За інформацією: Суспільне Чернівці.
Свята вечеря. kovalnadiya.ukr.net/Depositphotos
Кутя, дідух, нові миски, свічки, часник — усі різдвяні символи мають свою історію, яка пов'язана зі звичаями. Про те, як прикрашати оселю до Різдва за українськими традиціями, Суспільному розповіла співробітниця Чернівецького обласного краєзнавчого музею Марія Унгурян.
Різдво починають святкувати зі Святвечора. На стіл кладуть тільки пісні страви. Аби прикрасити оселю до Різдва, як жінки, так і чоловіки мають брати в цьому участь, адже кожному відведена окрема роль як до святкування, так і після.
Що ставлять на стіл
Традиція ставити свічку пов'язана з тим, що вона є символом Різдва як початку життя, тому вона завжди мала догоріти до кінця. Також вона символізує тепло, мир, злагоду і сподівання.
"Запалювали свічку, як зв'язок з божественним. Чоловік обкурював хату ладаном, щоб відігнати різну нечисть. При свічці молились і так починали Святу вечерю", — розповідає Марія Унгурян.
На Різдвяний стіл за традиціями потрібно ставити нові миски. В кожну з них кладуть різні страви і всі мають спробувати усі різновиди їжі, які є на столі.
Різдвяна експозиція, миски. Суспільне Чернівці
"Оскільки було 12 апостолів, має бути 12 страв, але не всі цього дотримуються. Раніше, щоб наготувати стільки страв, дівчина мала дуже рано прокинутись і дуже багато працювати", — каже Унгурян.
Але Кутя, яка є символом жертви Богу, має обов'язково бути на кожному столі. Її готують з медом, родзинками, маком та горіхами. Мед символізує райське блаженство, горіхи – здоров’я, родзинки – багатство, мак – родючість і захист.
Також є традиція пов'язана з ложками, які ставлять на стіл. За словами Марії Унгурян, після вечері, незаміжня дівчина вибігала на вулицю і починала ними калатати, а звідки собака почне гавкати, звідти і кохання її прийде.
Різдвяна кутя. Харківська міська рада
Що ставлять під скатертину
На столі має бути скатертина, під яку ще потрібно ставити часник та сіно. На Святвечір родина збирається біля столу, як біля ясел, а розстелене сіно допомагає це уявити.
"Скатертину завжди обирали найкращу, щоб виглядало гарно, а часник клали для того, щоб він відганяв нечисту силу і щоб в господарстві водилися гроші", — розповідає Марія Унгурян.
Як прикрашають оселю
На Святвечір господар будинку мав занести до хати сніп жита, так званого дідуха. Він брав дідух і обходив із ним двір. Потім заносив його до хати, знімав шапку і казав віншування. Після цього дідуха ставили на покутті.
Дідух. Фото: Суспільне Чернігів"Вважали, що в ньому живуть душі померлих, тому його ставили на покутті. В цьому прослідковується дохристиянські і язичницькі вірування", — розповідає Марія Унгурян.
Через те, що новонародженого Ісуса Діва Марія поклала на сіно, його кладуть також під стіл. Воно символ того, яким має бути людське серце, що має також прийняти Христа.
"Діти залазили під стіл і починали відтворювати звуки тварин: квокати, рохкати, мукати. Це вони робили для того, щоб велося господарство і щоб був гарний приплід худоби. За це їм давали різні гостинці", — каже Марія.
Різдвяна експозиція, сіно під столом. Суспільне Чернівці
Вважається, що після Святої вечері вже можна колядувати. Тому в хаті зберігалась різдвяна зірка, яку гарно прикрашали задовго до свята. Вона символізує "Вифлеємську зірку", яка сповістила людей про народження Ісуса Христа. За словами Марії, в хатах також ставили ще чоловічий оберіг — качан кукурудзи і жіночий — калину.
Різдвяна експозиція, чоловічий оберіг — кукурудза. Суспільне Чернівці
Що відомо про перенесення дати святкування Різдва на 25 грудня
Наприкінці липня 2023 президент Володимир Зеленський підписав закон про перенесення дат святкування Різдва, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць України. Про те що закон підписаний президентом, йдеться у картці законопроєкту №9431.
Депутати ухвалили такі зміни:
- 25 грудня — Різдво Христове (замість 7 січня);
- 15 липня — День Української Державності (замість 28 липня);
- 1 жовтня — День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня).
У пояснювальній записці йдеться, що змінити дати потрібно, щоб "відмовитися від російської спадщини".
Читати ще
Читати ще
У селі – пампушки, в місті – штолен. Як на Буковині святкували Різдво у давні часи
Читати ще
Костюми від бабусь та румуномовні колядки — як у Горбовій на Буковині бережуть традиції Маланки
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
