За інформацією: Суспільне Чернівці.
Вілла «Milla» на вулиці Шевченка. Перше фото 1901 року, з архіву Edward Turkiewicz, друге — Суспільне Чернівці
Забудовувати вулицю Шевченка у Чернівцях почали ще в австрійські часи. Тоді вона складалася з двох вулиць — Шпитальної (верхня частина вулиці в районі сучасної вулиці Героїв Майдану) та вулиці Новий Світ (нижня частина в районі вулиці Ольги Кобилянської), йдеться в мініпутівнику обласної бібліотеки. Суспільне зібрало історичні фото будинків на вулиці та порівняло з теперішнім виглядом.
Костел "Найсвятішого серця Ісуса"
Колись на початку сучасної вулиці Шевченка була велика площа, а тоді площа була символом ринку. Вона мала назву Фердинанда і почала швидка забудовуватись. У 1894 році тут збудували костел у неоготичному стилі за проєктом Йозефа Ляйнцнера — тодішнього директора цісарської промислової школи, яка також розташована на вулиці Шевченка. Про це на Суспільному розповів екскурсовод Ярослав Адамчук.
Костел «Найсвятішого серця Ісуса», фото до 1900 року. Фото з архіву Edward Turkiewicz
"Братство єзуїтів, які на той час активно починали діяльність, мали завдання відкривати римо-католицьку віру для буковинців. Сюди багато приїжджало робітників, ремісників з Німеччини, Австрії, багато з них були католицької віри саме західного світу. І дуже багато прихожан тут було", — каже Адамчук.
Суспільне Чернівці
Огорожа збереглася оригінальна — вона з'явилась трішки пізніше, ніж костел, бо ділянку навколо потім докуповували, оскільки тут була площа.
Костел функціонував до другого приходу радянської влади. У 1944 році його передали православній громаді, а у 1945 році він припинив функціонування, поки у 1963 році тут не відкрили обласний архів.
"Коли відкрився архів, був втрачений діючий орган, нижні скляні вітражі, тому що зробили металево-бетонні поверхи, кімнати в деяких місцях, в товстій стіні прорубали вікна спеціально для того, аби забезпечити функціонування архіву. На початку 2000-х архів звідси вивезли й з 2010 року почали відновлювати діяльність костелу, реставраційні роботи", — каже Адамчук.
Шевченка, 16
"Ця будівля відіграла дуже важливу роль для розбудови цієї вулиці й, без перебільшень, всього району, тому що кінець ХІХ століття став часом, коли почали будувати архітектуру на вулиці Новий Світ — так вона тоді називалась. Німці, австрійці почали купувати для себе тут ділянки: шукали недорогих варіантів землі для побудови сімейних маєтків, бізнесу. На цій вулиці було багато діячів культури, кравців, власників млинів, підприємств", — каже Адамчук.
Колишня вища державна промислова школа, фото приблизно 1900 року. Фото з архіву Edward Turkiewicz
У 1873 році відкрили цісарську промислову школа. Вона набирала популярності й за кілька років виникла потреба у побудові нового корпусу школи. Й вирішили звести його на вулиці Новий Світ. Це зробили у 1884 році, директором став відомий на той час архітектор Йозеф Ляйнцнер.
Фото будівлі у 2022 році. Суспільне Чернівці
"Школа активно функціонувала з побудови й до початку Першої світової війни. За той час було понад 7 тисяч випускників. Про напрями навчання були в цій школі, говорять чотири скульптури вгорі, які символізують мистецтво, комерцію, науку, і ремесло", — каже Адамчук.
Чотири скульптури на будівлі. Суспільне Чернівці
Фото до 1903 року, з архіву Edward Turkiewicz.
Суспільне Чернівці
Шевченка, 38 — Тобілевича, 1.
"Це художнє училище почало діяльність як "бурса" в румунський період для студентів, для підлітків, щоб вивчати ремісничі професії", — каже Адамчук.
Румунська бурса для сільських румунських дітей, відкрита в 1906 році, йдеться у мініпутівнику бібліотеки. Фото з архіву Edward Turkiewicz
Згодом було переобладнане під художнє училище. Тепер всередині є Митецький музей, де зібрані вироби студентів.
Суспільне Чернівці
Шевченка, 94
У цьому будинку жив і працював дослідник історії та культури Буковини, професор Чернівецького університету Раймунд Фрідріх Кайндль.
"У своїй науковій діяльності він дуже багато досліджував історію українців Буковини. Писав праці про побут, історію, звичаї, одяг, традиції гуцулів. За ці праці був прийнятий в Наукове товариство Шевченка. Він — єдиний член цього товариства, який не був українцем", — каже Адамчук.
Фото першої половини ХХ століття. Фото з архіву Edward Turkiewicz
Кайндль товаришував з Михайлом Грушевським. І коли Грушевський під час написання історичних праць пробував знайти першу згадку про Чернівці, висунув хибну тезу, що це 1407 рік. Кайндль знайшов грамоту від молдавського господаря Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 року.
Суспільне Чернівці
"Постать Кайндля неможливо переоцінити. Початок Першої світової війни, місто в тривозі. Всі хвилюються, що буде відбуватись, чи буде воно окуповане, і поставили питання про перенесення з Чернівців університету, який тоді функціонував. Тобто вивезти бібліотеки, всі документи, навчальних матеріали. Кайндль був якийсь час проректором, і він єдиний був проти перенесення серед всієї ради. Він відстояв свою думку", — розповідає Адамчук.
Шевченка 92
Цей будинок побудував Кайндль для своєї родини. Назвав на честь своєї дружини "Villa Milla".
Колаж. Архівне фото — 1901 року, з архіву Edward Turkiewicz. Вілла «Milla» на вулиці Шевченка. Перше фото 1901 року, з архіву Edward Turkiewicz, друге — Суспільне Чернівці
