Роботи художниці з Вінниччини доповнюють всеукраїнську виставку про війну. Проект «Військово-польовий АРТ» започаткували в 2014 році.
Автор і куратор проекту – сержант національної поліції Павло Ротар. Саме у зоні бойових дій його зацікавили використані атрибути війни: ящики з-під боєприпасів, різні гільзи та тубуси від гранатометів. У Павла виникла ідея перетворити усе це на артоб’єкти. Митцям з усієї країни надсилали воєнні трофеї. Основна ідея – поєднати воєнні речі з традиційним мистецтвом.
У 2018 році Павло Ротар в соцмережах побачив роботи художниці з Вінниччини. Запропонував взяти участь у проекті.
«В 2018 році Павло Ротар надіслав мені дві кришки від ящиків з-під снарядів. Я написала на них портрет дівчинки, який назвала «Настя», а друга робота – «Сорочка мамина у рай». Там зображена мама, яка тримає сорочку яку вишивала для сина, який загинув на війні», — говорить художниця Олена Косінська.
Третю роботу для проекту «За Живе», де зображено жінку з немовлям, художниця виконала з початком повномасштабної війни у 2022 році. Мистецький проект «Військово-польовий АРТ» бачили майже в усіх містах України. Наразі роботи знаходяться в окупації, їх не встигли вивести. Та над проектом досі працюють художники, і продовжують створювати артоб’єкти, аби показати, що прагнення до життя – сильніше за смерть.
Поки що «Військово-польовий АРТ» бачили лише українці, але організатори і художники сподіваються, їхні роботи будуть виставлятись і за кордоном, щоб вести дипломатичний діалог. Окремо від проекту художниця продовжує писати на таких же матеріалах, бо саме зараз це актуально.
«Я малюю олійними фарбами. Кришку з-під ящиків для снарядів вимиваю і обробляю спеціальним розчином, щоб шашель не бив. Всю поверхню не зафарбовую, аби максимально зберегти усе, як є. Не чіпаю тріщинки, сліди пошкодження, аби була фактурність. Все це говорить саме за себе», — пояснює Олена Косінська.
Зараз майстриня пише портрет «Максим, не журись». Кришки з-під ящиків для снарядів Олені Косінській привезли волонтери з Херсонського напрямку. Вінницька журналістка запропонувала розписати шмат від ракети, яку їй передали захисники. Потім роботу виставлять на аукціон, а виручені гроші витратять на ЗСУ. Також художниці пропонували розписати тубус від «Джавеліна», переносного протитанкового комплексу, але ще не привезли. Проте у художниці є вже досить оригінальне замовлення. Ірпінський історико-краєзнавчий музей відправив їй шмат збитого російського бойового вертольоту МІ 24. Він буде зберігатися в фондах музею.
У воєнних трофеїв є своя енергетика, каже художниця. Головний задум, щоб на цих речах не було сцен насилля. Завдання — так підібрати сюжет, щоб не було емоційного навантаження. Усі образи мають бути виваженими та нести позитив.
