За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Археологиня Аліна Харламова. Суспільне Тернопіль
24 квітня в Пужниках на Тернопільщині розпочнеться ексгумація тіл поляків, загиблих під час Волинської трагедії. Розкопки триватимуть близько трьох тижнів.
Про це в інтерв’ю Суспільному повідомила керівниця української команди, археологиня спеціалізованої установи "Волинські старожитності" Аліна Харламова. Як відбуватимуться розкопки, хто буде в складі українсько-польської експедиції та які труднощі можуть виникнути під час роботи — читайте далі.
«З української сторони буде команда із семи людей, з польської сторони десь до двадцяти»
— Як обирали дату ексгумації?
— Розкопки розпочнуться 24 квітня. Дату ми обирали так, щоб на вулиці вже було тепло і люди не мерзнули. Тому що значна частина робіт відбудеться в полі, на свіжому повітрі. Сподіваємося, що погода дозволить нам все швидко завершити.
— Хто буде в складі українсько-польської експедиції?
— Українська команда буде представлена організацією "Волинські старожитності". На жаль, зараз наш директор Олексій Златогорський на фронті, тому керівником буду я. З польської сторони буде Поморський медичний університет в Щецині, їхня команда буде представлена професором Анджеєм Оссовським. Також буде фундація "Свобода і демократія", представник — заступник голови польської фундації Мацей Данцевич. І будуть представники Інституту національної пам’яті в Польщі, а також польські харцери.
Аліна Харламова з польськими археологами, харцерами та працівниками Коропецької селищної ради. Аліна Харламова
— Яка це кількість людей і хто за що відповідатиме?
— Харцери допомагатимуть нам упорядковувати територію, розчищатимуть територію від чагарників, дерев. Археологічними розкопками займатимемося як ми, так і польські колеги. З Поморського медичного університету будуть антропологи, генетики. І з українського боку теж будуть антропологи з Києва, зокрема антропологиня Клавдія Шарапова. У них буде два етапи роботи. Перший — це дослідження останків у польових умовах, а потім вони відбиратимуть зразки ДНК і порівнюватимуть їх зі зразками ДНК родичів цих загиблих людей, цей етап буде в спеціально обладнаному приміщенні. Нам люб’язно надали приміщення в Язловецькому монастирі й думаю, що там і працюватимемо.
З української сторони буде команда із семи людей, з польської сторони точна кількість людей ще невідома, але, думаю, десь до двадцяти. Проживатимемо ми у готелі й щодня їздитимемо на місце ексгумації.
— Чи проводили представники обох сторін попередній огляд місця розкопок?
— В принципі, постійно ведеться моніторинг польського кладовища, поблизу якого шукатимемо останки, його упорядковують. Знаю, що періодично приїжджають навіть консули з Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку і вшановують пам'ять свого народу, який проживав на території України.
Аліна Харламова Моє завдання — максимально видобути інформацію. Розчистити скелети, дослідити, в якому положенні вони лежать, які на них ушкодження. Можливо поруч будуть речі, за якими можна буде датувати й можливо ідентифікувати людину. А далі справа антропологів. Аліна Харламоваархеологиня
«Думаємо, що перепоховання відбудеться в серпні»
— Останки скількох людей можуть бути у братській могилі?
— Це справді братська могила, це досліджували за документами, спогадами старожилів. Начебто відомо 79 імен загиблих. Скільки їх у тій ямі, ми поки що не знаємо, можливо вони не всі там. Думаю, робота покаже.
— На початку нашої розмови Ви вже згадували, що родичі поляків, останки яких можуть бути в братській могилі, надали ДНК для ідентифікації цих останків. Чи цікавляться вони долею своїх пращурів, можливо були пропозиції перепоховати останки у Польщі?
— Родичі цікавляться долею своїх пращурів, вони дуже зацікавлені в тому, щоб ці люди були поховані як належить. Перепоховання відбудеться на нашій території й це буде таким великим плюсом для добрих зав’язків з нашими польськими друзями, колегами. Тому що для них це важливо – зберегти пам'ять про своїх предків. От я згадувала про польську фундацію "Свобода і демократія", то навіть родичі керівника там є поховані на кладовищі в Пужниках, не у братській могилі, але на старому кладовищі.
Польське кладовище в Пужниках, липень 2023 рік. Суспільне Тернопіль
— У скількох родичів загиблих відібрали зразки ДНК?
— Цим займалася польська сторона, тому інформації надати не можу.
— Перепоховання буде на старому кладовищі в Пужниках чи в іншому місці?
— Я поки не знаю, але думаю, що перепоховання буде неподалік старого кладовища. Коли ми вже будемо знати точну кількість людей, підготуємо акт про перепоховання, потім треба буде деякі дозволи отримати, і думаємо, що це відбудеться десь приблизно в серпні.
— Скільки триватиме ексгумація?
— Точно передбачити неможливо, але плануємо, щоб приблизно за три тижні це все встигнути зробити.
— Чи допомагає в організації розкопок місцева влада, тобто представники Коропецької громади?
—Так, ми зустрічалися з представниками Коропецької громади, вони пообіцяли всебічну підтримку, допомогу. Також нам виділять трактор з причепом, щоб завезти на місце ексгумації обладнання, ті ж самі лопати, але можливо таким способом і людей перевозитимемо, адже дістатися туди важко.
— Чи мали вже схожий досвід ексгумації?
— Звісно, в мене є досвід. По-перше, це деякі археологічні об’єкти, наприклад, восени я була в Литві й разом із литовськими колегами досліджували поховання солдат Другої світової війни. Досвід є, тому, думаю, що проблем не виникатиме.
Учасники команди, які працюватимуть над ексгумацією останків поляків. Олексій Златогорський/facebook
— Ви вже згадували, що керівник спеціалізованої установи "Волинські старожитності" Олексій Златогорський зараз в ЗСУ. Чи консультуватиметеся з ним дистанційно?
— З Олексієм ми стараємося підтримувати постійний зв'язок, звісно, що це не завжди можливо, але думаю, що в телефонному режимі він також буде певною мірою керувати цими роботами. Бо це справа, до якої він рухався багато років, це для нього дуже важливо.
Як повідомляло Суспільне раніше, в липні 2023 року кладовище в селі Пужники відвідала польська делегація на чолі з тодішнім прем'єр-міністром Матеушем Моравецьким. Тоді українські та польські археологи шукали останки поляків, загиблих у 1945 році під час радянської окупації.
