КИЇВ. 6 липня. УНН. Очільник Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін в ексклюзивному коментарі УНН з нагоди 110-річчя Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) поділився цікавими епізодами з історії української судової експертизи.
Справа Герман Лукерії
17 січня 1930 року до Київського інституту науково-судової експертизи надійшли матеріали у справі появи у гражданки Герман Лукерії ящірок у шлунку з проханням дати висновок про це явище.
«Місяця три тому я відчула печіння, дряпання і смоктання під ложковою. Стан був такий, що я не могла вживати пишу, через що в мене розвинулася слабкість і недокрів’я, запаморочення голови. Я відчувала, що отруєна і що в мене в шлунку знаходиться щось живе. За наявності зазначених хворобливих симптомів і стану я неодноразово зверталася до Народної лікарні до лікаря, але ніщо не допомагало мені з медикаментів, що приймалися», – йшлося у зверненні заявниці, а також вказувалося на те, що зрештою причиною такого стану були ящірки в шлунку.
«… я підозрюю, що я напоєна навмисне Макриною Лукіною Андрєєнко, яка зі мною була у ворожнечі. Але оскільки я з її рук нічого прийняти не могла, то вона діяла через свою дочку Валю Андрєєнко у віці 9-ти років, тому що її названа дочка перед тим, як у мене з’явилися ознаки вищеописаних хворобливих явищ, чотири рази приходила до мене в будинок у такий час, коли я залишалася вдома одна, і щоразу просила води пити з кухля. Чи пила вона, чи ні, а мені після її виходу доводилося пити воду. Коли зі мною стало погано, то дочка Андрєєнко Макріни, Валя, ходити зовсім перестала», – висловлювала підозру авторка звернення Герман Лукерія.
Для з’ясування обставин справи експерти провели судове медично-психологічне дослідження та в результаті аналізу матеріалів справи дали змістовне обґрунтування заключення про те, що ящірки в жодному випадку не могли розвиватися та жити в шлунку людини.
Питання про дослідження психологічного стану заявниці Герман Лукерії, а також компетенцію місцевого лікаря, який засвідчив правдивість та підтвердив її показання, залишилося відкритим для подальшого розгляду слідчими органами.
Справа Ващенка Павла
9 січня 1930 року на дослідження судовим експертам надійшла справа про смерть громадянина Ващенка Павла. У ході досудової справи слідчі встановили, що ймовірною причиною смерті було отруєння, а підозрюваною визнали дружину загиблого.
На вирішення експертам виносилось питання чи дійсно Ващенко Павло загинув від отруєння та яка діюча речовина до цього призвела, також фахівцям доручалося дослідити вилучену на місці подій банку від какао, що містила білий порошок, який слідчі вважали отрутою.
Експерти провели ретельні дослідження та встановили, що Павло Ващенко дійсно загинув у результаті отруєння миш’яком.
«Зіставляючи результати аналізу з даними розтину (зміни на слизовій оболонці шлунку), а також явищами, які спостерігалися перед смертю гр. Ващенко (нудота та корчі) – Інститут НСЕ вважає, що причиною смерті згаданого громадянина послужило отруєння миш’яком», – постановили судові експерти.
«Проте питання про те, як отрута потрапила в організм загиблого, залишалося відкритим для розслідування, оскільки виявилось, що білий порошок, вилучений на місці подій, насправді був звичайною харчовою содою», — розповів Олександр Рувін.
Справа Карасєва Семена
23 грудня 1929 року в Київський інститут науково-судової експертизи надійшло звернення щодо проведення дослідження розписки про отримання коштів за підписом громадянина Карасєва Семена. Експертам доручалося з’ясувати чи дійсно підпис належав вказаній особі. Для проведення повноцінного дослідження 11 січня 1930 року фахівцям також надали додаткові зразки почерку громадянина Карасєва, а також усі матеріали справи.
Для виконання дослідження експерти виготовили збільшені фотознімки об’єкта дослідження, тобто наявної розписки, а також провели почеркознавче дослідження.
«Досліджуючи документ за допомогою лупи та вивчаючи згадані знімки, ми бачимо, що почерк, яким написана в розписці дата: «16 квітня» та підпис «Карасєв» значно відрізняється від почерку Карасєва, як за основними ознаками побудови почерку, так і за накресленням однойменних букв. Так, у розписці ми спостерігаємо цілком стійкий нахил, тим часом у почерку Карасєва нахил літер на початку слів завжди більший, ніж наприкінці. Потім у розписці ми спостерігаємо менший розгін, ніж у почерку Карасєва. Далі розписка написана почерком, що має більшу напругу, ніж та, з яким пише Карасєв. Щодо відмінностей у накресленні однойменних букв, то в цьому відношенні особливо привертають увагу літери «к», «в», «д» і цифра «6», сформовані в порівнюваних почерках абсолютно різними рухами пера», – йдеться у тексті висновку, який зберігається у музеї КНДІСЕ.
Усі окреслені характеристики експерти детально зображували в порівняльних таблицях, які до нашого часу, на жаль, не збереглися. Водночас судова експертиза та наукові знання експертів допомогли прийти до висновку, що Семен Карасєв свій підпис на розписці не залишав та гроші не отримував, а все це неправомірно вчинила інша особа, ідентифікацію якої надалі мало провести слідство.
«У минулому та сьогоденні судова експертиза використовується для з’ясування істини у справах правосуддя, а експертні висновки стають важливим джерелом інформації для суду й сторін у справі та дозволяють приймати розсудливі рішення на основі доказів і наукових знань, забезпечувати справедливість і довіру до правосуддя», — резюмував очільник Київського науково-дослідного інституту судових експертиз
Довідка
Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) є однією з найстаріших державних експертних установ України. Інститут був заснований 4 липня 1913 року як Кабінет науково-судової експертизи при прокурорі Київської судової палати.
На сьогодні КНДІСЕ є провідною установою у сфері судових експертиз, в якій працюють відомі вчені та професіонали, висококваліфіковані експерти, які проводять судові експертизи та експертні дослідження. КНДІСЕ відіграє важливу роль у забезпеченні якості правосуддя та об’єктивності судових рішень, активно займається виконанням судових експертиз і проведенням наукових досліджень, спрямованих на створення надійної доказової бази для забезпечення справедливості та довіри до судової системи України.
3 моменту свого створення КНДІСЕ забезпечує науково-методичну підтримку судів усіх рівнів, всіх правоохоронних органів та інших державних установ України, а також фізичних і юридичних осіб, виконуючи широкий спектр судових експертиз на високому науковому рівні.
За роки існування, фахівцями КНДІСЕ виконано понад 2,3 млн експертиз, у тому числі близько 1,1 млн — за роки незалежності України. Значний відсоток експертиз, що призначаються до КНДІСЕ — це складні та багатооб’єктні експертизи у резонансних кримінальних провадженнях тощо. Інститутом виконуються експертизи за 96 експертними спеціальностями.
З лютого 2014 року і сьогодні КНДІСЕ проводить експертизи щодо воєнних злочинів росіян. Більше 30 000 виконаних військових експертиз з початку вторгнення росії в Україну. Експерти виїжджають на місця злочинів «російського світу» для фіксації злочинів та проведення експертиз, які в майбутньому будуть представлені в міжнародних судах для притягнення винних до відповідальності.
