За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Оглядали загиблих, проводили упізнання, носили мішки з тілами, спілкувалися з людьми, які розшукували своїх рідних. Все це під час російської блокади Чернігова робили поліцейські – Марина Клименко та Тетяна Харитонова. Після 24 лютого 2022 року жінки тимчасово змінили своє місце роботи та перейшли із поліцейського відділу до стін моргу.
Чернігівська поліцейська Марина Клименко рік тому, під час повномасштабного вторгнення росіян, керувала слідчим відділенням. Після 24 лютого вона почала працювати в морзі.
"Мені подзвонили з моргу, кажуть: «Що нам робити? Нам починають привозити тіла». А, щоб проводити їх розтини, їх потрібно оглянути, призначити експертизу. Я розуміла, що хлопцям зараз не до слідчої роботи. Це потрібно комусь робити, тому що без розтинів не буде причин смерті, не буде якихось подальших виплат, не буде поховань, по факту нічого".
Поліцейська Марина Клименко. ФОТО: Суспільне Чернігів
Марина пригадує, що спершу до моргу, який на вулиці Пирогова, привозили і загиблих, і тих, хто помер своєю смертю. Згодом вирішили, що цей морг прийматиме військових та цивільних, які загинули під час бойових дій. Каже: навантаження було велике – по 20-30 тіл за день. Тож спочатку жінка жила прямо в морзі.
"І трупи ми носили, і пакували, і роздягали. Ми робили всю роботу, яка була потрібна. Хлопці дуже допомагали. Коли був зв’язок і у них була можливість, я дзвонила: «Хлопці, приїдьте декілька екіпажів, треба занести трупи у рефрижератор»".
Видача та прийом тіл в морзі у Чернігові. ФОТО: Суспільне Чернігів
В морзі були проблем зі світлом та зв’язком, а також не було води.
"Привезли тіло, воно з пораненнями, воно брудне, воно в крові, а нам треба дізнатися, в якій зоні було тілесне ушкодження та описати його детально, знайти ту саму кулю, уламок снаряда і так далі", — каже Марина.
Архівне фото речей людей, які загинули внаслідок обстрілів. ФОТО: Архівне фото Суспільне Чернігів
Столи, на яких оглядали та мили тіла у морзі. ФОТО: Суспільне Чернігів
Жінка додає, щоб мити тіла носили відра, бочки та брали воду звідусіль. Потім знайшли виходи на водоканал, який кожного дня привозив воду спеціально для моргу.
Не вистачало і місць в морозильній камері. Марина говорить: без рефрижераторів, з якими їм допомогли, вони б не впоралися. Щоб не переплутати в них тіла, на папері малювали схеми, які між собою називали "простинями".
"Ми писали там олівцями: де, хто, в якому ряду, в якій послідовності. Тому що спочатку було менше, але кожного дня накопичувалося".
Рефрижератор біля моргу. ФОТО: Архівне фото Суспільне Чернігів
Рефрижератор з тілами загиблих. ФОТО: Архівне фото Суспільне Чернігів
Серед поліцейських, що долучилися до Марини Клименко, була й Тетяна Харитонова. Вона – оперуповноважена. У морзі вона переважно встановлювала особи загиблих.
"Робила фіксацію будь-яких особливостей тіл загиблих: татуювань, шрамів, наявність будь-яких прикрас. Бувало таке, що доставляли тіла в такому стані, що навіть важко було повірити, що це колись була людина".
Поліцейська Тетяна Харитонова. ФОТО: Суспільне Чернігів
Та найважче, за словами Тетяни, було спілкуватися з рідними загиблих.
"Їх була дуже велика кількість. Кожен потребував уваги, потребував допомоги не тільки інформаційної, чи є людина, яку вони шукали тут серед загиблих, доставлених, чи немає. Кожен потребував морально-психологічної підготовки. Вони всі приходили в жахливому стані, всі були на емоціях".
За словами Тетяни, у морзі досі зберігається близько десяти неупізнаних тіл. У них взяли зразки, щоб провести ДНК-експертизу. Та не всі рідні загиблих погоджуються з її результатами.
"Хтось з рідних каже: «Давайте повторну. Десь бачили схожого в полоні». Тобто є такі люди, що не вірять, що загинув їхній рідний. Є тіла, рідні яких повиїжджали за кордон, і не залишилося, у кого відібрати ДНК".
Завідувач першого міського патологоанатомічного відділення Едвард Злепко згадує: у період активних бойових дій у Чернігові разом із ним працювали люди із різних структур.
"Це були співробітники судово-медичної експертизи, патологоанатомічного бюро і до нас приєдналися співробітники поліції. Ми працювали, як єдина команда. І воно склалося якось само собою. Всі розуміли, що треба працювати. Тому що, якщо ми зупинимо тут роботу, то у нас в Чернігові буде просто хаос з тілами".
Завідувач першого міського патологоанатомічного відділення Едвард Злепко. ФОТО: Суспільне Чернігів
Чоловік говорить: після відходу російських військ з Чернігівської області роботи менше не стало, тому що почали привозити тіла з деокупованих територій.
Дивіться у сюжеті:
