара, йдеться на сайті КП "Дирекція парків". Тут можна посидіти біля одного з мініозер або фонтанів, прогулятися по алеях, відпочити на лавочці. Увечері вздовж алей запалюються ліхтарі. У вихідні дні тут часто проводять фестивалі, святкування або концерти.
Унікальний сонячний годинник
В 2012 році на території парку було встановлено величезний сонячний годинник. Його назва — "Птах"Діаметр циферблата складає п'ятнадцять метрів. Оригінальність і головна відмінність цього годинника від аналогів, встановлених в інших містах України, полягає в тому, що його велика стрілка — гігантська скульптура лелеки, а нумерація на циферблаті — ковані стільці, на яких можна посидіти.
Алея сакур для ханамі по-черкаськи
У 2018 році в Долині троянд з'явилася ще й алея сакур. Саджанці цих японських вишень місту подарувала делегація з Японії. Їх висадили другий секретар посольства Японії в Україні Хошіно Юічі та міський голова Анатолій Бондаренко. Вони заклали алею сакур в межах святкування 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Японією, а також відзначення Року Японії в Україні. Навесні 2023 року черкасці та гості міста вишиковувалися в чергу, щоб зробити фото в сакурах.
З парку відкривається чарівний краєвид на Дніпро. Тут є можливість зустріти молодят, сімейні пари із дітьми та молодь – адже там кожен може знайти для себе розвагу до душі.
