За інформацією: Суспільне Чернігів.
Діловод старостинського округу №14 Семенівської громади Вадим Полосін. Суспільне Чернігів
Вказівної таблички на Марс більше немає. Село здається безлюдним. А обабіч тільки пусті та зруйновані будинки.
Зруйновані будинки у селі Марс на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
На дверях однієї з хат замок. Біля дому – гуси, яких охороняє собака. На іншому краю села – друга жила хата. Там живуть мати з сином, каже Вадим Полосін.
Будинок в селі Марс на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
У селі дві вулиці: одна асфальтована, а друга — ґрунтова, на якій живе Анатолій Байдала. Чоловік розповідає, народився 1963 року, виріс на цій вулиці. Потім поїхав з Марсу, а чотири роки тому повернувся.
"Це моя Батьківщина – де народився там і помирати. Ой, де я тільки не жив: і в Криму побув, і на Донбасі побув, і в Кемерово побув, і на західній Україні побув – а дома краще".
Місцевий житель Анатолій Байдала. Суспільне Чернігів
Анатолій каже, вулиця, на якій живе, не має назви. Принаймні, він її не знає. Розповідає, за радянських часів у Марсі був колгосп під назвою "Пролетарський". Тепер на його місці – тільки водонапірна вежа. Був магазин і клуб – від них і сліду не залишилось, як і від більшості хат.
Тепер, каже, він та його сестра – найстарші жителі Марсу. Йому 61, сестра на рік старша.
" — А де поділися старі люди? – Он отам, на кладовищі", — каже Анатолій.
Будинок у селі Марс на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
Віра — сестра Анатолія Байдали — найстарша жителька Марсу. Прізвище Машталер дісталось їй від нині покійного чоловіка.
" – У мого хазяїна дід був німцем, німці залишились у 1918 році, і батько від німця, і така оце залишилась фамілія.
– Чи не почуваєтеся забутими на Марсі?
– Ні, ми ж живемо на своїй Батьківщині, як ти себе будеш забувати? Ніяк.
– Ну далеко до магазину – два чи три кілометри?
– Ну той що, пройдемось – фізкультура – туди, сюди. Людей у нас немає, то з людьми погомонимо, своїх когось побачиш, поспілкуєшся".
Місцева жителька Віра Машталер. Суспільне Чернігів
Жінка розповіла, за царських часів село називалось Дрея.
" — А потім Пролетарське, а потім вже Марс вийшов.
— А чому Марс, не знаєте?
— Не знаю досі, скільки там живу – не знаю, чому. Людей уже немає старих – у кого спитати.
— А ви себе як називаєте?
— Я марсіанка".
У селі народився і Микола Фесюра. Чоловік виїжджав, але повернувся жити сюди у 2022 році, після повномасштабного вторгнення. Зараз чоловікові 54, живе сам.
"Не хоче ніхто їхати, бо немає людей, немає ні магазину, ні аптеки. Були б люди, а взагалі з весни до осені: гриби, ягоди, риболовля, дрова, будь ласка, вийшов – у будь-який бік".
Місцевий житель Микола Фесюра. Суспільне Чернігів
Жоден з жителів села не чув про винахідника Ілона Маска і його заплановані місії на планету Марс.
"А хто це такий, я такого не знаю. Якщо з продуктами – хай приїжджає і з грошима теж. Хай приїжджає, і слава Богу, хоч людей побільшає", — каже Микола Фесюра.
Читати ще
Читати ще 18 людей за минулий тиждень виїхали з обстрілюваних територій Чернігівщини, — Чаус