Фото: Ken Toshima з сайту Pixabay
Сприятливий інвестиційний клімат – один із ключових факторів економічного розвитку практично будь-якої країни. Це передумова не лише для надходження до країни фінансів, а й для впровадження нових технологій, розвитку сучасного виробництва та багато іншого.
За даними дослідження Європейської бізнес асоціації (ЕВА), у першій половині 2022 року індекс інвестиційної привабливості України знизився з 2,73 до 2,17. Зі 102 опитаних генеральних директорів компаній 53% оцінювали інвестиційний клімат в Україні як несприятливий, а 38% чекали на його подальше погіршення протягом року. Серед основних чинників, що негативно впливають на інвестпривабливість, учасники дослідження, окрім російської агресії, називали корупцію та слабку судову систему.
Неоднозначні рішення влади та силових структур щодо приватного бізнесу лише ускладнюють ситуацію. Прикладом може бути ринок приватного нафтогазовидобутку.
Так, 12 квітня Служба безпеки України заарештувала 30 газових свердловин приватної компанії «Укргазвидобування» та 18 млн куб м газу у підземних сховищах компанії. Видобуток на цих свердловинах вже припинено.
Дещо пізніше з’явилося судове рішення про арешт корпоративних прав «Укрнафтобуріння» (УНБ) і передачу її в управління АРМА, що стало одним з найбільш резонансних на газовому ринку. Зазначимо, що УНБ здійснює видобуток на Сахалінському родовищі у Харківській області. Його запаси оцінюються в 15 млрд куб м газу, 1,7 млн тонн конденсату і приблизно стільки ж нафти. Останні роки компанія впевнено утримувала свої позиції як одного з лідерів ринку приватного газовидобування в Україні та одного з найбільших платників податків до бюджету.
«Спецдозвіл на розробку Сахалінського родовища УНБ отримало у 2003 та у 2004 роках. Потім були нескінченні суди, які тривали майже 10 років, і лише в 2010 році компанія отримала нову ліцензію на розробку родовища на 20 років. І ось ДБР та Генпрокуратура відкривають провадження про незаконність дозволів та інших документів, виданих у 2003-2004 роках. Минуло 20 років!», – каже директор Центру досліджень громадянського суспільства Віталій Кулик.
АРМА у ролі ефективного менеджера подібних активів уже неодноразово викликала питання у ділової спільноти та представників влади. Рік тому Агентство зобов’язалось знайти керівника для мережі АЗС «Татнафти» у Харківській та Полтавській областях. Увесь цей час заправки стоять, а могли б працювати та забезпечувати прифронтові зони пальним. Але керівник досі не знайшовся.
«АРМА створювалася на вимогу західних партнерів для здобуття Україною безвізу. Завдання перед АРМА стояли грандіозні. Але АРМА перетворилася на чергову корупційну годівницю, яка доводить, що в Україні держава практично ніколи не є ефективним власником. А у випадку АРМА до цього ще додалася відсутність професіоналізму, коли чиновники не в змозі елементарно провести конкурси чи знайти ефективного керівника на конфіскований актив. Мільярдні активи досі простоюють і чекають на нових менеджерів від АРМА», – каже економічний експерт, аналітик Борис Кушнірук.
Нагадаємо, що Президент України також висловлювався щодо неефективності роботи АРМА та ініціював розробку законопроєкту про передачу активів Агентства в управління Фонду держмайна. За підрахунками Forbes Ukraine, зі 141 конкурсу АРМА на пошуки нових керівників активами успішно завершився лише 21.
Тож, повертаючись до питання інвестиційної привабливості України, приклад нафтогазового ринку ілюструє ризики, з якими може зіштовхнутися будь-який іноземний інвестор. І якщо країна хоче поліпшити інвестиційний клімат, альтернативою втручання має стати перегляд підходів до взаємодії з приватним бізнесом із багаторічною історією інвестування в українські активи.
