За інформацією: Суспільне Чернівці.
Дорога у Красноїльську. Суспільне Чернівці
— Якою є ситуація у громаді з роботою і чи повʼязаний виїзд людей за кордон з тим, що може бути певна нестача робочих місць?
— Так, є така проблема — нестача роботи у громаді. Тому що було таке підприємство, як "Ліси України", те, що закрилося, — багато людей залишилося без роботи. І вже й раніше виїжджали молоді сімʼї до Євросоюзу, аби мати більшу зарплату, ніж в Україні. У Бельгію, Італію, Польщу, Ізраїль…
— Як громада може вплинути на це?
— Ми ніяк не можемо вплинути на виїзд людей за кордон, тому що не можемо всім забезпечити таку роботу із зарплатою, яку платять там.
Але перевага — вони там працюють, а все вкладають у будівництво на території Красноїльська.
— Можливо, у вас є якийсь підрахунок, скільки таких будов було зроблено за гроші, які заробили за кордоном?
— Понад 300 будинків побудували за гроші, які заробили за кордоном, а вкладали тут.
— Чи розглядався варіант, аби громада залучила економічні проєкти і інвестиції у громаду, щоб тут розвивалися підприємства, розвивався бізнес, а відтак — створювалися нові робочі місця?
— Це було, коли ми створили громаду у 2016 році. Уже у 2017 році до нас на територію заїхав деревообробний завод — фірма "Буковинська ламель". У 2016 році було 32 робочі місця, наразі — 124 робочі місця. Кількість робочих місць збільшилась за рахунок того, що фірма розвивається.
Красноїльськ. Суспільне Чернівці
— Але чи залучала саме громада економічні проєкти і інвестиції, аби затримати у громаді людей, щоб вони мали роботу?
— На цей час — ні.
— А як ви це можете пояснити, що немає таких дій?
— Це складно буде. Тому що в інших територіальних громадах є релоковані підприємства з прифронтових зон чи які були неокуповані, то вже…
Повʼязано з тим, що вони шукали ближче до центру, думаю.
— У вас прикордонна громада, тут дуже близько до Румунії. Чи намагалися контактувати з румунськими партнерами, аби вони вкладали сюди інвестиції і відтак створювалися робочі місця?
— Так, ми це неодноразово обговорювали. Ми їздили у Румунію для обміну досвідом.
І така ж проблема у їхніх найближчих до нас громадах — люди виїжджають за кордон, бо там більша зарплата.
Степан Драгун – голова Красноїльської громади. Суспільне Чернівці
— Наскільки масштабною є проблема виїзду людей за кордон?
— До повномасштабного вторгнення люди також виїжджали за кордон, перетин кордону для них був простішим. Тих, кого війна застала по той бік, — вони не приїхали додому. На жаль, уже до них виїхали й сімʼї.
Повномасштабне вторгнення поглибило проблему виїзду людей за кордон.
— А коли був наймасовіший виїзд людей?
— У 2022 році приїжджали на зимові свята. І після зимових свят, хто раніше виїжджав, хто наступного дня, хто на третій… Тоді було найбільше. Ну так було кожного року — приїжджали на зимові свята в Україну. І після того виїжджали на роботу.
"Я взагалі нещодавно приїхала, тут мало проживаю. Приїхала до доньки з Італії, до цього не приїжджала років п'ять-шість. За цей час у громаді нічого не змінилось. Як було – так і є. Декілька магазинів відкрили і все", – розповідає місцева жителька Марія Биндю.
— Чи погоджуєтеся ви зі словами місцевої жительки, що за останніх п’ять років у громаді нічого не змінилося, а відкрилося лише кілька магазинів?
— З розвитку, по робочих місцях — те, що ми відкрили школу мистецтв, інклюзивний центр та ЦНАП.
Це про розвиток, тому що за моєї каденції, з 2016 року, будували школу мистецтв, інклюзивний центр, добудували нову будівлю школи у Старій Красношорі з туалетами, спортивними кімнатами, класами, роздягальнями та спортзалом у ліцеї. Ці об'єкти відкрились у 2018, 2019 та 2020 роках.
Село Стара Красношора Красноїльської громади. Суспільне Чернівці
— Нещодавно у Красноїльську відбулась робоча нарада, зокрема, за участі міністра освіти і науки, і тоді говорили про мережу академічних ліцеїв. Які тези під час цієї зустрічі стосувались саме Красноїльської громади?
— Торік ми виграли освітній проєкт саме по ліцею імені Алєксандру Ілскі, щоб створити найкращі умови для навчання дітей. Співфінансування було від нашої Красноїльської територіальної громади 15% — у сумі 600 тисяч гривень. Решта суми була від Міністерства освіти — 3 мільйони 642 тисячі гривень.
— Чому обрали саме Красноїльську громаду?
— За умовами, співфінансування мало бути 10%. Я порадився з начальником відділу фінансів: якщо ми даємо трохи більше — є шанси, що виграємо. І вирішили, що даємо 15%. Через це ми і виграли цей проєкт.
— Які роботи мають виконати у межах цього проєкту?
— Роботи у подальшому: замінити двері, ті, що залишились, адже вони старі. А мають бути світлі, з матовим склом, за всіма нормами, по всіх класах. І стіни, і підлога мають бути світлого кольору. Якщо лабораторна — має бути плитка. У нас у кабінеті хімії стелили плитку за всіма будівельними нормами. Ми до того ще мали два проєкти по ліцею імені Алєксандру Ілскі. Один проєкт — два класи по партах, інтерактивні дошки. Другий, до того був, — по швейних машинах. Наразі цей проєкт у розробці.
— А якими мовами зараз навчаються діти у школах громади?
— У всіх закладах громади вивчається державна мова. Із чотирьох шкіл — дві румуномовні, а вивчають українську, французьку та румунську — по одному закладу. У другому закладі, НВК, — українську і румунську. В українському закладі — українська, англійська, гімназія №3. У ліцеї імені Алєксандру Ілскі вивчають українську, румунську і англійську.
Красноїльський ліцей імені Алєксандру Ілскі. Суспільне Чернівці
— А чи будуть зміни у цих навчальних закладах, коли затвердять мережу академічних ліцеїв?
— Будуть зміни саме у 10–11 класах, тому що буде інша юридична адреса, то буде групами, тому що у нас найбільша громада за нацменшинами: є поляки, вони мають вчити свою мову або німецьку. У їхній школі вивчають українську, німецьку, а польську — вдома. Для них ми вже плануємо так, що не будуть класи, будуть групи.
У всіх груп буде українська мова: українсько-румунська, українсько-німецька, українсько-англійська.
— Під час цієї зустрічі, зокрема, з міністром освіти і науки, чи висловлювали якісь зауваження до закладів освіти Красноїльської громади?
— Зауважень не було. Ми пояснили, що у нас не вистачає місць. У нас замовлений ще один проєкт з бомбосховищами і двома поверхами саме для Красноїльського ліцею.
— Як зараз реформу Нової української школи втілюють у громаді?
— Нормально.
— Як ви комунікуєте з батьками, аби вони правильно розуміли цю реформу?
— Якщо правильно доводити інформацію до батьків, то реформа йде правильно. Якщо неправильно доносити інформацію до батьків з початку, то вона й неправильно йде. Наразі є 72 заяви від батьків, що діти вже вступатимуть в академічний ліцей.
