Фото: Dmitro Lasztovics / Getty Images
Активи підсанкційних компаній із РФ та Білорусі, причетних до війни, будуть стягнуті на користь України – ця тема обговорюється в інформаційному просторі від початку війни. Це здається цілком логічним і справедливим: Росія принесла нашій країні безодню горя та руйнувань, і не можливо уявити, що це може залишитися безкарним. Але наскільки реально отримати гроші російських компаній і на що у разі позитивного рішення вони підуть? У відповідях на ці питання KP.UA розбиралася разом із експертами.
Націоналізація не працює
Розмови про те, щоб направити заморожені російські активи на допомогу Україні, ведуться вже давно, але останніми місяцями з’явилась хоч якась конкретика. У листопаді минулого року план конфіскації заморожених російських активів запропонувала Єврокомісія, а вже цього року про те, що працюють над цим питанням, заявили в Естонії.
За словами міністра закордонних справ Естонії Урмаса Рейнсалу, необхідно створити правові умови для цього рішення, і воно стане важливим прецедентом. У перспективі це суттєво послабить Росію, отже, каже Рейнсалу, політичне обґрунтування для нього є. Щодо пошуку юридичного обґрунтування, то зараз у Європі таке правило — відчуження майна можливе, якщо є конкретне рішення суду. Загальне міжнародне правило полягає в тому, що сторона, яка завдала шкоди, має її компенсувати. Тобто потрібно створити механізм компенсації. Міністр упевнений: юридично це можливо, а політично – конче необхідно зробити.
Поки в Європі «шукають механізми», Україна зробила деякі кроки щодо націоналізації самостійно. Щоправда, жодного ефекту вони не дали.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко у розмові з KP.UA зазначив, що вже зараз на території України фактично всі активи російських та білоруських компаній взяло під контроль АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів. – Авт.), а частину вже навіть передало чи продало. Але, каже Охріменко, все це мізерні суми – українському бюджету це нічого не дає.
— Іноді в АРМА називають якісь суми, але у держбюджеті я цих грошей не виявив, – каже Охріменко. – Іноді доходить до смішного, наприклад, коли влітку конфіскували активи білоруської паливної компанії. Але заправки виявились без нафтопродуктів, і потім не знали, що з ними робити.
У цьому питанні завжди виходить більше шуму та піару, ніж грошей, продовжує експерт. Російський бізнес найчастіше зав’язаний на Росію і без неї просто не працює. Наприклад, коли в Україні націоналізували Ощадбанк Росії, також було дуже багато «переможного шуму». А потім виявилося, що більшість активів банку — це непогашені кредити під товарні угоди з РФ. І коли торгівля зупинилася, ці кредити стали «мертвими».
Аналітик Данило Монін нагадує про націоналізацію та передачу в управління «Нафтогазу» автозаправних станцій пов’язаної з Медведчуком мережі Glusco. Підсумок виявився сумним: вони пів року не працювали.
— Думаю, що основні російські активи зосереджені в обленерго, але оскільки зараз енергетика постійно знищується ракетами, не думаю, що там можна отримати великі суми, — говорить Монін. – Загалом в Україні після війни великих активів залишиться небагато. Тому не варто особливо сподіватися, що ми комусь щось продамо і на виручені гроші щось відновимо або побудуємо.
«Репарації реальніші»
Залишається сподіватися, що рішення рано чи пізно знайдуть у Європі, але й тут є деякі проблеми.
На думку Данила Моніна, забирати активи російських компаній в інших країнах навряд чи можна вважати хорошим прецедентом, особливо враховуючи, що багато компаній створювалися в партнерстві з місцевими бізнесменами. Експерт вважає, що швидше сподіватися потрібно на відновлення України через фонди, уряди, а також репарації від Росії.
– Репарації можуть стягуватися з Росії не грошима, а частиною проданих нафти та газу, – каже експерт. — Так свого часу було з Іраком, коли він виплачував репарації Кувейту. Це набагато реальніше, ніж забрати заморожені російські активи.
Олександр Охріменко погоджується: конфіскація заарештованих золотовалютних резервів – процес складний, оскільки наші західні партнери бояться створити небезпечний прецедент. З іншого боку, якщо вдасться – це реальні гроші. Адже США та ЄС заарештували ЗВР Росії на суму 420 млрд доларів.
– У міжнародній практиці не було подібних історій, але й війни на території незалежної України раніше не було, – зазначив у розмові з KP.UA Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio. – Думаю, що за поточної тотальної підтримки з боку Заходу інтересами Росії все ж таки поступляться. Активи підсанкційних компаній можна вважати вкладом у відновлення та розвиток України після завершення війни. Насамперед це будуть інфраструктурні роботи, які, до речі, допоможуть вирішити нашій країні ситуацію з безробіттям після війни.
За словами експерта, одним із можливих сценаріїв також може бути наступний. Україна має заборгованість перед кредиторами, борги зростають, розплатитися за ними практично нереально. Після закінчення війни західні країни могли б враховувати російські активи як українські, приймаючи їх як повернення боргу. Втім, доки війна не закінчена, говорити про це зарано.
– За оцінками російського мінфіну, Заходом заморожено близько половини всіх золотовалютних резервів Росії, – каже Болтян. — Йдеться про монетарне золото, боргові розписки, валюту, резервну позицію МВФ. Юридично ці кошти все ще належать РФ, але розпорядитися ними через санкції не можна. Для Заходу питання переходу майна у користування третіх осіб – питання юридичне.
«Головне – знесилити Росію»
Обговорюючи реальність передачі активів, заморожених ЗВР та репарації, експерти сходилися в одному: для початку нам потрібна Перемога.
– Не думаю, що до закінчення війни можливе реальне вилучення та передача Україні будь-яких коштів, пов’язаних із країною-агресором компаній, – каже економіст Олександр Гаврутенко. — Тільки внаслідок тривалих судових процедур та за відповідним рішенням суду кошти можуть виступити як застава або як забезпечення для примусового стягнення призначених за підсумками війни репарацій. Поки що це буде блокування активів чи заморожування рахунків для запобігання діяльності, яка сприяє чи може потенційно фінансово та економічно підтримувати російське вторгнення в Україну.
На думку Гаврутенка, сьогодні наш інтерес насамперед полягає не тільки в тому, щоб компенсувати шкоду державі чи громадянам України, які постраждали від війни, – це завдання на багато років після війни. Сьогодні нам особливо важливо економічно знесилити агресора прямо зараз. І для цього європейські країни мають і політичну волю, і всі необхідні правові механізми.
А в цей час
Перший пішов!
Генеральний прокурор США Меррік Гарланд оголосив, що конфісковані активи підсанкційного російського олігарха Костянтина Малофєєва на суму 5,4 млн доларів передадуть Україні, повідомляє CNN.
Гарланд зазначив, що це стане першою в історії передачею конфіскованих російських активів для використання в Україні, та наголосив, що «російські військові злочинці не знайдуть притулку в США».
