Чимало людей ввжають, що достатньо знайти інформацію про харчування на просторах інтернету, щоб бути здоровими і стрункими. Ми вирішили розвінчати деякі міфи щодо харчування, а також розповісти про те, наскільки важливо знаходити перевірену інформацію та експертів у цій галузі. Про це ЗМІ.ck.ua запитали у гастроентерологині та дієтологині Олександри Заліс-Якименко.
— "Якщо є його надлишок, то звичайно, впливають.Проте це стосується не конкретно продуктів із холестерином, а більше все-таки продуктів із трансжирами, тобто з обробленими жирами. Це може бути термічна обробка, хімічна і тоді такі жири дійсно є шкідливими для здоров’я. Але сам холестерин такої загрози не несе. Це природна речовина і вона є достатньо важливою для вироблення гормонів, для гарної роботи печінки та жовчного міхура. Тому відмовлятись від продуктів із холестерином не потрібно.
— Холестерин, як і деякі інші складники продуктів, іноді помилково зараховують до шкідливих. Джерела інформації без відповідної бази знань можуть сприяти формуванню викривлених уявлень про певну їжу або ж навпаки — наділяти звичайні продукти “магічними” якостями.
— Взагалі мені не подобається демонізувати продукти, немає таких продуктів, які на 100% шкідливі чи 100% корисні. Все має бути в міру. На полицях магазину, наприклад, ми не знайдемо того, що є критично шкідливим чи небезпечним для нас", — розповідає дієтологиня.
— "Гостра їжа ніяк не впливає на бактерії, вона не має для цього жодних спеціальних властивостей. Така їжа має лише подразнювальні властивості. Шлунок має власні способи захисту та боротьби зі шкідливою мікрофлорою. У ньому виділяється кислота, що дезінфікує отриману їжу і разом із цим допомагає перешкодити потраплянню різних патогенних організмів".
— "Насправді ця теза не має жодного наукового підкріплення. І термічно оброблена, і сира їжа проходить однаковий шлях, вона так само розкладається на частинки в нашому організмі. Шлунково-кишковий тракт за допомогою ферментів перетворює їжу на нутрієнти. Тому немає особливого значення, як саме буде оброблена їжа. Звичайно, є певні хвороби, коли важливу роль відіграє спосіб приготування страв, але загалом, то це більше як виняток".
— "Зелений чай справді має корисні властивості. Він має антиоксиданти, речовини, що запобігають старінню, підтримують імунітет. Якщо ми говоримо про схуднення, то дуже часто можуть активно рекламувати чаї, основним компонентом яких справді є зелений чай, але нерідко туди додають послаблювальні засоби, які власне і сприяють швидкому схудненню. Але це дуже грубий та неприродний вплив на організм. Тому такі “лікувальні” чаї є досить шкідливими. Варто критично оцінювати продукт, що вам пропонують і краще порадитися із лікарем, якщо виникла потреба у схудненні."
Крім того, дієтологиня розповіла, що неодноразово стикалася із тим, що люди використовують модифікації дієт, які не мають жодного наукового обґрунтування. Без належної перевірки намагалися харчуватися відповідно до вказаних рекомендацій псевдоекспертів. Через такі експерименти нерідко виникали подальші проблеми зі здоров'ям:
— "Дезінформація поширюється дуже активно і багато людей потрапляють на цей “гачок”. Але ми намагаємося створювати більш науковий простір, спростовувати ці міфи. Зараз є такі платформи як Інстаграм для того, щоб навчати людей, допомагати розібратися у складних темах".
— "Насправді це не зовсім так. Інтуїтивне харчування — це про вміння слухати та відчувати свій організм. Якщо ж їсти що завгодно і коли завгодно — це більше про хаотичне харчування. Інтуїтивне споживання їжі я часто використовую як пораду для своїх пацієнтів, тому що це допомагає виявити продукти, які мають агресивний вплив на наш ШКТ. Тобто, коли людина щось з’їдає і відчуває потім, що щось не в порядку, то потім вона прибирає той продукт зі свого раціону".
— Цей тип харчування нерекомендований, якщо є проблеми із відчуттям насичення та голоду, коли їжа виконує функцію задоволення, а не тільки живлення. Бажання подолати стрес за допомогою їжі теж входить у цей список.
— У цьому випадку краще попрацювати зі спеціалістами та налагодити харчування. Адже таке хаотичне споживання їжі може негативно відобразитися на загальному стані та здоров’ї людини надалі, — зазначає лікарка".
— "У рибі для нас важливі не тільки білки, а й жири. При термічній обробці жири не втрачають своїх корисних властивостей. І якщо узагальнити, то термічна обробка не впливає на мікроелементи в їжі, вони там зберігаються. Крім того, середземноморську дієту, яка власне і містить в раціоні морську рибу, можна назвати однією із найбільш корисних дієт".
Виникнення подібних міфів перешкоджає в отриманні корисної та необхідної інформації. Тому ми також поцікавилися, чому все-таки наразі багато неперевірених фактів та тверджень можна знайти ледь не на кожній сторінці інтернет-ресурсів, які запевняють, що спеціалізуються на темі харчування та дієт.
Чим, на вашу думку, зумовлена велика кількість міфів та неправдивої інформації щодо харчування?
— "Є багато людей, які називають себе “експертами у харчуванні”, а насправді вони не мають потрібної освіти. Це все зумовлює хаос в інфопросторі. Люди можуть шукати легких рішень, “золоту пігулку”, яка допоможе розв'язати всі проблеми. Насправді всю інформацію потрібно аналізувати та критично до неї ставитись. Якщо є потреба, то краще звертатися до спеціалістів із необхідною освітою. Тобто насамперед варто переконатися, що людина, яка доносить аудиторії інформацію про харчування є справді експертом у цьому питанні, що у неї є відповідний досвід".
Як людина, яка не є експертом у галузі дієтології, може самостійно визначити чи є певна теза щодо їжі правдивою?
— "Треба подивитися спочатку на джерело інформації, хто ця людина, яка про це розповідає. Тобто, якщо про це пише людина із медичною освітою, наявним досвідом у схожих темах, то скоріш за все більшість поданої інформації — правдива. Якщо людина вказує у профілі “нутриціолог”, але при цьому не має жодного підкріплення цьому, тобто ні вказаної освіти, ні відповідних кейсів роботи із клієнтами, то варто утриматись від того, аби слухати поради такого спеціаліста. Адже вони можуть навіть зашкодити", — розповідає лікарка.
Ірина Горпинчук
